Ухвала суду № 28311873, 03.10.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11398/11/0170/18

03.10.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кобаля М.І.,

суддів Омельченка В. А. ,

Щепанської О.А.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан"- Коробкова Марина Олександрівна, довіреність № 10-02-14/8752 від 19.07.12

представник відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- Мельник Ігор Анатолійович, довіреність № 5/10-00 від 17.04.12

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК ДПС на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Панов О.І.) від 21.02.12 у справі № 2а-11398/11/0170/18

за позовом Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" (Північна промзона, Армянськ, Красноперекопський район, Автономна Республіка Кр,96012)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК ДПС (вул. М. Залки, 1/9, Сімферополь, АР Крим,95000)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.02.12 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задоволено.

Визнано противоправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Закритого акціонерного товариства "Кримський Титан" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок в банку за квітень грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ задекларованого в березні - листопаді 2010 року, з урахуванням додаткових матеріалів, отриманих в ході проведення контрольно-перевірочних заходів по відшкодуванню сум ПДВ по ланцюгу постачання товарів (послуг), які увійшли до складу сум на відшкодування ПДВ з бюджету та отриманих в ході проведення співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі № 000084070 від 11.04.2011 р. на суму 904790,48 грн.

Стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн. шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК.

Не погодившись з даним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.02.12 та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення, від 11.04.2011 року №0000840700, яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 904790,48 грн., яке є предметом оскарження, став акт Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК ДПС № 106/07-00/32785994 від 28.03.2011 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку за квітень - грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась у березні-листопаді 2010 року, з урахуванням додаткових матеріалів, отриманих в ході проведення контрольно-перевірочних заходів по відшкодуванню сум ПДВ по ланцюгу постачання товарів (послуг), які увійшли до складу сум на відшкодування ПДВ з бюджету та отриманих в ході проведення співставлення Детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки у відповідача не виникли підстави для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, передбачені пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, а тому дана перевірка була безпідставно призначена наказом від 24.03.2011р. №160, а отже дії відповідача щодо проведення перевірки є протиправними, тому податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками проведеної перевірки підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, вважає його правильним та обґрунтованим, при цьому зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України. Зокрема, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений ст. 78 Податкового кодексу України.

Так, в п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України передбачені підстави та порядок проведення перевірок, а саме: про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

У відповідності до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Таким чином, податковий орган наділений правом на проведення документальної невиїзної перевірки виключно на підставі наказу керівника за умови його вручення платнику податків та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом від 24.03.2011 року № 160 передбачено проведення перевірки з 25.03.2011 року, повідомленням від 24.03.2011 року (вих. №1606/10/07-00) відповідач повідомив позивача про проведення перевірки.

Вказане повідомлення направлені позивачу поштою та отримані позивачем лише - 28.03.2011 року за вхід.№2061, що підтверджується відтиском ЗАТ "Кримський ТИТАН" на копії повідомлення залученого до матеріалів справи (арк.с. 13) та не заперечується сторонами у справі.

З огляду на зазначене, право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків у відповідача виникло лише після 28.03.2011 року, між тим, перевірка була розпочата 25.03.2011 року, тобто з порушенням вимог, встановлених пунктом 78.4 ст. 78 ПК України, пункту 79.2 статті 79 ПК України.

За викладених обставин, обґрунтованим є висновок суду першої інстарції, що податковим органом порушено встановлений законом порядок та процедуру проведення документальної позапланової перевірки,

Що стосується висновку відповідача, викладеного в акті перевірки про порушення ЗАТ "Кримський ТИТАН"п.1.8 ст.1, п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР та завищення податкового кредиту з ПДВ на 904 790,48грн. колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, господарські операції між позивачем та його контрагентами -постачальниками підтверджується укладеними між ними угодами. Поставка товарно матеріальних цінностей та отримання послуг за вказаними угодами підтверджується видатковими накладними та актами приймання - здачі наданих послуг. Оплата за поставлений товар здійснювалась в безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями, які долучені до матеріалів справи.

В підтвердження факту поставки товару, надання послуг, у відповідності з вимогами пп.7.2.1, 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", підприємствами контрагентами позивача, зокрема ТОВ "Едіалес",ПП "ВЛ-Агро 2006", ПП "Нео-Хім", ТОВ "Полтавський газовий завод",ПП "ВЛ-Агро у березні 2010 року було надано податкові накладні, які отримав позивач; у квітні 2010 року податкові накладні були отримані від ПП "ВЛ -Агро 2006" , ТОВ "Будінвест трейдінг", ТОВ "Ін-Тайм", ПП "Нео-Хім", ТОВ "РЕОН"; у травні 2010 року позивач отримав податкові накладні від наступних контрагентів ТОВ "Теплосервіс плюс", ТОВ "Гідроспецсервіс", ТОВ "Будінвест трейдінг", ТОВ "Ін-Тайм", ПП "ВЛ-Агро 2006"; у червні 2010 року накладні отримані від МПК "Новація", ТОВ "Будінвест трейдінг",ТОВ "Гідроспецсервіс", ПП "ВЛ-Агро 2006", ТОВ "Ін-Тайм",ПП "Нео-Хім"; у липні 2010 року податкові накладні були отримані від ТОВ "Будінвест трейдінг", ВЛ-Агро 2006", ТОВ "Ін-Тайм", ТОВ "Гідроспецсервіс", ТОА "Веллтекс Україна", ТОВ "Імпульс", ВП "Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова", ДП "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості", ТОВ "Екстра-плюс"; у серпні 2010 року- від ТОВ "Фортуна-сервіс ЛТД", ТОВ "Ін-Тайм",ТОВ "Будінвест трейдінг", ВЛ-Агро 2006",ТОВ "Гідроспецсервіс", ТОВ "ІВС Компані", ТОВ Дніпропетровський автобусний завод", ТОВ "Гарантсервіс", ТОВ "Еско-Дніпро", ТОВ "ТК "Белавтоком", ВАТ "Житомірський комбінат силікатних виробів", ПП "Факс", ТОВ "Астрал-Сервіс", ТОВ "Укртекстіль", ТОВ "Ятрань", ТОВ "Дельта-ТВ", ПП "Гарант", ДП "ВО Київприлад", ТОВ "Альвекс", ЗАТ "Корвет", СПД ОСОБА_4, ТОВ "АЕЛІТА", ТОВ "Гермес-Регіон"; у вересні 2010 року податкові накладні були отримані від ТОВ "Російський прокат", ТОВ "Гідроспецсервіс",ТОВ "Будінвест трейдінг", ТОВ "Ін-Тайм", ВЛ -Агро 2006", ТОВ "Універсал транзит -Оіл", ТОВ "Фірма Пеленг плюс", ТОВ "Дюв-Ойл ЛТД", ТОВ "Крініум, ТОВ "АЛЛО", Арісто Лайф", ТОВ Агро-Союз-Вінниця", ДП НАК "Надра України "Житомирбуррозвідка", ТОВ "Новації", ТОВ Еско-Дніпро", ТОВ "Укртекстиль", ТОВ "Станк-Днепр "ЛТД, ТОВ "АТБ-Маркет", ТОВ "ТК -Фурнітура", ДП "ПЕТЦДУ", ТОВ "Прем'єр -консалтинг" , ВАТ "Криммолоко", ТОВ "ЕКОС АНЕСІ"ПАТ "Українська автомобільна корпорація", ТОВ "ЕНЕГРО", ТОВ "Стиль-Д", ПП "Сервісний центр НОВІТЕКС", ТОВ "Гермес-Регіон", ТОВ "Метро Кеш енд КЕРІ Україна, ДП "НВО "Павлоградський хімічний завод", ТОВ "ДУКАТ УА", ПП "Український продукт", ТОВ "Епіцентр К", ТОВ "АЕЛІТА", ПП завод "Технолог", ДП "ЄКОС", ДП "Житомірський держаний центр науки, інновацій та інформатизації"; у жовтні 2010 року отримані податкові накладні від "Будінвест трейдінг", ТОВ "Ін-Тайм", "ВЛ-Агро 2006", "Універсал транзит -Оіл",ТОВ "ТК "Белавтоком", ПП "Дінас" , ТОВ "Середньофонтанський сервіс", ПАТ "Концерн Стирол", ТОВ "Ікарус-сервіс", НВП "ІНПРОМ", ТОВ"Грін Вельвет", ПАТ "МТС Україина", ПАТ "Укрспецтерм", ТОВ МТЗ "Укрторгкомплект", Підприємства"Атена" КМОІ "Відлуння війни"; у листопаді 2010 року податкові накладні були отримані від "Універсал транзит -Оіл", ПП "Білпрофкомпані", ПМП "Укртехобладнання", ТОВ "Підприємство Бувироби", ТОВ "Луганський завод "Енергоремонт", ТОВ "ТЕКС", ТОВ "НВК "ДАК", ТОВ "РКЦ Трейд", ТОВ "МВТ", СП "ВІСКО SNTERNATSONAL".

Слід зазначити, що отримані податкові накладні оформлені згідно з вимогами пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", містять всі необхідні реквізити, в т.ч. місцезнаходження юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ. Товари (послуги), отримані від постачальників, придбані з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку - ПАТ "Кримський ТИТАН"- і підтверджені податковими накладними, що дає право позивачу на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

Відповідно до п. 1.7 Закону України "Про податок на додану вартість" , податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. А за змістом п. 1.8 вказаного закону, бюджетне відшкодування це сума податку, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Так, п.1.8 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість", містить загальні норми щодо самого поняття „бюджетне відшкодування" та джерела його формування для подальшого використання, а норми ст. 7 вказаного Законну передбачає підстави та порядок одержання платником податку бюджетного відшкодування і не вказує на те, що кошти повертаються платнику податку лише за умови сплати такого податку його контрагентами.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав вимоги п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосередніх постачальників, які, в свою чергу, виконали вимоги п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" - видали покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином колегія суддів зазначає, що якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальні підтвердження розміру свого податного кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентами продавця (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Виходячи із системного аналізу наведених норм можна дійти висновку, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану вартість, яку він фактично сплатив постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді. При цьому, Закон № 168/97-ВР не обмежує термін «попередній період»лише тим періодом, який безпосередньо передує звітному періоду. А тому будь-який період, який передує звітному, є попереднім по відношенню до звітного періоду.

Позивач підтвердив той факт, що за спірні періоди до відшкодування з бюджету заявлена сума ПДВ, яка не перевищує суму цього податку, фактично сплаченого позивачем у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), що відповідає пп.7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону „Про податок на додану вартість".

Крім того, відповідач не заперечує, що позивачем повністю сплачено ПДВ в ціні товарів продавцю.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 вищезазначеного Закону, не дозволяється включати до складу податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Таким чином, колегія суддів зазначає, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому продавцем. Із зазначеного випливає, що суму податкового кредиту та відповідно суму бюджетного відшкодування позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві.

Отже, позивач виконав всі вимоги Закону щодо документального оформлення податкового обліку та в підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ під час перевірок надав всі передбачені діючим законодавством Україні документи.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, які свідчать про правомірність його дій.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, в порушення вимог ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів правомірність своїх заперечень проти адміністративного позову позивача, законність процедури проведення документальної позапланової перевірки, та як наслідок обґрунтованість прийнятого на підставі акту такої перевірки податкового повідомлення-рішення.

При цьому надані позивачем до суду апеляційної інстанції копії документів бухгалтерського обліку в повній мірі підтверджують зміст та обсяг господарських операцій пов'язаних з виконанням певного комплексу робіт та послуг, тобто доказують наявність фактичного здійснення вказаних господарських операцій з усіма контрагентами позивача, оскільки мають всі необхідні реквізити, що встановлені частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні», а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, позивач правомірно, відповідно до чинного податкового законодавства, включив до складу податкового кредиту суми на підставі податкових накладних, виданих постачальником товару, оскільки за загальним правилом несплата податкового зобов'язання продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму податку, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Таким чином, судом першої інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для його перегляду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК ДПС -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Панов О.І.) від 21.02.12 у справі № 2а-11398/11/0170/18 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 08 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис М.І. Кобаль

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.І. Кобаль