Рішення № 28301984, 25.12.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2012 р. Справа № 5010/1398/2012-28/98

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.

При секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

АДРЕСА_1,

АДРЕСА_2

до відповідача: Виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства

Богородчанської селищної ради

вул. Шевченка, буд.10, смт. Богородчани, Івано-Франківська область, 77701

про стягнення основного боргу в сумі 107322 грн. 80 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник, (довіреність ВТА № 173494 від 01.11.12 )

від позивача: ОСОБА_3 - представник, (довіреність ВТА № 173494 від 01.11.12 )

від відповідача: Курилюк М.С. - юрисконсульт, (довіреність № 127 від 23.09.09)

від відповідача: Білічак І.Ф. - начальник Богородчанського ВЖРЕП,

(посвідчення водія НОМЕР_2 від 28.02.1980р.)

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Богородчанської селищної ради про стягнення 115017 грн. 80 коп., з яких:107322 грн. 80 коп. основного боргу, 6888 грн. 50 коп. пені, 806 грн. 50 коп. збитків.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.12 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 27.11.12.

27.11.12, за участі представників сторін, в судовому засіданні оголошено перерву до 18.12.12.

11.12.12 через канцелярію господарського суду надійшла заява про збільшення позовних вимог (вх.№ 8307/2012-свх) в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 115296 грн. 71 коп., з яких: 107322 грн. 80 коп. основного боргу, пеня за період з 08.11.11 по 08.11.12 в сумі 7167 грн. 41 коп., 806 грн. 50 коп. збитків.

18.12.12 в судовому засіданні прийнята до розгляду по суті заява позивача про збільшення розміру позовних вимог; розгляд справи відкладено в порядку ст. 77 ГПК України на 25.12.12.

20.12.12 через канцелярію господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява відповідача (вх.№ 8496/12-свх), відповідно до якої, Виробниче житлового ремонтно-експлуатаційне підприємство Богородчанської селищної ради, основну заборгованість в сумі 107322 грн. 80 коп. визнає; щодо стягнення збитків заперечує. Крім того, відповідач просить суд застосувати позовну давність в частині стягнення пені, відповідно до ч.2 ст. 258 ЦК України.

25.12.12 позивач в судовому засіданні подав заяву про зменшення позовних вимог (вх. № 8640/12-свх) відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 107322 грн. 80 коп. Виходячи з положень ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а тому заява позивача (вх.№ 8640/12-свх від 25.12.12) підлягає прийняттю та розгляду по суті, відповідно до зменшення позовних вимог. При цьому суд виходить з того, що зменшення розміру позовних вимог в судовому засіданні не порушує процесуальних прав відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримує з підстав викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити відповідно до заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні основний борг в сумі 107322 грн. 80 коп. визнає. Оскільки позивач зменшив розмір позовних вимог, шляхом відмови від стягнення пені за період з 08.11.11 по 08.11.12 в сумі 7167 грн. 41 коп. та 806 грн. 50 коп. збитків, суд не вбачає підстав для розгляду заяви відповідача про застосування позовної давності щодо стягнення пені та заперечення щодо стягнення збитків.

Згідно вимог ч. 3 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між позивачем (далі - виконавець) та відповідачем (далі - замовник) укладено ряд договорів, а саме: договір № 4 про надання послуг від 03 січня 2011 року (а.с.11), договір № 5 про надання послуг від 03 січня 2011 року (а.с.12), договір № 3 про надання послуг з приймання, захоронення та знищення твердих побутових відходів від 01 вересня 2011 року (а.с.13), договір № 2 про надання послуг з приймання, захоронення та знищення твердих побутових відходів від 03 січня 2012 року (а.с.14-15), договір № 27 про надання послуг з приймання, захоронення та знищення твердих побутових відходів від 02 квітня 2012 року (а.с.16-17), договір № 63 про надання послуг з вивезення та знищення твердих побутових відходів від 02 квітня 2012 року (а.с.18-19), договір № 32 про надання послуг з приймання, захоронення та знищення твердих побутових відходів від 02 липня 2012 року (а.с.20-21).

Предметом вищезазначених договорів є надання позивачем послуг відповідно з приймання, вивезення, захоронення та знищення твердих побутових відходів та зобов"язання замовника своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених укладеними договорами.

У відповідності до умов укладених сторонами договорів, виконавець - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, надав послуги на загальну суму 162820 грн. 50 коп. Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи: актами прийняття виконаних робіт (а.с. 22-31), актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с.32-55).

Сторони погодили, що остаточна вартість наданих послуг визначається по факту їх надання згідно актів приймання-передачі.

Замовник прийняті на себе договірні зобов»язання належним чином не виконав, в повному обсязі за виконані роботи не розрахувався, суму заборгованості проплатив частково, оплату залишку вартості виконаних робіт в розмірі 107322 грн. 80 коп. не здійснив.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов»язань.

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Факт порушення відповідачем зобов»язань за укладеними договорами судом встановлено та визнано відповідачем в судовому засіданні та у заяві (вх.№ 8496/12-свх; а.с.84).

Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 107322 грн. 80 коп. на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та визнається відповідачем. Приймаючи до уваги вчинення відповідачем дій, що свідчать про визнання ним боргу, а саме, часткову сплату заборгованості, підписання акту звірки взаєморозрахунків станом на 30 серпня 2012 року (а.с. 56), визнання заборгованості представником відповідача в судовому засіданні, у суду достатньо підстав вважати, що вимога про стягнення з позивача основного боргу в сумі 107322 грн. 80 коп. обгрунтована та підлягає задоволенню.

Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 174, 175, 193 ГК України, ст.ст. ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 43, 49, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Богородчанської селищної ради про стягнення 107322 грн. 80 коп. основного боргу задовольнити.

Стягнути з Виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Богородчанської селищної ради (вул. Шевченка, буд. 10, смт. Богородчани, Івано-Франківська область, 77701; код 05393234) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; і.к. НОМЕР_1) - 107322 (сто сім тисяч триста двадцять дві)грн. 80 коп. основного боргу та 2146(дві тисячі сто сорок шість) грн. 44 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.12.12

Суддя І.П. Кавлак

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Кавлак І. П. 27.12.12