Ухвала суду № 28300754, 01.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2012 р.справа № 2а-13069/11/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Прокопчук Т.С. Божко Л.А.

при секретарі судового засідання: Соломка М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2012 року у справі №2а-13069/11/0470 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промхімцентр»до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2011 року ТОВ «Промхімцентр»(далі по тексту -позивач) звернулося до суду з позовом до ДПІ у м. Дніпродзержинську (далі по тексту -відповідач), в якому просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 14.09.2011 року №0002292301 по нарахуванню ПДВ у сумі 33449 грн., визнати відсутність повноважень у відповідача із самостійного тлумачення змісту правочинів і визнання їх недійсними.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2012 року позовні вимоги задоволені частково, скасовано податкове повідомлення-рішення №0002292301 від 14.09.2011 року, яким нараховано ТОВ «Промхімцентр»ПДВ у сумі 33449 грн., у решті позовних вимог відмовлено.

З постановою суду першої інстанції не погодилась ДПІ у м. Дніпродзержинську та подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувала тим, що висновки суду є невірними та неповними. Вказувала, що ОСОБА_1 від імені ТОВ «Сінергія-А»01.04.2011 року у не міг підписувати договір постачання №0104/1, оскільки, не був посадовою особою підприємства на той час, крім того, вважала, що ТОВ «Сінергія-А»не мало можливості виконати даний об'єм операцій у зв'язку з відсутністю штату робітників (згідно даних податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб за березень 2011 року кількість працюючих становить -3 особи, при обсягу фасування 536,82т.). Підприємством не надано ніяких документів та пояснень з питань транспортування товару, не доведено доцільності фасування карбаміду. Перевіркою встановлено, що операції з оприбуткування, приймання-передачі послуг не проводились у зв'язку з їх відсутністю.

Справа розглянута згідно ч.1 ст.41 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у розгляді справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що правочин, який було вчинено між позивачем та ТОВ «Синергія-А»є правомірним, реальним та відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, їх недійсність прямо не заборонена законом, а також договір не визнаний судом недійсним, реальність господарських операцій підтверджена первинними документами.

Матеріалами справи встановлено, що з 22.08.2011 року по 29.08.2011 року посадовими особами ДПІ у м. Дніпродзержинську було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Промхімцентр»з питання дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за результатами декларації з ПДВ за березень-квітень 2011 року. З результатами перевірки 05.09.2011 року був складений акт №4507/281/23-206/33855014, згідно висновків якого встановлено порушення ТОВ «Промхімцентр»ч.5 ст.203, ст.215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України у частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених при придбанні товарів. Податковий кредит, сформований за рахунок ТОВ «Сінергія-А» та відповідні дані, наведені у деклараціях з ПДВ за квітень 2011 року, про обсяги придбання та як наслідок про обсяги продажу (а отже і про задекларовані податковий кредит та зобов'язання) є недійсними. Згідно висновків перевірки позивачем порушено п.180.1 ст.180, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.188.1 ст.188 , п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України у результаті чого завищено податковий кредит за квітень 2011 року на загальну суму 33449,21 грн., що призвело до заниження ПДВ за квітень 2011 року в сумі 33449,21 грн. За результатами перевірки 14.09.2011 року було винесено податкове повідомлення-рішення №0002292301, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 33450 грн., у тому числі з основним платежем -33449 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1 грн. (а.с.6-71).

Підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення були взаємовідносини ТОВ «Промхімцентр»з ТОВ «Сінергія-А», які були оформлені договором постачання від 01.04.2011 року №0104/1, згідно якого ТОВ «Промхімцентр» (замовник) доручив виконати ТОВ «Сінергія-А»(виконавець) послуги по фасовці карбаміда на суму 200695,28 грн. Від ТОВ «Сінергія-А»договір підписав директор ОСОБА_1 Однак, як вбачається з тексту договору на надання послуг від 01.04.2011 року №0104/1 та додаткову угоду №1 від імені ТОВ «Сінегрія-А»договір уклав та підписав директор ОСОБА_2, який до 24.04.2011 року був керівником підприємства. У подальшому у квітні 2011 року акти прийому-передачі від імені замовника послуг ТОВ «Промхімцентр»підписував директор ОСОБА_1 (а.с.78-83).

ТОВ «Промхімцентр»віднесено до складу податкового кредиту за квітень 2011 року суму ПДВ -33449,21 по ТОВ «Синергія-А»згідно податкової накладної від 29.04.2011 року №16 на загальну суму 200695,28 грн., у тому числі ПДВ -33449,21 грн. на послуги по фасовці карбаміда. Доказом надання цієї послуги є первинні документи. а саме: оплата послуги та акти приймання-передачі карбаміду, бракованих мішків. (а.с.81-83).

Доказом надання цієї послуги є договір поставки від 11.01.2011 року №06, згідно якого ТОВ «Промхімцентр»придбав у ТОВ «Востокзернопродукт»пакувальні мішки, податкові накладні від 22.03.2011 року №16, від 27.04.2011 року №31, від 14.04.2011 року №20, рахунок-договір №20-03 від 22.03.2011 року, від 14.04.2011 року №20-04, від 27.04.2011 року №36-04, розрахункова накладна від 22.03.2011 року №15-03, від 14.04.ж2011 року, від 27.04.2011 року №28-04 №16-04; договір поставки від 20.01.2011 року №141530, згідно якого ТОВ «Промхімцентр»придбав у ВАТ «Дніпроазот»карбамід марки Б, рахунки-фактури, накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, податкові накладні від 18.04.2011 року №423, від 29.04.2011 року №837 на придбання карбаміду марки Б, виписки з банку про оплату ТОВ «Востокзернопродукт» за мішки та ПАТ «Дніпроазот»за карбамід, відомості розходу карбаміду; договір поставки хімічної продукції від 08.04.2011 року №192/1-0411, згідно якого ТОВ «Промхімцентр»продав СГТОВ «Бережнівське»карбамід марки Б, видаткові накладні від 29.04.2011 року №РН-002214, від 19.04.2011 року №РН-002121, довіреності на одержання карбаміду, податкові накладні від 29.04.2011 року №153, від 13.04.2011 року №71, реєстри кредитних платежів; фото таблиці будівлі -цеху по фасуванню карбаміду. (а.с.148-200).

З тексту договору на надання послуг від 01.04.2011 року №0104/1 по фасовці карбаміду не вбачається, що для фасування товар мав доставлятися з м. Дніпродзержинська до м. Харкова, як це стверджує відповідач, однак, доказів цьому не надає. Натомість, як вбачається з актів прийому-передачі прийом товару: карбаміду та мішків здійснювався у м. Дніпродзержинську, фасований товар та браковані мішки, також ,приймалися у м. Дніпродзержинську.

Своєю довідкою від 18.01.2012 року №1801-4 ТОВ «Промхімцентр»обґрунтував економічну доцільність фасування карбаміду. (а.с.147).

Колегія суддів вважає, що твердження відповідача про те, що ТОВ «Сінергія-А»не мала трудових ресурсів для виконання послуги по фасовці карбаміду, ґрунтується лише на припущеннях, посадовими особами відповідача фактично не було перевірено чи були надані ці послуги.

Згідно п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з: постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу. Відповідно до п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. Згідно пунктів198.1, 198.2., 198.3, 198.6 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналізуючи докази у справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги слід задовольнити. оскільки, податковий кредит, сформований позивачем за рахунок взаємовідносин з ТОВ «Сінегрія-А» підтверджений первинними документами, складеними відповідно до чинного законодавства, послуги у подальшому були використані позивачем у своїй господарській діяльності, договір на надання послуг не визнаний згідно чинного законодавства недійсним, висновки відповідача ґрунтуються на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст., ст.200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області -залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2012 року у справі №2а-13069/11/0470 -залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко