Постанова № 28313189, 14.11.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/3074/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Яковлева Д.О.,

при секретарі: Житній Ю.С.,

в присутності сторін: від позивача - Чеботарьова Л.А.;

від відповідача - Білаш Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Антрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Свердловський ремонтно-механічний завод» до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.03.2012 № 0000022210, -

ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Свердловський ремонтно-механічний завод» до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.03.2012 № 0000022210.

15 травня 2012 року судом було задоволено заяву Прокуратури Луганської області про вступ до справи прокурора, допущено до участі у справі прокурора.

Ухвалою суду від 08 серпня 2012 року судом було задоволено клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі до 12 вересня 2012 рок у зв'язку з тим, що відповідно до пункту 1 Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 11.06.2012 № 411 припиняється діяльність Державного підприємства «Свердловський ремонтно-механічний завод» шляхом його реорганізації - приєднання до Державного підприємства «Антрацит».

12 вересня 2012 року провадження по справі було поновлено.

Ухвалою суду від 12 вересня 2012 року судом було задоволено клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі до 26 вересня 2012 рок у зв'язку з тим, що відповідно до пункту 1 Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 11.06.2012 № 411 припиняється діяльність Державного підприємства «Свердловський ремонтно-механічний завод» шляхом його реорганізації - приєднання до Державного підприємства «Антрацит».

26 вересня 2012 року провадження по справі було поновлено.

Ухвалою суду від 04 жовтня 2012 року здійснено процесуальне правонаступництво позивача, шляхом заміни Державного підприємства «Свердловський ремонтно-механічний завод» на Державне підприємство «Антрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Свердловський ремонтно-механічний завод».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

У період з 10.02.2012 по 07.03.2012 співробітниками ДПІ у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби проводилася планова виїзна перевірка Державного підприємства «Свердловський ремонтно-механічний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.07.2010 по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2011.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 16.03.2012 № 23/23/35562599.

Актом перевірки були встановлені порушення п. п. 7.2.1 п. 7.2, п. п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, та порушення п. 198.2, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями в результаті чого за період з липня 2010 року по травень 2011 року підприємством занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до Державного бюджету України на загальну суму 1 171 972 грн.

Зазначений висновок працівниками ДПІ зроблено на підставі аналізу господарських документів ДП «Свердловський РМЗ», укладених з ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія», ПП «Євроімрорт», ТОВ ПК «Адамас», ТОВ «Ніккат», ТОВ «Вісан», ПП «Енерго Атлас».

На підставі акту перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення рішення від 30.03.2012 № 0000022210.

Позивач вважає дії Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби та протиправними, а також протиправним податкове повідомлення-рішення від 30.03.2012 № 0000022210 та просить його скасувати, з наступних підстав.

По-перше, ДП «Свердловський РМЗ» при проведенні перевірки було надано всі первинні документи, що підтверджують поставки товару, що в свою чергу відображено в акті перевірки.

По-друге, в акті перевірки не зазначено, яким саме чином договори, укладені з контрагентами, були спрямовані на порушення конституційних прав свобод людини, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

У акті не встановлена відсутність податкових накладних, однак податковий орган без належних обґрунтувань робить висновок, що ДП «Свердловський РМЗ» занижено суму податку на додану вартість. Податкові накладні отримані від зазначених у акті контрагентів у перевіряємий період 2010 року є дійсними, також слід зазначити, що договірні відносини з зазначеними підприємствами розпочато з 2008 року, проте у попередніх актах порушень встановлено не було.

Що стосується товарно-транспортних накладних - відсутність яких на думку перевіряючи є підставою вважати, що товар фактично не постачався, то позивач зазначив, що актом перевірки встановлено факт укладання додаткових угод до зазначених договорів, якими змінено умови поставки товару та пов'язані з ними ризики та змінено перелік документів, що встановлює факт переходу права власності на товар. За таких умов, беручи до уваги факт наявності на підприємстві первинних документів, позивач вважає неправомірним донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з зазначеними підприємствами.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Прокурор в судове засідання не з'явився, під час попереднього судового засідання просив відмовити у задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю.

Державна податкова інспекція у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби адміністративний позов не визнала, про що подала суду заперечення проти позову, в яких у задоволенні позовних вимог просила відмовити повністю з таких підстав.

Договори укладені між ДП «Свердловський РМЗ» та ПП «Євроімпорт», ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія», ТОВ ПК «Адамас», ТОВ «Ніккат», ПП «Енерго Атлас», ТОВ «Вісан» є нікчемними через відсутність реальності здійснення спірної господарської операції на підставі якої ДП «Свердловський РМЗ» були сформовані дані податкового обліку.

Так, згідно п. 1.3 договорів з ПП «Євроімпорт», ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія», ТОВ ПК «Адамас», ТОВ «Ніккат», ПП «Енерго Атлас», ТОВ «Вісан» перехід права власності визначається датою штемпелю на товарно-транспортних документах про приймання вантажу до перевезення.

В ході проведення планової виїзної документальної перевірки ДП «Свердловський РМЗ» за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2011 року документи, підтверджуючі транспортування ТМЦ до перевірки не було надано.

Товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, ведення якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим і яка містить інформацію щодо кожного перевезення та підтверджує факт отримання автотранспортних послуг та зв'язок із господарською діяльністю підприємства.

В ході проведення перевірки згідно наявних документів, не виявлено документи, які підтверджують фактичний рух товару від продавця (постачальника) до покупця.

Відповідач зазначив, що відсутність фактичного здійснення господарської діяльності ПП «Євроімпорт», ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія», ТОВ ПК «Адамас», ТОВ «Ніккат», ПП «Енерго Атлас», ТОВ «Вісан» у відповідності до вимог господарського кодексу України (стани платників відсутні основні фонди, відсутні трудові ресурси в достатній кількості, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, транспортні засоби, відсутні документи, підтверджуючі транспортування товару), договори укладені між ДП «Свердловський РМЗ» та ПП «Євроімпорт» (№ 05/10-2010 від 05.10.2010, № 13/10/08/5 від 13.10.08), ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія» (№ 13/10/08/5 від 13.10.08), ТОВ ПК «Адамас» (№ 10/10/08/14 від 10.10.08), ТОВ «Ніккат» (№ 14/10/08/2 від 14.10.08), ПП «Енерго Атлас» (№ 04/10-2010 від 04.10.10, № 14/10/08/2 від 14.10.08), ТОВ «Вісан» (№15/10/08/4 від 15.10.08) в силу своєї нікчемності відповідно до п. п. 1, 2 ст. 215, п. п. 1, 5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України не створюють ніяких юридичних наслідків, тому складені документи від імені ПП «Євроімпорт», ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія», ТОВ ПК «Адамас», ТОВ «Ніккат», ПП «Енерго Атлас», ТОВ «Вісан» на виконання вищезазначених договорів на адресу ДП «Свердловський РМЗ» не можуть братися до уваги та не надають права ДП «Свердловський РМЗ» на включення сум до складу податкового кредиту та відображення в податковому обліку.

У судовому засіданні представник відповідача проти адміністративного позову заперечував, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно до положень п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно до положень п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Відповідно до положень та вимог п. 77.1 ст. 77 ПК України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Згідно до вимог п. 77.4 ст. 77 ПК України, про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за десять календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Свердловський РМЗ» 28 серпня 2012 року припинило свою діяльність у зв'язку з реорганізацією шляхом приєднання до Державного підприємства «Антрацит» (код ЄДРПОУ 32226065, юридична адреса: 94613, Луганська область, м. Антрацит, вул. Ростовська,38) до якого перешли всі його права та обов'язки.

Відокремлений підрозділ «Свердловський ремонтно-механічний завод» Державного підприємства «Антрацит» зареєстрований виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області 31.08.2012 (Т. 2 а. с. 221).

Державне підприємство «Антрацит», ідентифікаційний код 32226065 зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області 30.04.2003.

З матеріалів справи вбачається, що 16.01.2012 на підставі п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, ст. 77. п. 82.1 ст. 82 Податкового Кодексу України головою Комісії з проведення реорганізації ДПІ в м. Свердловську, начальником ДПІ в м. Свердловську видано наказ № 022 про проведення планової виїзної документальної перевірки ДП «Свердловський РМЗ» (Том 2 а.с.165) та повідомлення № 6 про проведення перевірки (Том 2 а.с. 166), які отримані представником відповідача під розписку.

На підставі наказу від 16.01.2012 № 022 Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку Державного підприємства «Свердловський ремонтно-механічний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2011, за результатами якої було складено акт від 16.03.2012 № 23/23/35562599 (Том 1 а.с.11-80).

Згідно до положень п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

У разі встановлення під час перевірки порушень, складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В акті перевірки від 16.03.2012 № 23/23/35562599 зазначено, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновку про те, що Державним підприємством «Свердловський ремонтно-механічний завод» було порушено:

- п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.6.1 п.5.6, п.п.5.7.1 п.5.7 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 № 334/94-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на 1416460 грн., у тому числі:

3 квартал 2010 року на 827331 грн.,

4 квартал 2010 року на 293938 грн.,

1 квартал 2011 року на 295191 грн.;

- п.135.1, п.135.2 ст.135. п.137.1 ст.137, п.138.2 ст.138, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на 154842 грн., у тому числі:

2 квартал 2011 року на 83417 грн.,

4 квартал 2011 року на 71425 грн.;

- п.п.7.2.1 п.7.2 п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на сум 897016 грн., у тому числі:

липень 2010 року у сумі 68080 грн.,

серпень 2010 року у сумі 185851 грн.,

вересень 2010 року у сумі 407934 грн.,

жовтень 2010 року у сумі 24640 грн.,

листопад 2010 року у сумі 152335 грн.,

грудень 2010 року у сумі 58176 грн.

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на суму 274956 грн., у тому числі:

січень 2011 року у сумі 82388 грн.,

лютий 2011 року у сумі 120032 грн.,

квітень 2011 року у сумі 3719 грн.,

травень 2011 року у сумі 68817 грн.

На підставі акту перевірки від 16.03.2012 № 23/23/35562599 ДПІ в м. Свердловську Луганської області ДПС 30.03.2012 винесено податкове повідомлення-рішення № 0000022210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 396 230,00 грн., з якої за основним платежем на суму 1171972 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 224258 грн.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон № 168) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередніх періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Порядок обчислення та сплати податку на додану вартість регулювався впродовж спірного періоду ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 даного закону, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги). Приписи п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 зазначеного закону забороняють включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до абз. 3 п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі ст.3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі ст.5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Судом встановлено, що 14.10.2008 між Державним підприємством «Свердловський ремонтно-механічний завод» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніккат» (Продавець) укладено договір, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує комплектуючі матеріали, запасні частини для ремонту ГШО. Підпунктом 1.3 договору від 14.10.08 передбачено, що перехід права власності визначається датою штампа на товарно-транспортних документах про прийняття вантажу до перевезення .

Згідно п.1.3 додаткової угоди № 1 від 16.10.2008 право власності на товар та усі пов'язані з цим ризики та зобов'язання переходять покупцю при підписані документів на відпуск.

На виконання умов вищезазначеного договору ТОВ «Ніккат» виписує на адресу ДП «Свердловський РМЗ» податкові, видаткові накладні на загальну суму 2 078 934, 82 грн., в тому числі ПДВ - 346489, 14 грн.

ДП «Свердловський РМЗ» за період з 01.07.2010 по 31.12.2011 на адресу ТОВ «Ніккат» перераховано грошові кошти на загальну суму 2427000 грн., в тому числі ПДВ 404499,99 грн.

10.10.2008 між ДП «Свердловський РМЗ» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПК Адамас» (Продавець) укладено договір, згідно умов якого продавець продає, а покупець купує комплектуючі, запасні частини для ремонту ГШО. Підпунктом 1.3 договору від 10.10.08 передбачено, що перехід права власності визначається датою штампа на товарно-транспортних документах про прийняття вантажу до перевезення .

Згідно п. 1.3 додаткової угоди № 1 від 23.10.2008 право власності на товар та усі пов'язані з цим ризики та зобов'язання переходять покупцю при підписані документів на відпуск.

На виконання умов вищезазначеного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «ПК Адамас» виписує в адрес ДП «Свердловський РМЗ» податкові накладні на загальну суму 357954,18 грн., в тому числі ПДВ - 59659,03 грн.

ДП «Свердловський РМЗ» за період з 01.07.2010 по 31.12.2011 в адресу ТОВ «ПК Адамас» перераховано грошові кошти на загальну суму 1085694,61 грн., у тому числі ПДВ - 180949,10 грн.

13.10.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Загальноукраїнська торгівельна компанія» (Продавець) та ДП «Свердловський РМЗ» (Покупець) було укладено договір № 13/10/08/5. Підпунктом 1.3 договору від 13.10.08 передбачено, що перехід права власності визначається датою штампа на товарно-транспортних документах про прийняття вантажу до перевезення .

Згідно п. 1.3 додаткової угоди № 1 від 20.10.2008 право власності на товар та усі пов'язані з цим ризики та зобов'язання переходять покупцю при підписані документів на відпуск.

На виконання умов вищезазначеного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Загальноукраїнська торгівельна компанія» виписує на адресу Державного підприємства «Свердловський РМЗ» податкові накладні на загальну суму 1125065,88 грн., в тому числі ПДВ - 187510,98 грн.

ДП «Свердловський РМЗ» за період з 01.07.2010 по 31.12.2011 перерахувало на адресу ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія» грошові кошти на загальну суму 2304473,64 грн., у тому числі ПДВ - 384078,93 грн.

05.10.2010 між ДП «Свердловський РМЗ» та ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія» укладено договір про відступлення права вимоги № 05/10-2010.

Первісний постачальник (ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія») відступає, а новий постачальник (ПП «Євро-Імпорт») набуває право вимоги зобов'язань по договору № 13/10/08/5 від 13.10.2008 та становиться стороною за Договором № 13/10/08/5 від 13.10.2008, укладеним між первісним постачальником та покупцем. До нового постачальника переходять права первісного постачальника відносно покупця в обсягу та на умовах, які існують на момент укладання цього договору, та згідно умов договору № 13/10/08/5 від 13.10.2008.

На виконання умов договору № 13/10/08/5 від 13.10.2008 ПП «Євро-Імпорт» виписує на адресу ДП «Свердловський РМЗ» податкові накладні на загальну суму 1360488,88 грн., в тому числі ПДВ - 226748, 23 грн.

ДП «Свердловський РМЗ» за період з 01.07.2010 по 31.12.2011 перераховано ПП «Євро-Імпорт» грошові кошти на загальну суму 844006,77 грн., в тому числі ПДВ - 140667,80 грн.

04.10.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніккат» (первісний постачальник) та Приватним підприємством «Енерго-Атлас» (постачальник) укладено договір № 04/10-2010 про відступлення права вимоги. Згідно умов договору № 04/10-2010 від 04.10.2010 до нового постачальника переходять права первісного постачальника відносно покупця в обсягу та на умовах які існують на момент укладання цього договору та згідно умов договору № 15/10/08/4 від 15.10.2008. договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками підприємства та діє до повного виконання сторонами прийнятих зобов'язань по договору № 14/10/08/2 від 14.10.2008.

Відповідно до умов Генерального договору від 14.10.2008 № 14/10/08/2 ТОВ «Ніккат» (продавець) продає в ДП «Свердловський РМЗ» (купує) комплектуючі, матеріали, запасні частини для ремонту ГШО. Підпунктом 1.3 договору передбачено, що перехід права власності визначається датою штампа на товарно-транспортних документах про прийняття вантажу до перевезення. Згідно п. 1.3 додаткової угоди № 1 від 16.10.2008 право власності на товар та усі пов'язані з цим ризики та зобов'язання переходять покупцю при підписані документів на відпуск.

На виконання умов вищезазначеного договору ПП «Енерго Атлас» виписує на адресу Державного підприємства «Свердловський РМЗ» податкові накладні на загальну суму 554413,68 грн., в тому числі ПДВ - 92402,28 грн.

ДП «Свердловський РМЗ» за період з 01.07.2010 по 31.12.2011 перерахувало на адресу ПП «Енерго Атлас» грошові кошти на загальну суму 554413,68 грн., в тому числі ПДВ - 92402, 28 грн.

15.10.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вісан» (продавець) та Державним підприємством «Свердловський РМЗ» (покупець) укладено договір №15/10/08/4, згідно умов якого покупець купує комплектуючі, матеріали, запасні частини для ремонту ГШО. Підпунктом 1.3 договору передбачено, що перехід права власності визначається датою штампа на товарно-транспортних документах про прийняття вантажу до перевезення.

Згідно п. 1.3 додаткової угоди № 1 від 16.10.2008 право власності на товар та усі пов'язані з цим ризики та зобов'язання переходять покупцю при підписані документів на відпуск.

На виконання умов вищезазначеного договору ТОВ «Вісан» виписує на адресу ДП «Свердловський РМЗ» податкові накладні на загальну суму 1554975,84 грн., в тому числі ПДВ - 259162,64 грн.

ДП «Свердловський РМЗ» за період з 01.07.2010 по 31.12.2011 перерахувало на адресу ТОВ «Вісан» грошові кошти на загальну суму 1554975,84 грн., в тому числі ПДВ - 259162,64 грн.

Згідно п. 1.3 договорів з ПП «Євроімпорт», ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія», ТОВ ПК «Адамас», ТОВ «Ніккат», ПП «Енерго Атлас», ТОВ «Вісан» перехід права власності визначається датою штемпелю на товарно-транспортних документах о прийнятті вантажу до перевезення.

Під час розгляду справи судом встановлено та про це не заперечували сторони, що в ході проведення планової виїзної перевірки ДП «Свердловський РМЗ» за період з 01.07.2010 по 31.12.2011 документи підтверджуючі транспортування ТМЦ до перевірки не було надано.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996 господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтями 626 та 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.2 ст. 215 Цивільного Кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно п.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.

Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. За ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Згідно ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Тобто, первинні документи по відображенню господарських операцій є основою для податкового обліку.

Абзацом першим п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704) (далі - Положення № 88) визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно п.2.4 Положення № 88 первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати наступні обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (в натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища та підписи осіб, відповідальних за дозвіл і здійснення господарської операції та складання первинного документа.

Пунктом 2.7 Положення № 88 передбачено, що первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.

Згідно з п.2.16 зазначеного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік. Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема товарно-транспортну накладну, затверджено спільним наказом Мінтранспорту України, Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.1995 року № 488/346 (зі змінами та доповненнями) і введено в дію з 1 січня 1996 року. Відповідно до п.2 зазначеного наказу, ведення зазначених форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

З урахуванням зазначених вимог будь-які документи навіть за наявності всіх передбачених чинним законодавством формальних реквізитів таких документів мають силу первинних лише у разі фактичного здійснення господарських операцій. Тому для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарських операцій.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ в частині перевезень вантажів на договірних умовах (стаття 48) встановлено, що документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством з документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно з пунктом 11.1 Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №12.8/2568) (далі - Правила перевезень), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Пунктом 11.3 Правил перевезень визначено, що дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Згідно п. 11.4 Правил перевезень оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Пунктом 11.5 Правил перевезень передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Згідно з пунктом 11.6 Правил перевезень після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

У відповідності до п. 11.7 Правил перевезень перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналізуючи наведене, суд вважає, що юридичні наслідки виконання правочину визначаються у більшій мірі його сутністю, ніж зовнішнім оформленням. Якщо форма та вид правочину не відповідають відносинам, що фактично відбулися при його виконанні, то податкові наслідки визначаються відповідно до правовідносин, що реально настали між сторонами.

Вказана правова позиція зазначена у постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.03.2012 по адміністративній справі 2а-11729/11/1270, згідно до якої при вирішенні питання про реальність здійснення господарських операцій необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно акту Алчевської ОДПІ Луганської області Державної податкової служби від 06.02.2012 № 33/236-33359879 про неможливість проведення зустрічної звірки даних ТОВ «Ніккат» у зв'язку з тим, що підприємство відсутнє за юридичною адресою, згідно бази даних РПП станом на 02.02.2012 стан платника «7» - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей (Том 2 а.с.100-101).

Згідно акту Алчевської ОДПІ Луганської області Державної податкової служби від 02.03.2012 № 69/236-33588222 про неможливість проведення зустрічної звірки даних ТОВ «ПК «Адамас» у зв'язку з тим, що згідно відповіді на запит Алчевської ОДПІ про надання пояснень та їх документального підтвердження від ТОВ «ПК Адамас» отримано відповідь про те, що вся бухгалтерська документація вилучена слідчим по СВ ПМ Алчевської ОДПІ згідно до протоколу обшуку від 31.01.2012 у зв'язку чим інформація не може бути надана (Том 2 а.с.102-103).

Згідно акту Алчевської ОДПІ Луганської області Державної податкової служби від 02.03.2012 №67/236-34703473 про неможливість проведення зустрічної звірки даних ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія» у зв'язку з тим, що згідно відповіді на запит Алчевської ОДПІ про надання пояснень та їх документального підтвердження від ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія» отримано відповідь про те, що вся бухгалтерська документація вилучена слідчим по СВ ПМ Алчевської ОДПІ згідно до протоколу обшуку від 31.01.2012 у зв'язку чим інформація не може бути надана (Том 2 а.с.104-105).

Згідно акту Алчевської ОДПІ Луганської області Державної податкової служби від 05.04.2011 № 603/236-37156705 про результати документальної позапланової перевірки Приватного підприємства «Євро Імпорт» з питань правомірності нарахування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень 2011 року перевіркою встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою (Том 2 а.с.106-112).

Згідно акту Алчевської ОДПІ Луганської області Державної податкової служби від 05.04.2011 № 603/236-37156705 про результати документальної позапланової перевірки Приватного підприємства «Енерго Атлас» з питань правомірності нарахування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2010 року перевіркою встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби (Том 2 а.с.113-119).

Згідно акту Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 10.08.2011 № 1496/16/32742814 про результати камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісан» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку № 5 до декларації з ПДВ за травень 2011 року в ході аналізу податкової звітності ТОВ «Вісан» встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства (Том 2 а.с.120-125).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність руху товару від продавців (постачальників) до покупця.

З підстав того, що позивачем не було надано до перевірки документи, що підтверджують фактичний рух товарів від продавців до покупця, суд вважає обґрунтованими висновки акту перевірки від 16.03.2012 № 23/23/35562599, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Податкові повідомлення-рішення від 30.03.2012 № 0000022210 винесене у відповідності до вимог законодавства України, тому не підлягає скасуванню.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги Державного підприємства «Антрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Свердловський ремонтно-механічний завод» такими, що не підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України стягнення судового збору в таких випадках не передбачено.

На підставі ч.3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 14 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 19 листопада 2012 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 158, 159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову Державного підприємства «Антрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Свердловський ремонтно-механічний завод» до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.03.2012 № 0000022210 відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 19 листопада 2012 року.

Суддя Д.О. Яковлев