Постанова № 28305847, 20.12.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2012 р.Справа № 2-а-3253/11/2170

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Димерлія О.О. та Єщенка О.В.

при секретарі Івановій К.І.

за участю представників сторін:

від апелянта Жигалова А.С.

від відповідача Грінь А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26.10.2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В червні 2011 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонсько ї області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що з 21.04.2011 року по 26.04.2012 року працівниками ДПІ у м. Нова Каховка було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Південенерго», щодо підтвердження господарських відносин з такими контрагентами, як ТОВ «Монтажтехобстеження №1», ТОВ «Нікстройсервіс»та ПП «КУРС»за період з 01.01.2010 року по 30.09.2010 року. За результатами зазначеної перевірки був складений Акт №503/230-24951326 від 28.04.2011 року, на підставі якого було винесено податкові повідомлення -рішення № 0001712301, № 0001702301, № 0001722301 від 17.05.2011 року. Згідно зазначених повідомлень-рішень було встановлено порушення Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість. На думку позивача ДПІ у м. Нова Каховка безпідставно зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість та нараховано суми податкових зобов'язань, а податкові повідомлення -рішення підлягають скасуванню.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26.10.2011 року відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Південенерго»до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень від 17.05.2011 року № 0001712301, № 0001702301, № 0001722301.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, ТОВ «Південенерго»в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права , що призвело до неправильного вирішення справи по суті, у зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із задоволенням позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення.

Так, судом першої інстанції встановлено, що з 21.04.2011р. по 26.04.2011р. працівниками Державної податкової інспекції у м.Нова Каховка було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Південенерго»щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами постачальниками ТОВ «Монтажтехобстеження №1», ПП «Курс», ТОВ «Нікстройсервіс»за період з 01.01.2010р. по 30.09.2010р.

Про результати невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Південенерго»був складений акт №503/230-24951326 від 28.04.2011р., згідно якого, на думку ДПІ у М.Н.Каховка, встановлено порушення підприємством пункту 5.1, пп..5.3.9. п. 5.3., ст.5 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94- ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 945129 грн.; порушення підпункту 7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 61769 грн.; порушення підпункту 7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4 Закону «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення по ПДВ у сумі 693733 грн.

Крім того на думку перевіряючих ТОВ «Південенерго»було допущено порушення ст.203, 215, 228, 626, ,629, 662, 655, 656, 658, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними тому, що зустрічними перевірками було встановлено відсутність контрагентів за юридичною та фактичною адресою, відсутність у них працівників та основних засобів , що не дає можливості встановити фактичного здійснення будівель робіт.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції погодився з висновками викладеними в акті та дійшов до висновку, що ДПІ вірно встановлено відсутність підтвердження фактичного виконання будівельних робіт саме тими контрагентами, правовідносини з якими були предметом перевірки податкового органу.

Однак, судова колегія дослідивши наявні в матеріалах справи докази не може погодитися з такою позицією суду та податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака -специфічна мета -порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника -фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Відповідачем не надано доказів, а так само не було встановлено судом першої інстанції фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позиваче правочинів,укладеним зі своїми контрагентами, а саме ТОВ «Монтажтехобстеження №1», ТОВ «Нікстройсервіс»та ПП «Курс».

Відповідно до положень п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції чинній на час виникнення правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР, не включаються до складу валових витрат витрати на: сплату податку на прибуток підприємств, податку на нерухомість, а також податків, установлених пунктами 7.8, 10.2 і статтею 13 цього Закону; сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, сплату податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються за рахунок сум виплат таких доходів згідно із законом України про оподаткування доходів фізичних осіб.

Для платників податку на прибуток підприємств, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, до складу валових витрат виробництва (обігу) входять суми податків на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких належить до валових витрат такого платника податку.

У разі, якщо платник податку на прибуток, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування, або не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів (робіт, послуг), які відносяться до складу валових витрат, та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до валових витрат або балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму, що не включена до складу податкового кредиту такого платника податку згідно із Законом України "Про податок на додану вартість.

ДПІ в своїх запереченнях на апеляційну скаргу наголошувала на тому, що суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку, що за допомогою контрагентів позивач штучно формував суму податкового кредиту, оскільки відносини між позивачем та його контрагентами не вчинялися з метою отримання реальних прибутків від господарської діяльності.

Однак судова колегія вважає такі висновки суду помилковими виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена Законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", можуть на підставі п.11 цієї статті звертатись до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність. У разі задоволення позову висновок суду про нікчемність правочину має міститись у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

З наведеного слідує, що висновки про нікчемність правочинів відноситься до компетенції судів, а не податкових органів, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції було встановлено та не заперечувалось представником ДПІ в суді апеляційної інстанції , що жодний із правочинів зазначений в Акті перевірки до теперішнього часу не визнаний недійсним у судовому порядку.

Крім того під час розгляду справи судом першої інстанції не була проведена перевірка товарності операцій з контрагентами , однак при розгляді апеляційної скарги були встановлені наступні обставини та докази, наявні в матеріалах справи, що залишились поза уваги суду першої інстанції.

Так, розглядом справи встановлено, що позивач мав взаємовідносини з наступними контрагентами - ТОВ «Монтажтехобстеження №1», ТОВ «Нікстройсервіс», ПП «Курс».

Між позивачем та зазначеними контрагентами було укладено ряд договорів підряду якими останні були зобов'язані здійснити будівельні роботи з використанням власного обладнання та з власних матеріалів,а саме Договори №01/06 та №01/06-2 від 01.06.2010 року укладені з ТОВ «Монтажтехобстеження №1»; Договори з ПП «Курс»від 01.04.2010 року №104/10; 05.05.2010 року №05/10; 05.05.2010 року №5/10-1 та договір з ТОВ «НІКСТРОЙСЕРВІС»11.01.2010 року б/н.

На виконання укладених з контрагентами ТОВ «Монтажтехобстеження №1», ТОВ «Нікстройсервіс»та ПП «КУРС»договорів позивачем були сплачені кошти за виконані роботи та матеріали , що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, актами виконаних робіт, податковими накладними, що не заперечувалось представником ДПІ.

ТОВ «Південенерго»відобразило у податковому обліку виконані роботи на загальну суму 1 394 425,47 і (без ПДВ) на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2010 року з ТОВ «Монтажтехобстеження №1», оформлених належним чином, підписаних представниками Замовника та Субпідрядника.

Згідно Актів приймання виконаних будівельних робіт Субпідрядником були виконані наступні роботи: облаштування стяжки підлоги на об'єкті будівництва житлового будинку за адресою Херсон, пр.-т Сенявіна, 26 на суму 510 886,51 грн. (без ПДВ); облаштування перегородок на об'єкті будівництва житлового будинку за адресою Херсон, пр.-т Сенявіна, 26 на суму 307 736,32 грн. (без ПДВ); облаштування отмостки та проїздів на об'єкті будівництва житлового будинку за адресою м. Херсон, пр.-т Сенявіна, 26 на суму 136 284,57 грн. (без ПДВ); облаштування стяжки підлоги на об'єкті будівництва житлового будинку за адресою м.Херсон, вул. 49 Херсонської Гвардійської Дивізії на суму 63 007,97 грн. (без ПДВ); облаштування перегородок на об'єкті будівництва житлового будинку за адресою м.Херсон, вул. 49 Херсонської Гвардійської Дивізії на суму 173 996,36 грн. (без ПДВ); облаштування проїздів на об'єкті будівництва житлового будинку за адресою м. Херсон вул. 49 Херсонської Гвардійської Дивізії на суму 202 513,74 грн. (без ПДВ).

Станом на 01 січня 2011 року заборгованість ТОВ «Південенерго» перед «Монтажтехобстеження № 1» становила 53 841,12 грн., роботи були виконані фактично, виконання робіт підтверджується актами приймання- виконнання будівельних робіт за серпень 2010р.

Також виконання робіт підтверджується свідоцтвом №21000441 та №21000442 відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів будівельних норм і правил від 25.12.2009р., виданого інспекцією держархбудконтролю Херсонській області, відповідно до яких житлові будинку в м.Херсоні по вул.49 Гвардійської дивізії, 2-а, та по пр.Сенявіна,26, роботи на яких виконувались саме контрагентами позивача, є введеними в експлуатацію. Оскільки дозволяється експлуатація закінчених будівництвом житлових будинків, то саме факт видачі Свідоцтв підтверджує факт виконання всіх будівельних робіт передбачених проектом та відповідність їх (робіт) та матеріалів нормам встановлених діючим законодавством.

Відповідно до п. З ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до п.8 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Тобто, не відображення чи часткове відображення ТОВ «Монтажтехобстеження №1»у своєму бухгалтерському обліку даних, в тому числі і зазначення меншої кількості працюючих, відсутність будь-яких виробничих будівель, споруд та обладнання, транспортних засобів, свідчить про неналежне ведення бухгалтерського обліку, але не свідчить про невиконання ТОВ «Монтажтехобстеження №1»робіт ТОВ «Південенерго».

Крім того ТОВ «Південенерго»відобразило в обліку Акти приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2010 року на загальну суму 1 831 296,00 грн. (без ПДВ) від ПП «КУРС»оформлені належним чином, підписані представниками Замовника та Субпідрядника. Згідно Актів приймання виконаних будівельних робіт Субпідрядником були виконані наступні роботи: облаштування доріжок на об'єкті будівництва житлового будинку за адресою м. Херсон, вул. 49 Херсонської Гвардійської Дивізії на суму 481 200,00 грн. (без ПДВ); виготовлення розчину, робота підсобних робочих, перевозка на об'єкті будівництва житлового будинку за адресою м. Херсон, пр.-т Сенявіна, 26 на суму 459 685,00 грн. (без ПДВ); благоустрій на об'єкті будівництва житлового будинку за адресою м. Херсон, пр.-т Сенявіна, 26 на суму 516 834,00 грн. (без ПДВ); - благоустрій на об'єкті будівництва житлового будинку за адресою м. Херсон, вул. 49 Херсонської Гвардійської Дивізії на суму 373 577,00 грн. (без ПДВ). Станом на 01 січня 2011 року заборгованість ТОВ «Південенерго»перед ПП «КУРС»становила 77 555,20 грн.

Ці роботи фактично були виконані, виконання робіт підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2010р.

Також виконання робіт підтверджується свідоцтвом №21000441 та №21000442 про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил від 25.12.2009р., виданого інспекцією держархбудконтролю у Херсонській області, відповідно до яких житлові будинку в м.Херсоні по вул.49 Гвардійської дивізії,2-а, та по пр.Сенявіна,26, є введеними в експлуатацію. Оскільки дозволяється експлуатація закінчених будівництвом житлових будинків, то факт видачі Свідоцтв також підтверджує факт виконання всіх будівельних робіт передбачених проектом та відповідність їх (робіт) та матеріалів нормам встановлених діючим законодавством.

Крім того ТОВ «Південенерго»відобразило у податковому обліку Акти приймання виконаних будівельні робіт за травень - вересень 2010 року на загальну суму 551 794,24 грн. (без ПДВ) від ТОВ «Нікстройсервіс»оформлені належним чином, підписані представниками Замовника Субпідрядника. Згідно Актів приймання виконаних будівельних робіт Субпідрядником були виконані наступні роботи: облаштування колон будівель на об'єкті будівництва житлового будинку за адресою м. Херсон, пр.-т Сенявіна, 152 на суму 104 166,60 грн. (без ПДВ); кладка внутрішніх стін з цегли на об'єкті будівництва житлового будинку за адресою Херсон, пр.-т Сенявіна, 152 на суму 13 013,80 грн. (без ПДВ); - розбирання огорожі, облаштування воріт, розробка грунта на об'єкті будівництва житлового будинку за адресою м. Херсон, вул. Патона, 25, на суму 191 666,67 грн. (без ПДВ); виготовлення армокаркасів, облаштування опалубки на об'єкті будівництва житлового будинку за адресою м. Херсон, вул. Патона, 25, на суму 89 947,50 грн. (без ПДВ); облаштування перекриттів, колон, діафрагми на об'єкті будівництва житлового будинку адресою м. Херсон, пр.-т Сенявіна, 152 на суму 64 815,50 грн. (без ПДВ); облаштування перекриттів, діафрагми на об'єкті будівництва житлового будинку адресою м. Херсон, пр.-т Сенявіна, 152 на суму 88 184,17 грн. (без ПДВ). Станом на 01 січня 2011 року заборгованість ТОВ «Південенерго» перед ТОЇ «Нікстройсервіс»відсутня.

Фактично зазначені вище роботи були виконані, виконання робіт підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за травень-вересень 2010р.

Також ТОВ «Південенерго»включило до складу податкового кредиту суму ПДВ по операціях придбання будівельних робіт у ТОВ «Монтажтехобстеження №1», ПП «КУРС», ТОВ «Нікстройсервіс»згідно податкових накладних, які наявні в матеріалах справи ( арк.спр.258-275).

Зазначені податкові накладні складені з урахуванням вимог п. 7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами і доповненнями), реально виникли певні господарські правовідносини та фактично роботи були виконані.

Таким чином, ТОВ «Південенерго»правомірно віднесло до складу податкового кредиту у серпні 2010 р. ПДВ у сумі 278 885,08 грн. .по контрагенту ТОВ «Монтажтехобстеження №1», у серпні 2010 р. ПДВ у сумі 366 259,20 грн. по правовідносинам з ПП «КУРС», у травні 2010 р. - вересні 2010 р. ПДВ у сумі 110 358,86 грн. по правовідносинам з ТОВ «Нікстройсервіс»

З матеріалів позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Південенерго»щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами постачальниками ТОВ «Монтажтехобстеження №1», ПП «Курс», ТОВ «Нікстройсервіс»за період з 01.01.2010р. по 30.09.2010р. (акт від 28.04.11 № 503/230-24951326) вбачається, що розрахунки позивачем за отримані будівельні роботи проведено не в повному обсязі, а саме:

- розрахунки з ТОВ «Монтажтехобстеження №1 проведено на 30 000 грн. Станом на 01.10.2010р. по підприємству постачальнику рахується кредиторська заборгованість у сумі 1643310,55 грн.;

- розрахунки з ПП «Курс»проведено на 20 000 грн. Станом на 01.10.2010 року по підприємству постачальнику рахується заборгованість у сумі 2177555,20 грн.;

- розрахунки з ТОВ „НІКСТРОЙСЕРВІС" проведено на 556 332,20 грн. Станом на 01.10.2010 року по підприємству постачальнику рахується кредиторська заборгованість у сумі 105821,00 грн.

За змістом пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату

товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі

розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (роб

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

За результатом перевірки встановлено, що ТОВ "Південенерго" включено до складу податкового кредиту ПДВ та віднесено до валових витрат вартість придбаних будівельних робіт від ТОВ „НІКСТРОЙСЕРВІС", ТОВ «Монтажтехобстеження №1», ПП «Курс»за датою фактичного отримання результатів будівельних робіт на підставі підписаних та оформлених належним чином актів виконаних робіт.

Таким чином, наявність заборгованості у позивача за отримані будівельні роботи не вплинуло на виявлені податковим органом під час перевірки порушення податкового законодавства.

Крім того, здійснення розрахункових операцій ТОВ «Південенерго» із своїми контрагентами підтверджується платіжними дорученнями та іншими документами, наявними у матеріах справи .

Так, по взаємовідносинам з ТОВ «Нікстройсервіс»на суму 646536,60 грн., а саме -платіжним дорученням № 295 від 09 червня 2010 року на суму 17802,00 грн; платіжним дорученням № 311 від 14 червня 2010 року на суму 12566,00 грн; платіжним дорученням № 345 від 24 червня 2010 року на суму 85864,00 грн; платіжним дорученням № 382 від 05 липня 2010 року на суму 52357,00 грн; платіжним дорученням № 386 від 06 липня 2010 року на суму 18849,00 грн; платіжним дорученням № 398 від 07 липня 2010 року на суму 24189,00 грн; пплатіжним дорученням № 474 від 23 липня 2010 року на суму 125655,00 грн; платіжним дорученням № 522 від 04 серпня 2010 року на суму 125655,00 грн; платіжним дорученням № 720 від 13 вересня 2010 року на суму 24868,00 грн; платіжним дорученням № 783 від 23 вересня 2010 року на суму 52910,60 грн; платіжним дорученням № 841 від 04 жовтня 2010 року на суму 105821,00 грн;

По взаємовідносинам з ТОВ «Монтажтехобстеження №1» на суму 1643310,55 грн.,а саме платіжним дорученням № 823 від ЗО вересня 2010 року на суму 30000,00 грн; платіжним дорученням № 825 від 01 жовтня 2010 року на суму 10000,00 грн; платіжним дорученням № 833 від 04 жовтня 2010 року на суму 90000,00 грн; платіжним дорученням № 891 від 11 жовтня 2010 року на суму 89469,43 грн; та актом приймання передачі векселів від 20 жовтня на суму 1400000,00 грн.

По взаємовідносинам з ПП «Курс» на суму 2177555,20 грн, а саме платіжним дорученням № 822 від 30 вересня 2010 року на суму 20000,00 грн; актом приймання-передачі векселів від 22 жовтня 2010 року на суму 2100000,00 грн.

Таким чином в підтвердження товарності проведених господарських операцій, проведених між позивачем та його контрагентами були надані платіжні доручення, податкові накладні оформлені за формою затвердженою Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165, їх взаємовідносини були відображені позивачем в податковій звітності

Згідно наявних у справі документів вбачається, що станом на час виникнення у позивача господарських правовідносин з ТОВ „НІКСТРОЙСЕРВІС", ТОВ «Монтажтехобстеження №1», ПП «Курс», так і на цей час всі ці підприємства зареєстровані в ЄДПРОУ, мають повну податкова правосуб'єктність, підприємства знаходяться на податковому обліку.

Крім того, на момент виконання будівельних робіт за договором «Монтажтехобстеження №1»мало ліцензію №326552 серії АВ терміном дії з 28.03.2007р по 28.03.2012р. на будівельну діяльність( вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджувальних конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж(частково).

Таким чином, відповідачем не доведено, а судом першої інстанції не встановлено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності контрагентами позивача, що є лище припущенням, оскільки обставини відсутності контрагентів за місцем реєстрації та відсутність у них працівників, транспорту та основних засобів , на які посилається відповідач, були встановлені у березні 2011 року, а договори укладалися та будівельні роботи виконувались раніше з січня по жовтень 2010 р.

Крім того, посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, частини 1,2 статті 215, статтю 216 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Крім того, під час ухвалення оскаржуваного рішення суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем не надано доказів на підтвердження реальності господарських операцій зм контрагентами - ТОВ «Монтажтехобстеження №1», ТОВ «Нікстройсервіс», ПП «Курс».

Однак, позивачем до суду було надано: податкові накладні, видаткові накладні, які підтверджують факт поставки товару на користь позивача та акти приймання виконаних будівльних робіт.

Всі зазначені вище документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити, як того вимагає чинне законодавство України.

Відповідно до пп. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що «податкова накладна видається платником податку, який поставляє товар (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту...».

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а також «... у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами».

Враховуючи той факт, що у позивача як на момент проведення перевірки, так і під час судового розгляду даної справи були в наявності всі податкові накладні та інші первинні документи (їх копії наявні в матеріалах справи), які підтверджують факт виконання будівельних робіт та поставки товару на користь позивача,а також введеня збудованих об'єктів в експлуатацію , що підтверджується відповідними свідоцтвами, посилання суду першої інстанції на пп. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 та пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість » в обґрунтування своєї позиції є безпідставними.

Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішенння, судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції щодо правомірності прийняття ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області податкових повідомлень-рішень № 0001712301, № 0001702301, № 0001722301 від 17.05.2011 року не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідачем, в ході розгляду справи не було доведено, що позивач був обізнаним у дефекті правового статусу його контрагентів та про порушення ведення ними бухгалтерського обліку, тому висновки суду першої інстанції щодо навмисних дій позивача щодо штучного створення податкового кредиту є безпідставними та такими,що спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3,4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою .

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Південенерго" -задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26.10.2011 року -скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001712301, № 0001702301, № 0001722301, від 17.05.2011 року, прийняті Державною податковою інспекцією у м. Нова Каховка Херсонської області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 21.12.2012 року

Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.

суддя Димерлій О.О.

суддя Єщенко О.В.