Постанова № 28303319, 20.12.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.12.2012 р. справа №5009/2916/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І.суддівБойченка К.І., Стойка О.В.при секретарі Гриньовій О.В.від позивача:не з»явивсявід відповідача:не з»явивсяРозглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуСтепненської сільської ради Запорізького району Запорізької області, с. Степне Запорізького району на рішення господарського суду Запорізької областівід16.10.2012 рокуу справі№ 5009/2916/12 (суддя Боєва О.С.)за позовомКвартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжядо відповідачаСтепненської сільської ради Запорізького району Запорізької області, с. Степне Запорізького районупростягнення 107973 грн. 59 коп.ВСТАНОВИВ:

У 2012 році Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області, с. Степне Запорізького району про стягнення 107973 грн. 59 коп.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.10.12 р. позов задоволено частково. Стягнуто з Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області, с. Степне Запорізького району на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя основний борг у розмірі 93795 грн. 16 коп. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Відповідач, Степненська сільська рада Запорізького району Запорізької області, с. Степне Запорізького району, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Запорізької області від 16.10.12 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення. Надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, яке судовою колегією розглянуто та задоволено.

Відповідач надав до Донецького апеляційного господарського суду клопотання про перенесення розгляду справи через складні погодні умови, що унеможливлює явку сільського голови або будь-якого з представників у судове засідання. Судова колегія розглянула надане відповідачем клопотання та відмовила у його задоволенні, оскільки явка сторін ухвалою суду від 28.11.12р. не була визнана обов'язковою, неявка у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 5009/2916/12.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.04.10 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Запоріжжя (власник мереж, позивач) та Степненською сільською радою (споживач, відповідач) було укладено договір сумісного використання транспортної мережі водопостачання КЕВ м. Запоріжжя (МОУ), відповідно до умов якого, власник мереж забезпечує передачу питної води від КП "Водоканал" споживачу, транспортуючи за власними водопровідними мережами в обсягах згідно з договором про постачання або купівлю-продаж між КП "Водоканал" та споживачем в період з 06.04.10 р. по 31.12.10 р. в об'ємах 6000 куб.м. в місяць.

Згідно п. 5.1. договору, цей договір укладається на строк до 31.12.10 р., набирає чинності з моменту укладання договору з КП "Водоканал" та вважається продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що власник мереж забезпечує транспортування та передачу питної води в точку продажу, визначену відповідним договором між постачальником КП "Водоканал" та споживачем.

У відповідності до п. 1.3. договору, споживач приймає в встановлених обсягах та здійснює оплату за надане транспортування питної води по мережах водопостачання КЕВ м. Запоріжжя.

Згідно п.п. 3.1., 3.2 договору, що основним документом для нарахування за транспортування питної води по мережах водопостачання КЕВ м. Запоріжжя є акт КП "Водоканал" про об'єм відпущеної води згідно обліку споживача. Копія акту КП "Водоканал" про об'єм відпущеної води надається власнику для нарахування, щомісячно до 25 числа, суми за транспортування питної води із розрахунку (додаток № 1 до договору) вартість -2,12 грн. за 1 м3.

Позивач 12.12.11 р. направив на адресу КП "Водоканал" лист № 2677, яким просив надати письмову інформацію щодо обсягів питної води мешканцям села Степне, помісячно, згідно показників лічильників за 2010 -2011роки, для нарахування коштів за транспортування по мережам КЕВ м. Запоріжжя.

КП "Водоканал" листом № 462 від 19.01.12 р. надав позивачу інформацію про об'єм питної води за 2010р.-2011р., яка транспортується через мережі КЕВ мешканцям с. Степне відповідно до показників водомірів, встановлених на вводі в населений пункт.

Позивач на підставі наданої КП "Водоканал" інформації розрахував надані відповідачу послуги з транспортування питної води з квітня 2010р. по серпень 2011р. включно на суму у розмірі 93795 грн. 16 коп., однак відповідач її не оплатив.

Враховуючи наведене, позивач звернувся із позовом до господарського суду Запорізької області про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 93795 грн. 16 коп., інфляційних у розмірі 7957 грн. 12 коп., 3% річних у розмірі 6221 грн. 31 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою сплатити існуючу заборгованість за договором сумісного використання транспортної мережі водопостачання КЕВ м. Запоріжжя від 06.04.10 р., що підтверджено листами № 1668 від 16.08.11 р., № 326 від 10.02.12 р., № 432 від 27.02.12 р., № 725 від 30.03.12 ., № 1256 від 22.05.12 р., але відповідач зазначені вимоги залишив без відповіді та виконання.

Враховуючи вищевикладене та те, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення по справі, відповідач, відповідно до вимог статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, не надав ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції письмових належних та допустимих доказів оплати боргу, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно зроблений висновок про неналежне виконання відповідачем його договірних зобов'язань всупереч вимогам статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та задоволення позовних вимог в цій частині.

Отже, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 93795 грн. 16 коп.

Також позивач при зверненні до господарського суду просив стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні у розмірі 7957 грн. 12 коп. за загальний період з 01.03.10 р. по 15.05.12 р. та 3% річних у розмірі 6221 грн. 31 коп. за загальний період з 01.03.10 р. по 15.05.12 р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія вважає, що позивач не довів суду конкретний період нарахування відповідачу 3% річних та інфляційних втрат, оскільки в матеріалах справи відсутні передбачені договором акти про об»єм відпущеної води, а є лише наявною інформація КП "Водоканал" про розрахунок наданих відповідачу послуг з транспортування питної води з квітня 2010р. по серпень 2011р. включно, тобто відсутні конкретні періоди нарахування штрафних санкцій окремо за кожним актом, а є лише загальний період і загальна за цей період сума боргу.

Таким чином, судова колегія вважає, що господарським судом правомірно відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми річних та інфляційних.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги позивача лише частково та правомірно стягнуто з Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області, с. Степне Запорізького району на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя лише основний борг у розмірі 93795 грн. 16 коп. з відмовою в іншій частині позову через недоведеність.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 16.10.2012 р. у справі № 5009/2916/12 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області, с. Степне Запорізького району на рішення господарського суду Запорізької області від 16.10.2012 р. у справі № 5009/2916/12 залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 16.10.2012 р. у справі № 5009/2916/12 -без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді К.І. Бойченко

О.В. Стойка

Надр. 5 прим:

1 -у справу;

2 -позивачу;

3 -відповідачу;

4 -ДАГС;

5-ГС Зап. обл.

Ложка Н.Л.