Ухвала суду № 28306390, 20.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/22662/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Федорова М. О., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінбуд-Комплект" до Державної податкової інспекції у місті Вінниці про визнання рішення протиправним та його скасування, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінбуд-Комплект" (далі -ТОВ "Вінбуд-Комплект") звернулось до суду з позовом Державної податкової інспекції у місті Вінниці (далі -ДПІ у м. Вінниці) в якому просить визнати недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року позов ТОВ "Вінбуд-Комплект" задоволено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Вінниці залишено без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року -без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у м. Вінниці подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Вінбуд-Комплект" у задоволенні позову.

ТОВ "Вінбуд-Комплект" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у м. Вінниці.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у м. Вінниці проведено перевірку ТОВ "Вінбуд-Комплект" за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 15 листопада 2010 року №756/02/28/23/36886914.

За результатами проведеної перевірки податковим органом виявлено порушення позивачем п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не забезпечено щоденний друк фіскальних звітних чеків на реєстраторі розрахункових операцій ІКС 483 LT фіскальний №0228010151 за робочі дні з 11.05.2010 року по 08.11.2010 року; на реєстраторі розрахункових операцій ІКС 483 LT фіскальний №0228010153 за робочі дні з 03.05.2010 року по 08.11.2010 року; на реєстраторі розрахункових операцій ІКС 483 LT фіскальний №0228010158 за робочі дні з 20.01.2010 року по 07.05.2010 року.

На підставі акта перевірки ДПІ у м. Вінниці прийняте рішення, яким до ТОВ «Вінбуд-Комплект»застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 133280 грн.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що спеціальним законом, який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року №265/95-ВР (далі - Закон України №265/95-ВР).

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Ч. 1 ст. 5 Закону України №265/95-ВР передбачено, що на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Пунктом 4 ст. 17 Закону України №265/95-ВР визначено, що у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судами попередніх інстанцій вірно визначено, що штрафи, що передбачені ст. 17 Закону України №265/95-ВР, є заходами майнового характеру, які спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, що застосовуються органами державної податкової служби за порушення порядку проведення розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тобто підпадають під законодавче визначення адміністративно-господарських санкцій та є такими за своєю юридичною суттю.

Відповідно до вимог ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене суб`єктом господарське правопорушення.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 12 Закону України №265/95-ВР встановлено, що на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що РРО моделі «ІКС 483 LТ»не можуть здійснювати друк нульового фіскального звітного чеку без присвоєння номера, а також те, що позивачем замість нульових чеків щоденно друкувались службові чеки, які вклеєні в книгу обліку розрахункових операцій.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що рішення ДПІ у м. Вінниці яким до ТОВ "Вінбуд-Комплект" застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 133280 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Вінниці залишити без задоволення, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров