Ухвала суду № 28306045, 10.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2012 року м. Київ К-25451/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Лосєв А.М.

Нечитайла О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у м.Харцизьку Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31.03.2010

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.06.2010

у справі №2-а-1690/10/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека №263»

до Державної податкової інспекції у м.Харцизьку Донецької області

про визнання недійсним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31.03.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.06.2010, позов задоволено. Визнано недійсним рішення ДПІ у м.Харцизьку від 31.12.2009 №0003002340, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2529129,15 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Підставою для прийняття оспорюваного рішення стали висновки акта перевірки відповідача від 18.12.2009 №3347/23-2/23982684 про порушення позивачем вимог п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у зв'язку з не проведенням розрахункових операцій через РРО на повну суму покупки на загальну суму 505825,83 грн. у період з 01.10.2007 по 30.06.2009.

Як передбачено пунктом 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Розрахункова операція, відповідно до ст.2 цього Закону, -це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у спірному періоді позивачем було укладено три договори з ЗАТ «УАСК АСКА», АТЗТ СК «Злагода», АСК «ІНГО Україна», предметом яких є надання фізичним особам, які застраховані за програмою страхування здоров'я на випадок хвороби, медичних препаратів на підставі рецептів встановленого зразка, засвідчених печаткою лікаря, який виписав рецепт, або медичної установи, в аптеках позивача. При цьому розрахунки між сторонами здійснюються шляхом оплати наданих позивачем рахунків, факт надання медичних препаратів підтверджується актами виконаних робіт, рахунок надається позивачем страховим компаніям один раз на місяць, форма оплати безготівкова.

Таким чином, у спірних правовідносинах має місце продаж позивачем товару (медикаментів) страховим компаніям та його оплата останніми шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позивача. Застраховані особи не є покупцями медикаментів, та не отримують даний товар безоплатно.

Виходячи з викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що операції з відпуску позивачем застрахованим особам медикаментів за рецептами не є розрахунковими операціями в розумінні ст.2 вищезазначеного Закону, у зв'язку з чим у відповідача відсутні правові підстави для застосування штрафних санкцій передбачених положеннями ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Враховуючи наведене, висновки суду першої та апеляційної інстанції ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Харцизьку Донецької області відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31.03.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.06.2010 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді А.М.Лосєв

О.М.Нечитайло