Рішення № 28297390, 24.12.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" грудня 2012 р.Справа № 17/5025/1214/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Димбовський В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група „Західсталь", м. Луцьк

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький

про стягнення 73 513,04 грн., з яких 22 052,81 грн. -заборгованості, 51 460,23 грн. -відсотків за користування чужими грошовими коштами

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 73 513,04 грн., з яких 22 052,81 грн. -заборгованості, 51 460,23 грн. -відсотків за користування чужими грошовими коштами. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу №71-123С від 30.05.2012р. стосовно оплати поставленого товару.

Позивач повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив, хоча повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Поважні причини неявки суду невідомі.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, в судове засідання не з'явився, поважні причини неявки не сповістив, хоча повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Адреса відповідача та його правовий статус підтверджені спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно на адресу, зазначену в ЄДР, яка співпадає з адресою, зазначеною в позовній заяві, направлялися ухвали суду. Між тим, ухвали повернуті відділенням поштового зв'язку з відміткою „за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до абзацу 3 п.п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладені обставини справи та вимоги чинного процесуального права, суд приймає до уваги, що відсутність , сторін належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, як і ненадання відповідачем відзиву на позов, не перешкоджає вирішенню спору по суті. Отже, суд вважає за можливе, згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд оцінивши подані по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

30.05.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю Торгова група „Західсталь", м. Луцьк (постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Хмельницький (покупець) укладено договір купівлі-продажу №71-123С, згідно з умовами якого постачальник зобов'язався передати у встановлений у даному договорі термін у власність покупця металопродукцію, а покупець - прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов цього договору.

Згідно п. 1.2. вказаного вище договору ціна, загальна кількість, асортимент, сортамент та розгорнута номенклатура товару, що поставляється за цим договором визначається у специфікаціях, у розумінні ст. 266 Господарського кодексу України рахунках-фактурах постачальника, які є невід'ємними частинами цього договору, та/або видаткових накладних.

В розділі 2 договору сторони обумовили суму договору та порядок розрахунків, зокрема, згідно п.п. 2.1. -2.3., 2.6. загальна сума цього договору складає загальну вартість поставленого товару, яка зазначена у рахунках-фактурах та/або видаткових накладних, які були виставлені постачальником для оплати та оплачені покупцю по даному договору. Оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у цьому договорі або у рахунках-фактурах. Датою платежу вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника. Якщо товар було відпущено без повної попередньої оплати - то покупець зобов'язаний оплатити вартість товару протягом 5 банківських днів від дати поставки товару, якщо інше не зазначено у рахунку-фактурі. Товар вважається поставленим постачальником і прийнятим покупцем з моменту видачі видаткової накладної.

В п. 2.9. договору купівлі-продажу передбачено відповідальність покупця за прострочення оплати товару, а саме:

- до 5-ти календарних днів покупець на вимогу постачальника сплачує відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 0,07% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки;

- понад 5-ти денний термін, покупець на вимогу постачальника сплачує відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, починаючи з 6-го дня прострочення оплати;

- понад 10-ти денний термін, покупець на вимогу постачальника сплачує відсотки за користуваня чужими грошовими коштами в розмірі 2,00% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, починаючи з 11-го дня прострочення оплати.

На виконання умов договору купівлі-продажу позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 22 052,81 грн. згідно видаткової накладної №729 від 06.06.2012р.

Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару не виконав.

У зв'язку з невиконанням взятих на себе зобов'язань згідно договору купівлі-продажу на підставі п. 2.9. відповідачу нараховано 51 460,23 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами (за період з 14.06.2012р. по 24.10.2012р.).

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору купівлі-продажу №71-123С від 30.05.2012р., відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити в обумовлені строки відповідачу товар, а відповідач зобов'язався прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну суму.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи видаткової накладної зазначено найменування товару, його кількість та вартість, який був поставлений позивачем та прийнятий відповідачем.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання згідно договору №71-123С, поставивши відповідачу товар на загальну суму 22 052,81 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Необхідно зазначити, що в п. 2.6. договору купівлі-продажу сторони погодили строк оплати товару, зокрема, якщо товар було відпущено без повної попередньої оплати - то відповідач зобов'язаний оплатити вартість товару протягом 5 банківських днів від дати поставки товару.

Оскільки, відповідач зобов'язання щодо оплати поставленого товару, у строк встановлений договором, не виконав, він вважається боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, і у нього перед позивачем існує борг, який підлягає стягненню.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті поставленого товару в розмірі 22 052,81 грн. є правомірною.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 51 460,23 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Згідно зі ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 2.9. договору купівлі-продажу сторонами визначений розмір процентів за користування чужими грошовими коштами у разі прострочення оплати товару:

- до 5-ти календарних днів - 0,07% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки;

- понад 5-ти денний термін - 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, починаючи з 6-го дня прострочення оплати;

- понад 10-ти денний термін - 2,00% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, починаючи з 11-го дня прострочення оплати.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок відсотків за користування чужими грошовими коштами, суд погоджується з даними нарахуваннями.

Приймаючи до уваги те, що позов обґрунтований матеріалами справи, відповідає чинному законодавству, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідач доказів, які б спростовували позовні вимоги суду не подав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група „Західсталь", м. Луцьк до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький про стягнення 73 513,04 грн., з яких 22 052,81 грн. -заборгованості, 51 460,23 грн. -відсотків за користування чужими грошовими коштами задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група „Західсталь" (м. Луцьк, вул. Лазо, 7; код 32273650) 22 052,81 грн. (двадцять дві тисячі п'ятдесят дві гривні 81 коп.) -заборгованості, 51 460,23 грн. (п'ятдесят одну тисячу чотириста шістдесят гривень 23 коп.) -відсотків за користування чужими грошовими коштами, 1609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 коп.) -витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 3 примірника:

1 -до справи,

2 -позивачу (м. Луцьк, вул. Лазо, 7),

3 -відповідачу (АДРЕСА_1).