Ухвала суду № 28311945, 17.10.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3876/12/0170/11

17.10.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кобаля М.І.,

суддів Щепанської О.А. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Чумаченко Н.Г.

за участю сторін:

сторони не з'явилися;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 15.05.12 у справі № 2а-3876/12/0170/11

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М.Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

до Приватного підприємства "Фірма"Вєлєс" (вул. Пролетарська, буд.12-а,Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95001)

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.05.12 у задоволені позову Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби до Приватного підприємства "Фірма"Вєлєс" - про стягнення - відмовлено.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.05.2012 та прийняти нове рішення по справі, яким позов задовольнити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права.

Сторони у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з необґрунтованості застосування до відповідача штрафних санкцій, передбачених п. 120.1 ст.120 Податкового кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами позивача 10.03.2011р. посадовою особою ДПІ в м. Сімферополі АР Крим проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкової звітності Приватним підприємством «Фірма «Вєлєс».

За результатами перевірки складено акт № 1968/ 15-1/37230375 від 10.03.2011р., в якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення ПП «Фірма «Вєлєс»вимог п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, а саме неподання податкової декларації з податку на прибуток за 2010 рік (граничний строк подання 09.02.2011р.)

На підставі акту перевірки № 1968/ 15-1/37230375 від 10.03.2011р., ДПІ в м.Сімферополі прийняте податкове повідомлення-рішення від 07.04.2011р. №0005691501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 170,00грн. (в тому числі за основним платежем 0,00грн., за штрафними санкціями 170,00грн.) (а.с.10), яке отримане відповідачем 26.04.2011р. (а.с.11).

У встановлені законом строки податкове повідомлення-рішення від 07.04.2011р. №0005691501 не оскаржене, штрафні санкції не сплачені.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що відповідачем не надана податкова декларація з податку на прибуток за 2010 рік, а отже порушені норми податкового законодавства щодо своєчасності надання податкової декларації з податку на прибуток.

Разом з тим, відповідно до пункту 7 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Таким чином, на штрафні санкції в розмірі не більше 1 гривні встановлюються за порушення податкового законодавства, яке вчинене платником податків з 1 січня по 30 червня 2011 року.

Судом першої інстанції вірно визначено, що пунктом 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України встановлено, що цей Кодекс набрав чинності з 1 січня 2011 року, крім окремих положень цього Кодексу, визначених цим пунктом.

Згідно з пунктом 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, податковий орган при визначені розміру відповідальності за порушення податкового законодавства відповідачу, зокрема, за ненадання податкової декларації з податку на прибуток за 2010 рік зобов'язаний був керуватися п. 7 Перехідних положень Податкового кодексу України, ані нормами статті 120 Податкового кодексу України, а отже виходячи з дії нормативно-правових актів у часі, в частині визначення відповідальності за порушення податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року, підлягає застосуванню спеціальна норма Податкового кодексу України, яка встановлює розмір відповідальності за порушення податкового законодавства, допущене до 30.06.2011 року у розмірі 1 грн.

Враховуючи, що порушення податкового законодавства допущено відповідачем у лютому 2011року, відтак правильним є висновок суду першої інстанції, що застосування штрафних санкцій в сумі 170,00грн. податковим повідомленням-рішенням від 07.04.2011р. №0005691501 є необґрунтованим та не засновано на законі.

Крім того, судова колегія зазначає, що оскільки визначення розміру відповідальності за порушення податкового законодавства відноситься до виключеної компетенції податкового органу, а відтак, суд не має повноважень щодо втручання в діяльність податкового органу та самостійно визначати розмір штрафної санкції, яка підлягає застосуванню за ненадання податкової звітності у встановлені строки.

Вивчив наявні докази, в їх сукупності, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог та вважає правомірним висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби,- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 15.05.12 у справі № 2а-3876/12/0170/11, -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис М.І. Кобаль

Судді підпис О.А.Щепанська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.І. Кобаль