Ухвала суду № 28306394, 20.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/22231/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Федорова М. О., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2011 року у справі за позовом Акціонерного товариства "Промавтоматика" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Акціонерне товариство "Промавтоматика" (далі -АТ "Промавтоматика") звернулось до суду з позовом Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова (далі -ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова) в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року позов АТ "Промавтоматика" задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року у -без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити АТ "Промавтоматика" у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова в період з 19.05.2010 року по 26.05.2010 року було проведено позапланову виїзну перевірку АТ "Промавтоматика" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.10 року, за результатами якої складено акт від 08.06.2010 року №3119/23-405/23764504.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток підприємств за 2-4 квартали 2009 року, 1 квартал 2010 року в загальному розмірі 162148,25 грн., а також порушення п.п. 3.1.1. п.3.1 ст. 3, п.4.1 ст. 4, 7.2.3 п.7.1, п.п. 7.2.6, п.п. 7.2.8 п.п. 7.3.1 п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 138250,2 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення рішення №0000092340/0 від 25.06.2010 року яким визначено АТ "Промавтоматика" податкове зобов`язання з податку на прибуток у сумі 200214,75 грн.

АТ "Промавтоматика", не погодившись із висновками акту перевірки, застосував процедуру оскарження податкових повідомлень-рішень контролюючих органів відповідно до ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Як наслідок, звернувся зі скаргою на податкове повідомлення-рішення від 25.06.2010 року №0000092340/0 до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова. Рішенням ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 07.09.10 № 16278/10/25-014 за результатами розгляду первинної скарги податкове повідомлення-рішення від 25.06.2010 року №0000092340/0 залишено без змін, а скарга без задоволення.

АТ «Промавтоматика»звернулось з повторною скаргою на податкові повідомлення-рішення від 25.06.2010 року №0000092340/0 до Державної податкової адміністрації в Харківській області. Рішенням ДПА у Харківській області від 21.09.2010 року №3803/10/25-203 повторна скарга АТ «Промавтоматика»залишена без розгляду, а податкове повідомлення-рішення від 25.06.2010 року №0000092340/0 без змін.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3.-5.7. цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» до витрат, не пов'язаним з веденням господарської діяльності віднесений вичерпний перелік витрат, а саме витрат на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання лотерей, участь в азартних іграх, фінансування особистих потреб фізичних осіб.

Положеннями п.5.3. - 5.7. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено певні обмеження або пряму заборону щодо включення деяких витрат до складу валових витрат.

Суди попередніх інстанцій зробили вірний висновок, що заборони щодо включення до складу валових витрат, пов'язаних з придбанням товару, оренди приміщення, заробітної плати, амортизації, комісії банку законодавцем не встановлено.

Відповідно до п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.09.2009 року між АТ "Промавтоматика" (замовник) та ТОВ "Лайм-Крафт" (виконавець) укладено договір №11-09/09 поставки, відповідно до умов якого ТОВ «Лайм-Крафт»є постачальником, а позивач - покупцем. За умовами цього договору постачальник поставляє, а покупець приймає у власність комплектуючи вироби та оплачує їх. Ціна на комплектуючи вироби визначається видатковими накладними, які є невід'ємною частиною договору поставки. Розрахунки за товари здійснюються шляхом переведення готівкових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

01.12.2009 року між АТ "Промавтоматика" та ТОВ "Лайм-Крафт" укладено додаткову угоду №1 до договору №11-09/09 від 01.09.2009 року, ст. 1 договору якою доповнено пунктом 1.1.1. «Постачальник»зобов'язується надати «Покупцю»послуги з проведення випробування та перевірки електричних параметрів комплектуючих по мірі необхідності.

На виконання умов угоди від 01.09.2009 року №11-09/09 та додаткової угоди №1 від 01.12.2009 року ТОВ "Лайм-Крафт" реалізувало АТ "Промавтоматика":

- послуги з перевірки електричних параметрів, трансформаторів та датчиків в кількості 73 штук на загальну суму 546000,00 грн., в тому числі ПДВ 91000,00 грн.

- послуги з перевірки електричних параметрів, трансформаторів, датчиків в кількості 42 штук на загальну суму 202 500,00 грн., в тому числі ПДВ 33750,00 грн.

Також судами попередніх інстанцій підтверджено, що між АТ "Промавтоматика" та ТОВ "Лайм-Крафт" проведено ряд заходів, спрямованих на виконання договору, додаткової угоди, що підтверджується актами виконаних робіт по перевірки елементів електричних параметрів, звітами про проведення випробувань та перевірки електричних параметрів комплектуючих, відомостями по рахунку "Розрахунки з постачальниками", платіжними дорученнями, звітами по рахунку, податковими накладними, видатковими накладними, реєстром отриманих та виданих податкових накладних АТ "Промавтоматика", які знаходяться у матеріалах справи.

Суди попередніх інстанцій встановили, що підставою для висновків відповідача про вчинення позивачем порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є висновок відповідача щодо ознак нікчемності правочину, укладеного між позивачем та ТОВ "Лайм Крафт" як такого, що не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до п. 2 ст. 215 ЦК недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно п. 1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

За приписами ст. 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вичинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 228 ЦК правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із частиною 1 ст. 216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Статтею 1 розділу 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 цього Закону України підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено обов'язкову наявність такого реквізиту первинного облікового документу, як особистий підпис або інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 травня 1995 року №168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Підпунктом 2.5. п. 2 цього Положення передбачено, що документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампа, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення. Підписи осіб, відповідальних за складення первинних документів на обчислюваних машинах та інших засобах організаційної техніки, виконуються у вигляді паролю або іншим способом авторизації, що дає змогу одночасно ідентифікувати особу, яка здійснила господарські операцію.

Порядком заповнення податкової накладної, що затверджений наказом Державної податкової адміністрації України 30 травня 1997 року №165, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року №233/203718, визначено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку продавця.

Суди попередніх інстанцій вірно визначили, що правочин, укладений між АТ "Промавтоматика" та ТОВ "Лайм-Крафт" не суперечить інтересам держави та суспільства, його дійсність у повному обсязі підтверджується первинними документами (додатковою угодою, актами виконаних послуг, видатковими і податковими накладними, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних, платіжними дорученнями тощо), що містяться в матеріалах адміністративної справи.

З наведеного вбачається, що спірні господарські операції позивача та ТОВ "Лайм-Крафт" проведені в бухгалтерському та податковому обліку, з якого вбачається реальне придбання послуг та розрахунки з постачальником таких послуг.

Суди попередніх інстанцій вірно визначили, що понесені позивачем валові витрати та податковий кредит підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку та наявний зв'язок витрат позивача з його господарською діяльністю.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення №0000092340/0 від 25.06.2010 року правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров