Ухвала суду № 28308416, 18.12.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"18" грудня 2012 р. Справа № 25/111-11

Суддя господарського суду Київської області Саванчук С.О., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Манад" від 03.09.2012

на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції у виконавчому провадженні № 33157802 щодо виконання наказу господарського суду Київської області у справі № 25/111-11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Манад",

м. Київ

до Селянського (Фермерського) господарства "Риск",

с. Турівка, Згурівський район, Київська область

про стягнення 2 396 596,81 грн. та зобов'язання вчинення дій.

за зустрічним позовом Селянського (Фермерського) господарства "Риск",

с. Турівка, Згурівський район, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Манад",

м. Київ

про визнання недійсними договорів

за участю представників:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) -

1) Сурай М.А. (паспорт від 27.06.1996 серія СН № 178058)

2) Ігнатова Л.В. (довіреність від 09.09.2011 № б/н)

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) -

не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином

відділу ДВС -Сташук Н.Ф. (посвідчення №00682).

встановила:

Рішенням господарського суду Київської області від 23.12.2011 у справі № 25/111-11 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Манад" (далі -позивач за первісним позовом) до Селянського (Фермерського) господарства "Риск" (далі -відповідач за первісним позовом) про стягнення 2 396 596,81 грн. та зобов'язання вчинення дій позов задоволено частково та за зустрічним позовом про визнання недійсними договорів у позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2012 рішення господарського суду Київської області від 23.12.2011 скасовано частково, прийнято в цій частині нове рішення, в решті рішення залишене без змін.

29.05.2012 у справі № 25/111-11 господарським судом Київської області видано накази про примусове виконання судового рішення.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.07.2012 постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2012 скасовано частково, в цій частині залишено в сили рішення господарського суду Київської області від 23.12.2011, решту постанови залишено без змін.

01.08.2012 у справі № 25/111-11 господарським судом Київської області видано накази про примусове виконання судового рішення.

16.08.2012 через канцелярію господарського суду Київської області за вхідним № 12988 надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Манад" про ухвалення додаткового рішення.

06.09.2012 у справі № 25/111-11 господарським судом Київської області постановлено додаткове рішення, яким доповнено резолютивну частину рішення господарського суду Київської області від 23.12.2011 пунктом 7 наступного змісту: "Стягнути з Селянського (Фермерського) господарства "Риск" (07631, Київська область, Згурівський район, с. Турівка, вул. Тичини, 6, код ЄДРПОУ 20623424) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Манад" (м. Київ, вул. Щербакова, 60-Б, кв. 88, код ЄДРПОУ 32670436) 58 780 (п'ятдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят) грн. 62 коп. безпідставно набутих коштів".

03.09.2012 через канцелярію господарського суду Київської області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Манад" (далі - скаржник) на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції у виконавчому провадженні № 33157802 щодо виконання наказу господарського суду Київської області у справі № 25/111-11, у зв'язку з порушенням Закону України "Про виконавче провадження" та невиконанням відділом державної виконавчої служби наказу господарського суду Київської області від 29.05.2012 № 25/111-11.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.09.2012 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Манад" призначено до розгляду на 25.09.2012.

24.09.2012 через канцелярію господарського суду Київської області за вхідним № 24161 від Селянського (Фермерського) господарства "Риск" надійшла апеляційна скарга на додаткове рішення господарського суду Київської області від 06.09.2012 у справі № 25/111-11. Ухвалою господарського суду Київської області від 24.09.2012 зупинено провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Манад" від 03.09.2012 на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції до повернення матеріалів справи № 25/111-11 до господарського суду Київської області.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 додаткове рішення господарського суду Київської області від 06.09.2011 залишене без змін.

15.11.2012 до господарського суду Київської області надійшли матеріали справи № 25/111-11 з Київського апеляційного господарського суду. Ухвалою господарського суду Київської області від 21.11.2012 провадження за скаргою поновлено, призначено її до розгляду у судовому засіданні 04.12.2012.

04.12.2012 через канцелярію господарського суду Київської області за вхідним № 16 надійшло клопотання відділу Державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 04.12.2012 представник скаржника підтримав доводи скарги, відповідач представника у судове засідання не направив, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи на 18.12.2012 у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з задоволенням клопотання відділу державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції та неподанням державною виконавчою службою витребуваних судом документів.

У судовому засіданні 18.02.2012 суд, розглянувши подану скаргу та матеріали справи, дійшов висновку, що скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Дану скаргу подано стосовно виконання наказу господарського суду Київської області від 29.05.2012 у справі № 25/111-11 відповідно до якого підлягають стягненню з Селянського (фермерського) господарства "Риск" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Манад": 53 884,03 грн. штрафу, 25 000,25 грн. штрафу, 44 135,48 грн. штрафу, 26 482,98 грн. штрафу, 241 447,81 грн. основного боргу, 241 447,81 грн. штрафу, 60 000 ,00 грн. основного боргу, 60 000,00 грн. штрафу, 7 523,49 грн. державного мита, 74,08 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Скаржник як на підставу звернення до суду зі скаргою, посилається на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції при виконанні рішення господарського суду у виконавчому провадженні №33157802 та вважає, що державний виконавець обмежився лише відкриттям виконавчого провадження, винесенням постанови про арешт майна, оголошенням заборони на його відчуження, винесенням постанови про арешт коштів, тоді як обставини, які склалися при виконанні рішення господарського суду Київської області від 23.12.2011, на думку скаржника, зумовлюють негайне вчинення державним виконавцем дій у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Відповідно до частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Як встановлено судом та свідчать матеріали справи, зокрема, матеріали виконавчого провадження, що надані державною виконавчою службою, у ході проведення виконавчих дій, державним виконавцем, з метою виявлення коштів боржника та його майна, 21.06.2012 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 33157802, разом з відкриттям виконавчого провадження винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та постанови про арешт коштів боржника на розрахункових рахунках у банківських установах; 02.07.2012 державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору; 06.07.2012 на виклик державного виконавця з'явився голова Селянського (Фермерського) господарства "Риск", який надав письмову розписку, в якій зобов'язався погасити заборгованість згідно графіку до 25.10.2012 (копія розписки залучена до матеріалів справи), також його повідомлено про кримінальну відповідальність в разі розтрати чи іншого відчуження майна товариства та відкриття нових рахунків. Враховуючи заяву боржника, до матеріалів виконавчого провадження долучено його баланс станом на 01.01.2012, звіт про фінансові результати за 2011 рік, розшифровку основних засобів та копії свідоцтв на право власності на все ліквідне рухоме майно. Разом з тим, з огляду на заяву, встановлено, що божник у відповідності зі статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження»просив у першу чергу, в разі недостачі грошових коштів на рахунках, звернути стягнення на зазначене в заяві майно. У подальшому, 23.07.2012 державним виконавцем надіслано до банку ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк»платіжну вимогу №11 на суму 168 685,50 грн. та повторно, 08.08.2012 платіжне доручення №12/2 на суму 168 685,50 грн. 07.09.2012 за платіжним дорученням від 29.08.2012 №116 стягувачу на розрахунковий рахунок перераховано 151 700,00 грн.

16.08.2012 стягувачем повідомлено державного виконавця про відкриття боржником нового рахунку в ПАТ «Креді Агріколь банк», відреагувавши на дане повідомлення, державним виконавцем надіслано до банку постанову про арешт коштів боржника та перевірено наявність відкритого рахунку. 16.08.2012 державним виконавцем оформлено запит до Державної податкової служби про номери рахунків відкритих у банках, на що 18.08.2012 надійшла відповідь №126011 про відкриття боржником рахунку в ПАТ «Креді Агріколь банк».

Також, причиною визнання протиправною бездіяльність відділу державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції скаржник вважає відкриття боржником нового рахунку та невжиття державним виконавцем заходів до притягнення посадових осіб боржника до кримінальної відповідальності. Проте, вказане не приймається судом до уваги, враховуючи, що державним виконавцем 10.10.2012 за вих. №1507/03-23/2 прокурору Згурівського району направлено подання для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб боржника за відкриття нового рахунку.

У подальшому, 28.09.2012 з арештованого рахунку в ПАТ «Креді Агріколь банк»надійшли кошти в сумі 160 776,80 грн., з них: 144 699,12 грн. платіжним дорученням від 01.10.2012 №135 та платіжним дорученням від 01.11.2012 №150 перераховано стягувачеві. Платіжним дорученням від 22.10.2012 №142 стягувачу перераховано кошти в сумі 39 249,00 грн.

Посилання скаржника як на підставу скарги на відчуження боржником рухомого майна, а саме: 226 тон ячменю є безпідставним, з огляду на наступне.

29.08.2012 за вих. №1313/03-23/2 державним виконавцем надіслано запити до Згурівського відділення «Яготинське БТІ», державної інспекції сільського господарства, відділу Держкомзему у Згурівському районі, ВДАІ Згурівського РВ ГУ МВС, Баришівського МРЕВ ДАІ. У відповідях на запити надійшла інформація про майно боржника.

11.09.2012 державним виконавцем здійснено опис майна, яке було запропоноване боржником в разі недостатності коштів на арештованих рахунках. 12.09.2012 копію акту направлено на адресу стягувача.

Доказів відчуження вказаного майна боржником суду не надано.

З огляду на викладене, судом не прийнято до уваги оскарження дій державного виконавця стосовно невжиття ним заходів, спрямованих на опис та арешт належного боржнику майна.

15.10.2012 винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності -суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. 06.09.2012 винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження.

Частиною 2 статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа. Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження", Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. В силу частини 3 статті 20 цього Закону, державний виконавець вправі провадити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, які перебувають на рахунках та укладах боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Пункт 15 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003 року № 14 вказує, що суди повинні мати на увазі, що при виконанні рішень про стягнення грошових коштів державний виконавець згідно статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" у першу чергу звертає стягнення на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках і вкладах в установах банків та інших кредитних організаціях, а також на рахунки в цінних паперах у депозитаріях останніх, і лише за відсутності у боржника коштів і цінностей - на належне йому інше майно, за винятком того, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Відповідно до статей 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до пункту 1.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 04-5/365, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на вищевикладене та відповідно до наданих суду доказів вбачається, що державним виконавцем здійснювались належним чином у межах виконавчого провадження, строк якого не сплинув, відповідні дії та вживались заходи щодо виконання судового рішення у справі № 25/111-11, у зв'язку з чим, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Манад" від 03.09.2012 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Манад" на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції від 03.09.2012 відмовити.

Суддя С.О. Саванчук