ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2012 року Справа № 2а/0370/3735/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,
при секретарі судового засідання - Кравчик В.В.,
за участю представника позивача - Прокопчука С.В.,
представника відповідача Мельника С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінно-спортивний клуб «Західна зірка» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
08 листопада 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кінно-спортивний клуб «Західна зірка» (далі - ТзОВ «КСК «Західна зірка») звернулося з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000241504 від 09.10.2012 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «КСК «Західна зірка» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року, за результатами якої складено акт №4585/15-3/35041433 від 25.09.2012 року. Перевіркою не підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2012 року в сумі 12543,00 грн., яку завищено за порушення абзацу «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Не погодившись із висновками перевірки, товариством подано заперечення до акту, яке залишено без розгляду через порушення п'ятиденного строку. За результатами проведеної перевірки Луцької ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000241504 від 09.10.2012 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 6 місяців 2012 року в розмірі 12453,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 50% суми завищення - 6226,00 грн.
Позивач не погоджується з висновками перевірки та винесеним податковим повідомленням - рішенням з огляду на таке. Зокрема, зазначає, що причиною виникнення від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту є придбання у контрагента Приватного підприємства «Джерело» (далі - ПП «Джерело») металоконструкції перекриття даху на загальну суму 103072,20 грн., в тому числі ПДВ - 17178,70 грн. Частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів постачальникам товарів у попередніх податкових періодах, становить 12453,00 грн., сума, що підлягає відшкодуванню становить 12453,00 грн. Позиція податкового органу щодо порушення позивачем абзацу «а» пункту 200.4 статті 200 ПК України полягає в тому, що в ході проведення перевірки встановлено лише факт попередньої оплати за придбані металоконструкції, що тягне за собою завищення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Однак, позивач не погоджується з такими висновками, оскільки маючи в наявності належним чином оформлені податкові накладні та інші передбачені законодавством документи товариством правомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ, фактично сплачені контрагенту в ціні отриманого товару, при цьому інших застережень щодо отримання суми бюджетного відшкодування законодавцем не встановлено.
Окрім того, звертає увагу на той факт, що Луцькою ОДПІ в порушення положень пункту 123.1 статті 123 ПК України неправомірно застосовано штрафну санкцію у розмірі 50% від суми завищення бюджетного відшкодування, так як позивачем не було повторно протягом 1095 днів допущено завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ.
Тому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від №0000241504 від 09.10.2012 року, та повернути з Державного бюджету витрати по сплаті судового збору.
Представник позивача Прокопчук С.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві. Просить позов задовольнити повністю.
Представник відповідача Мельник С.І. в наданих суду письмових запереченнях та в судовому засіданні позов не визнав, вважає його безпідставним, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення законним. Крім того, зазначив, що штрафна санкція в розмірі 50% від суми завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість відповідачем застосована у відповідності до пункту 123.1 статті 123 ПК України, оскільки дане порушення платником податків було допущено повторно протягом 1095 днів, на підтвердження вказаної обставини представником відповідача надано докази - копію акту від 25.05.2011 року №4086/15-2/31670566 та копію податкового повідомлення-рішення №0012561601 від 07.06.2011 року. Враховуючи це, просить відмовити в позові.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до повного задоволення, враховуючи наступне.
Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з нормами пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Судом встановлено, що ТзОВ «КСК «Західна зірка» відповідно до податкової декларації було заявлено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 12453,00 грн. за червень 2012 року.
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Так, Луцькою ОДПІ в період з 12.09.2012 року по 18.09.2012 року проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року, за результатами якої складено акт №4585/15-3/35041433 від 25.09.2012 року.
З висновків вищеназваного акту перевірки вбачається, що товариством було порушено, зокрема, абзац «а» пункту 200.4 статті 200 ПК України, внаслідок чого ТзОВ «КСК «Західна зірка» завищено суму, заявлену до бюджетного відшкодування ПДВ у червні 2012 року на 12453,00 грн.
На підставі акту перевірки Луцькою ОДПІ винесене податкове повідомлення-рішення №0000241504 від 09.10.2012 року, яким ТзОВ «КСК «Західна зірка» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 12453,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6226,00 грн.
Проаналізувавши зібрані та досліджені докази, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ №0000241504 від 09.10.2012 року прийняте всупереч чинному законодавству, а тому підлягає скасуванню виходячи із наступного.
Судом встановлено, що 30.03.2012 року між позивачем та ПП «Джерело» укладено договір купівлі-продажу №27/03. Згідно умов даного договору продавець зобов'язується передати у власність ТзОВ «КСК «Західна зірка» товарно-матеріальні цінності, а саме: металоконструкцію перекриття даху згідно виконаних креслень, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його загальну вартість на умовах даного договору, при цьому сума в розмірі 70% від загальної вартості замовленої партії товару перераховується покупцем у формі попередньої оплати.
З матеріалів справи слідує, що на виконання умов даного договору проведено попередню оплату за металоконструкцію в сумі 103072,20 грн., в тому числі ПДВ - 17178,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №107 від 05.04.2012 року, а також по даній операції виписано податкову накладну від 05.04.2012 року №7 на загальну суму 103072,20 грн., в тому числі ПДВ - 17178,00 грн., яка зареєстрована в Реєстрі податкових накладних за травень 2012 року.
При цьому в податковій декларації за травень 2012 року позивачем відображено від'ємне значення з податку на додану вартість в сумі 17178,00 грн., яка дорівнює сумі фактично сплаченого ТзОВ «КСК «Західна зірка» податку у зв'язку з проведенням попередньої оплати ПП «Джерело» за товар - металоконструкцію для перекриття даху згідно договору купівлі-продажу №27/03 від 30.03.2012 року. Вказана обставина підтверджується витребуваною у відповідача та дослідженою судом податковою декларацією з податку на додану вартість за травень 2012 року.
Згідно даних додатка 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена позивачем постачальникам та/або до Державного бюджету, яка не брала участі в розрахунках бюджетного відшкодування, складає 12453,00 грн. Таким чином в податковій декларації з ПДВ за червень 2012 року позивачем заявлено дану суму від'ємного значення до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку.
З акту за результатами перевірки вбачається, що перевіркою правомірності визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту, розрахунків з бюджетом та показників, відображених у декларації за червень 2012 року встановлено, що позивачем завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на 12453,00 грн.
За результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість, із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів (послуг) загальна сума ПДВ складає за червень 20120 року 124543,00 грн.
В основу таких висновків лягли обставини, встановлені перевіркою, а саме те, що позивачем було здійснено лише попередню оплату за вищевказані металоконструкції, при цьому на момент завершення перевірки роботи по перекриттю даху не відбувались.
Таким чином, фактичною підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2012 року були висновки Луцької ОДПІ про те, що згідно проведеного аналізу бухгалтерського обліку за товар - металоконструкцію для перекриття даху було проведено лише попередню оплату, при цьому даний товар товариством на момент перевірки отриманий не був та не використовувався в господарській діяльності. Тобто, на думку Луцької ОДПІ, ТзОВ «КСК «Західна зірка» не може вважатися «отримувачем товару», а тому відповідно до абзацу «а» пункту 200.4 статті 200 ПК України податковий кредит з податку на додану вартість по даним товарно-матеріальним цінностям ним може бути сформований тільки після їх отримання та після того, як такі товарно-матеріальні цінності почали використовуватись товариством в оподатковуваних операціях.
Як передбачено підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідачем в акті перевірки відображено, що за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ, із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг загальна сума ПДВ за червень складає 12453,00 грн., і ця сума фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування (не погашена податковими зобов'язаннями попередніх звітних (податкових) періодів).
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений статтею 200 ПК України.
Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Суд не бере до уваги твердження Луцької ОДПІ про те, що не підлягає бюджетному відшкодуванню червня 2012 року попередня оплата за металоконструкцію в сумі 103072,20 грн., в тому числі ПДВ - 17178,00 грн., так як даний товар покупцем отриманий не був і ТзОВ «КСК «Західна зірка» не може вважатися отримувачем товару з огляду на таке.
На момент подачі декларації був укладений письмовий договір купівлі-продажу, частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично була сплачена ним у попередніх податкових періодах продавцю товару ПП «Джерело», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №107 від 05.04.2012 року. Крім того згідно з положенням пункту 198.3 статті 198 ПК України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду.
Згідно з пунктами 200.7 та 200.10 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Пунктом 200.14 статті 200 ПК України передбачено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Частина 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. А в частині 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Позивачем в обґрунтування позовних вимог було надано суду податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2012 року, розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації податку на додану вартість, довідку про залишок суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також розшифровку суми бюджетного відшкодування в розрізі контрагентів та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за червень 2012 року, згідно з якими частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена ТзОВ «КСК «Західна зірка» постачальникам та не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування складає 12453,00 грн.
Крім того в обґрунтування позовних вимог позивачем надані копії договору купівлі - продажу №27/03 від 30.03.2012 року та специфікацій до нього, додаткової угоди від 01.08.2012 року до даного договору, податкової накладної № 7 від 05.04.2012 року, платіжного доручення №107 від 05.04.2012 року
Досліджені судом вищеназвані первинні документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше, зокрема, це може бути або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту в силу пункту 201.10 статті 201 ПК України є видача платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, податкової накладної.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Суд погоджується з твердженнями позивача про те, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податкового кредиту з ПДВ має значення, що для підтвердження права платника податку на формування витрат та/або податкового кредиту з ПДВ достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання, тобто використання об'єктів будівництва на яких проводились роботи (передача в оренду) відповідно до вищезгаданих договорів, але ще не використовуються в господарській діяльності.
Пункт 200.5 статті 200 ПК України встановлює випадки коли особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування, а саме, які були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума відшкодування.
Отже, право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а підставою для нарахування податкового кредиту є видана продавцем податкова накладна або митна декларація із заповненням всіх обов'язкових реквізитів.
Разом з тим, доводи відповідача в письмових запереченнях та його представника в судовому засіданні про те, що можливість отримання бюджетного відшкодування з ПДВ ставиться у залежність від отримання товарно-матеріальних цінностей та їх невикористання в господарській діяльності, не приймаються судом до уваги.
Крім того в ході розгляду даної судом встановлено, що товар, за який було проведено передоплату у розмірі 70% його вартості і на підставі якої були сформовані дані податкового обліку, а саме - металоконструкція для перекриття даху, був отриманий відповідачем 27.09.2012 року. Вказана обставина підтверджується копією видаткової накладної №РН-0000046 від 27.09.2012 року, наявною в матеріалах справи.
У відповідності з підпунктом 14.1.36. пункту 14.6 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Судом встановлено, що між позивачем та суб'єктом підприємницької діяльності ПП «Джерело» було укладено договір купівлі-продажу, умови якого, як встановив суд, сторонами виконані належним чином.
Статтею 3 Господарського Кодексу України визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. До основних напрямків економічної політики держави у відповідності із статтею 10 даного Кодексу віднесена податкова політика, спрямована на забезпечення економічно обґрунтованого податкового навантаження на суб'єктів господарювання, стимулювання суспільно необхідної економічної діяльності суб'єктів, а також дотримання принципу соціальної справедливості та конституційних гарантій прав громадян при оподаткуванні їх доходів.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ №0000241504 від 09.10.2012 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Інші доводи представників відповідачів не спростовують висновків суду, зроблених в судовому засіданні.
Щодо застосування Луцькою ОДПІ штрафної санкціії суд зазначає наступне.
У відповідності до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначені контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Зважаючи на те, що суд визнав відсутність факту завищення позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 12453,00 грн., застосування до нього штрафних санкцій є необґрунтованим.
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не виконав покладений на нього обов'язок щодо доведеності правомірності винесення податкового повідомлення-рішення №0000241504 від 09.10.2012 року.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відтак, з наведених вище підстав та з урахуванням наданих частиною 2 статті 162 КАС України суду повноважень, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ №0000241504 від 09.10.2012 року.
Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
В судовому засіданні представник позивача відновився від повернення сплаченого судового збору, тому такий збір не стягується.
Керуючись статтями 11, 17, 71, 94, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статтей 14,123, 198, 200 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби №0000241504 від 09.10.2012 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 15 грудня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий С.Ф. Костюкевич
Судове рішення № 28313774, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 10.12.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0370/3735/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: