Рішення № 28313487, 20.12.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2012 р.Справа № 5023/5305/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський домобудівний комбінат № 1", м. Харків до Відкритого акціонерного товариства "Завод "Потенціал", м. Харків про стягнення 11250,00 грн. за участю представників сторін :

позивача - Титов Р.В. , дов. від 12.09.2012 року.

Представник відповідача - не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач -ПАТ "Харківський домобудівний комбінат № 1", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача -ВАТ "Завод "Потенціал" на свою користь 11250,00 грн., а також віднести на відповідача свої витрати по оплаті судового збору. Вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за договором оренди майна № 35/07 від 19.03.2007 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 листопада 2012 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на10 грудня 2012 року об 11:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.12.2012 р., у зв'язку з неявкою відповідача у судове засідання та ненаданням сторонами витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 20.12.2012 об 11:30 год.

У судовому засіданні 20 грудня 2012 року позивач позов підтримував та наполягав на його задоволенні.

У призначене судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, витребувані судом документи не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітки про направлення ухвали про відкладення розгляду справи від 10.12.2012 року, яка направлялась на адресу відповідача, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та в якій повідомлялось про час та місце розгляду даного судового засідання, при цьому враховані приписи пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами). Як свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення, зазначена ухвала суду отримана представником відповідача 17.12.2012 року.

Присутній в судовому засіданні 10 грудня 2012 року позивач вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача, пояснив, що ним надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 грудня 2012 року сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи це, враховуючи також достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами відповідно до ст.. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , у відношенні відповідача ВАТ Завод «Потенціал» порушено справу про банкрутство.

Згідно з вимогами ч.1, ч.2 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Враховуючи вказані приписи законодавства про банкрутство, господарським судом Харківської області здійснено запит судді Усатому В.О., щодо наявності матеріалах справи про банкрутство ВАТ Завод «Потенціал» відомостей щодо публікації в офіційному друкованому органі України газеті «Голос України» або «Урядовий кур'єр» оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ Завод «Потенціал». На вказаний запит, суддею господарського суду Харківської області Усатим В.О. надано відповідь, що відомостей у справі № 5023/1590/12 щодо наявності в матеріалах справи доказів публікації в офіційному друкованому органі України - газеті "Голос України" або "Урядовий Кур'єр" оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ "Завод "Потенціал" не має.

Як вбачається із матеріалів справи, 19 березня 2007 року, між ВАТ «Харківський домобудівний комбінат №1» (далі -орендодавець, позивач) та ВАТ завод «Потенціал» (далі - орендар, відповідач) укладено договір оренди №ПМ-35/07 (далі - договір), відповідно до умов якого, позивач зобов'язався передати відповідачу, а відповідач прийняти у строкове платне користування майно, розташоване за адресою м. Харків, вул.. Плиткова, 12, зазначене у додатку № 1 для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до акту прийому-передачі орендованого майна, підписаного сторонами 19 березня 2007 року та скріпленого печатками стороні, позивач передав, а відповідач прийняв внутрішньоплощадні мережі водопроводу протяжністю 254 п/м інв № 80-110.

Згідно пунктів 3.1., 3.2 договору, за користування орендованим майном орендар сплачує щомісячно плату у розмірі 300,00 грн., яка перераховується орендарем на поточний рахунок орендаря не пізніше 5 числа поточного місяця.

Додатковою угодою від 21 січня 2009 року сторони домовились про збільшення орендної плати до 450,00 грн. з ПДВ.

Пунктом 6.1 договору оренди сторони домовились, що він діє з 19 березня 2007 року по 01 жовтня 2007 року.

Додатковими угодами від 01.10.2007 року, 02.04.2008 року, 27.05.2008 року, 04.09.2008 року, 23.09.2008 року, 21.01.2009 року, 02.04.2008 року, 28.04.2008 року, 25.05.2009 року, 27.07.2009 року, 01.10.2009 року, 15.12.2009 року, 04.03.2010 року, 21.04.2010 року, 15.06.2010 року, 14.09.2010 року, 20.12.2010 року, 01.03.2011 року, 19.04.2011 року, 15.06.2011 року, 27.09.2011 року, 18.11.2011 року сторонами продовжувався строк дії договору.

Як свідчать наявні в матеріалах справи акти виконаних робіт орендодавець надавав орендарю послуги за договором оренди №ПМ-35/07 за період з квітня 2009 року по листопад 2011 року.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу орендні послуги, проте, орендар (відповідач) порушив умови Договору щодо своєчасного та у повному обсязі внесення позивачу плати за оренду майна, внаслідок чого, за розрахунком позивача, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в загальній сумі 11250,00 грн., з яких: за квітень 2009р. - липень 2009р. - 1800,00 грн.; серпень 2009р. - січень 2010р. - 2250,00 грн.; квітень 2010р. - червень 2010р. - 1350,00 грн. ; серпень 2010р. - жовтень 2010р - 1350,00 грн.; грудень 2010р. - лютий 2011р. - 1350,00 грн.; квітень 2011р. - травень 2011р - 900,00 грн.; липень 2011р. - листопад 2011р. - 2250,00 грн., що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості з орендної плати в сумі 11250,00 грн. не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати орендної плати за договором оренди № 35/07, який був укладений між сторонами по справі 19 березня 2007 року.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 11250,00 грн. заборгованості з орендної плати, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, п. 5 ст. 81 , статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 11,15,16 509, 526, 530, 546,548, 551, 629, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, статтями 198, 232, 283, 284, 285, 286, 343, Господарського кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Завод «Потенціал» (місцезнаходження: 61106, м.Харків, вул..Індустріальна, 17; ідентифікаційний код 05755855) на користь Публічного акціонерного товариства „Харківський домобудівний комбінат №1" (61106, м. Харків, вул.. Плиткова, 12), ідентифікаційний код 01270478, заборгованість з орендної плати в сумі 11250,00 грн., а також судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

Повне рішення складено 21.12.2012 р.

Суддя Аюпова Р.М.