Постанова № 28300821, 13.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2012 р. справа № 2а-13/12/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Прокопчук Т.С. Божко Л.А.

при секретарі судового засідання: Бідник М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2012 року у справі №2а-13/12/0470 за позовом ОСОБА_1 до Відділу Держкомзему у Криничанському районі Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

У січні 2012 року ОСОБА_1 (далі -позивач), звернулася до суду з позовом до Відділу Держкомзему у Криничанському районі Дніпропетровської області (далі -відповідач), в якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо порушення строку розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав та зобовязати відповідача здійснити державну реєстрацію Договору №02/11 від 23.06.2011 року особистого строкового сервітуту для обслуговування малої архітектурної форми.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та Затишнянською сільською радою було укладено договір особистого особистого строкового сервітуту для обслуговування малої архітектурної форми №02/11 від 23.06.2011 року.

У липні 2011 року позивач звернулася до Відділу Держкомзему у Криничанському районі Дніпропетровської області з заявою про державну реєстрацію договору про встановлення земельного сервітуту від 23.06.2011 року №02/11 для встановлення та обслуговування малої архітектурної форми.

Листом від 21.07.2011 року №1044/6-13 позивачці було відмовлено у державній реєстрації, посилаючись на те, що позивачем у заяві зазначено договір земельного сервітуту, а надано договір особистого строкового сервітуту.

Крім того, відповідач у своїх запереченнях зазначав, що обов'язковим додатком до договору особистого строкового сервітуту для його державної реєстрації є технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а саме кадастровий план з нанесенням меж сервітуту та акт винесення меж сервітуту в натурі (на місцевості), яку позивачем надано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту -це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Згідно ч. 2 ст. 98 Земельного кодексу України земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»встановлено, що заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав, на території якого розміщений об'єкт нерухомого майна або більша за площею його частина.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року № 1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі»встановлено, що Поземельна книга -документ, який є складовою частиною державного реєстру земель, містить відомості про земельну ділянку, обмеження на використання земельної ділянки, суб'єктів прав на земельну ділянку та правовстановлюючі документи, а також дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, її цільове призначення, склад земельних угідь. Поземельна книга відкривається та ведеться на кожну земельну ділянку.

Відповідно до ч. 17 постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року № 1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі»державна реєстрація обмежень використання земельної ділянки, встановленого земельного сервітуту, договору емфітевзису і суперфіцію здійснюється шляхом внесення відомостей до розділу 5 Поземельної книги «Земельна ділянка. Опис обмежень використання земельної ділянки».

Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державна реєстрація прав (надання відмови в ній) проводиться в строк, що не перевищує чотирнадцяти робочих днів (крім випадків, встановлених у частині сьомій цієї статті) з моменту надходження до органу державної реєстрації прав заяви про таку реєстрацію та передбачених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього, документів, необхідних для її проведення.

Відповідно до п. 4 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано всіх передбачених чинним на момент виникнення правовідносин законодавством документів, необхідних для здійснення реєстрації документації з землеустрою.

Однак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»встановлено вимоги до документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заявлене право вже зареєстровано. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Як вбачається з тексту листа, відповідач відмовив у державній реєстрації договору сервітуту зовсім з інших підстав ніж визначено судом першої інстанції. Суд на дану обставину не звернув увагу та не надав цьому оцінки.

Колегія суддів вважає, що відповідач відмовив позивачці з непередбачених законодавством підстав. На думку колегії суддів, відповідач діяв неправомірно. У разі ненадання ОСОБА_1 до Договору земельного сервітуту додаткових документів необхідних для здійснення державної реєстрації Договору, відповідач повинен був роз'яснити обов'язок позивачці подати необхідні документи та лише після відмови надати їх у відповідача виникає право відмовити з цих підстав у державній реєстрації Договору земельного сервітуту.

Отже, відмова у державній реєстрації прав, на яку посилається відповідач, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»не передбачена, а тому дана відмова є неправомірною.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду - скасувати.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст.ст. 205, 207 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2012 року у справі №2а-13/12/0470 -скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділу Держкомзему у Криничанському районі Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Відділу Держкомзему у Криничанському районі Дніпропетровської області щодо порушення строку розгляду заяви ОСОБА_1 про державну реєстрацію речових прав.

Зобов'язати Відділ Держкомзему у Криничанському районі Дніпропетровської області здійснити державну реєстрацію договору особистого строкового сервітуту для обслуговування малої архітектурної форми №02/11 від 23.06.2011 року.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко