YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Запорізька область

/

Господарський суд Запорізької області

Рішення № 28296747, 18.12.2012, Господарський суд Запорізької області

Дата ухвалення

18.12.2012

Номер справи

5009/4150/12

Номер документу

28296747

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

номер провадження справи 2/114/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.12 Справа № 5009/4150/12

Суддя Мойсеєнко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя,

до відповідача: Приватного виробничо-комерційного підприємства "Комплектація і обладнання", м. Запоріжжя,

про розірвання договору № 2782/д оренди державного нерухомого майна, стягнення 17863,68 грн. заборгованості з орендної плати, 544,38 грн. пені, 1340,34 грн. штрафу та зобов'язання повернути державне нерухоме майно,

за участю представників сторін:

від позивача: Кириченко А.В. (довіреність № 01/999 від 15.10.2012 р., головний спеціаліст-юрисконсульт юридичного відділу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області);

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області з позовом до приватного виробничо-комерційного підприємства "Комплектація і обладнання" про розірвання договору № 2782/д оренди державного нерухомого майна, стягнення 17863,68 грн. заборгованості з орендної плати, 544,38 грн. пені, 1340,34 грн. штрафу та зобов'язання повернути державне нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору № 2782 оренди державного нерухомого майна від 01.07.2011р. не виконує в повному обсязі своїх зобов'язань по своєчасній сплаті орендної плати, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість за період з червня 2011р. по листопад 2012р. в розмірі 17863,68 грн. Просить стягнути з відповідача суму заборгованості по орендній платі в розмірі 17863,68 грн., 544,38 грн. пені, 1340,34 грн. штрафу, розірвати договір № 2782/д оренди державного нерухомого майна та зобов'язати відповідача повернути державне нерухоме майно шляхом підписання акту прийому-передачі.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 525, 526, ч. 1 п. 1 ст. 611, ст. 782 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193, ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, ст. ст. 10, 18,26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та умов договору № 2782 оренди державного нерухомого майна від 01.07.2011р.

Ухвалою господарського суду від 08.11.2012 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/114/12 та призначено розгляд справи на 29.11.2012р.

28.11.2012р. на адресу суду від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить суд відкласти розгляд справи на інший строк у зв'язку з призначенням представника 28.11.2012р., необхідністю його ознайомлення з матеріалами справи, підготовки відзиву на позов.

Враховуючи заявлене клопотання, а також у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог суду у повному обсязі та для витребування додаткових доказів по справі, суд ухвалою від 29.11.2012 р. відклав розгляд справи на 18.12.2012 р.

В судовому засіданні 18.12.2012р. був присутній лише представник позивача, за його заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.

Відповідач в судове засідання 18.12.2012р. уповноваженого представника не направив.

До початку судового засідання 18.12.2012р. від відповідача надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що 17.12.2012 р. відповідач звернувся до позивача з пропозицією укласти додаткову угоду до договору оренди про розстрочення сплати заборгованості і між сторонами можливо буде досягнуто примирення.

Дане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки обставина, яка вказана у клапотанні не є згідно ст. 77 ГПК України підставою для відкладення розгляду справи.

Крім цього, предстаник позивача у судовому засіданні зазначив, що позивач не вправі укласти з відповідачем додаткову угоду до договору оренди про розстрочення сплати заборгованості, оскільки кошти за орендоване майно спрямовуються до державного бюджету і така додаткова угода суперечить інтересам держави. На підставі викладеного, позивач наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Також представник позивача в судовому засіданні надав письмові пояснення від 18.12.2012р. про те, що в позовній заяві допущено технічну помилку при зазначенні періоду утворення заборгованості. Правильним просить вважати період утворення заборгованості з червня по листопад 2012 р. відповідно до наданого розрахунку.

Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи відповідач не надав незважаючи на те, що був завчасно належним чином повідомлений про розгляд справи і судовий розгляд вже відкладався за його клопотанням.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті і розгляд справи можливий без присутності представника відповідача.

В судовому засіданні 18.12.2012 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.07.2011 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (надалі -орендодавець) та Приватним виробничо-комерційним підприємством "Комплектація і обладнання" (надалі -орендар) укладено договір № 2782/д оренди державного нерухомого майна, що не увійшло до статутного капіталу ЗАТ «Запоріжбуд»у процесі приватизації.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, розміщене за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зої Космодем'янської, буд. 4, яке не увійшло до статутного капіталу ЗАТ «Запоріжбуд»у процесі приватизації, а саме:

1) виробнича будівля Літ. А, загальною площею 825,9 кв.м., реєстровий номер 1239559.94.ААББАА766,

2) мийка Літ. Б, загальною площею 39,0 кв.м., реєстровий номер 1239559.94.ААББАА767,

3) майстерня Літ. З, загальною площею 78,2 кв.м., реєстровий номер 1239559.94.ААББАА768,

4) склад Літ. П, загальною площею 12,0 кв.м., реєстровий номер 1239559.94.ААББАА769,

5) склад Літ. Р, загальною площею 15,4 кв.м., реєстровий номер 1239559.94.ААББАА770,

6) склад Літ. С, загальною площею 18,7 кв.м., реєстровий номер 1239559.94.ААББАА771,

7) майстерня Літ. М, загальною площею 12,5 кв.м., реєстровий 1239559.94.ААББАА772,

8) гараж Літ. О, загальною площею 95,3 кв.м., реєстровий номер 1239559.94.ААББАА773,

9) гараж Літ. У, загальною площею 45,2 кв.м., реєстровий номер 1239559.94.ААББАА774,

10) склади літ. Н, Т, Ч, Ю, Я, загальною площею 60,7 кв.м., реєстровий номер 1239559.94.ААББАА775,

11) електрозварювальний цех Літ. Л, загальною площею 40,9 кв.м., реєстровий номер 1239559.94.ААББАА776,

12) навіс Ш, загальною площею 139,0 кв.м., реєстровий номер 1239559.94.ААББАА778,

13) ворота № № 1, 3, 6, 7, 8, 9, загальною площею 57,1 кв.м., реєстровий номер 1239559.94.ААББАА779,

14) площадка під обладнання № 2, загальною площею 5,9 кв.м., реєстровий номер 1239559.94.ААББАА780,

15) оглядова яма № 4, загальною площею 2,9 кв.м., реєстровий номер 1239559.94.ААББАА781,

16) вапняна яма № 5, загальною площею 9,6 кв.м., реєстровий номер 1239559.94.ААББАА782,

17) огорожа загальною площею 12,4 кв.м., реєстровий номер 1239559.94.ААББАА7783,

18) замощення І, загальною площею 1059,0 кв.м., реєстровий номер 1239559.94.ААББАА784

(надалі -майно), відповідно до планів будівель та експлікацій з технічного паспорту (додаток 7).

Пунктом 2.1 договору визначено, що вступ орендаря у користування майном наступає одночасно з підписанням сторонами договору та акта приймання-передавання орендованого майна (додаток 2).

У пунктах 3.1-3.4 договору сторони погодили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 (зі змінами) (далі -Методика розрахунку), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) за травень 2011 року 3610,79 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди без ПДВ за липень 2011 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за червень, липень 2011 року (додаток 1).

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Орендна плата за кожний наступний місяць розраховується орендарем самостійно і визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку плати за оренду державного майна на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

Пунктом 3.5 договору встановлено, що розрахунок орендної плати здійснюється орендарем самостійно.

Згідно з п. 3.7 договору сплата орендних платежів до державного бюджету проводиться щомісяця до 10 числа місяця.

Строк дії договору встановлено у п. 10.1 договору у 2 роки 364 дні з 01.07.2011 р. по 19.06.2014 р.

Отже, умови договору є чинними на час розгляду справи судом.

01.07.2011 р. орендоване майно передано відповідачу за актом приймання-передачі.

Договором про зміни № 1 від 20.12.2011 р. сторони змінили розмір орендної плати за договором, визначивши, що орендна плата за перший після перерахунку місяць оренди -вересень 2011 року становить без ПДВ -4460,44 грн. та діє з 20.09.2011 р.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення умов п. 3.7 договору орендар не сплачував орендних платежів до бюджету за період з червня по вересень 2012 року, внаслідок чого утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 17863,68 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 33 ГПК України передбачено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав доказів сплати боргу або обґрунтованих заперечень проти позову. З клопотання відповідача про відкладення розгляду справи вбачається, що відповідач звернувся до позивача із пропозицією укласти додаткову про розстрочення боргу. Тобто відповідач не заперечує проти наявності заборгованості та не спростував вимоги позивача щодо суми цієї заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що позивач не вправі укласти з відповідачем додаткову угоду до договору оренди про розстрочення сплати заборгованості у зв'язку з тим, що кошти за орендоване майно спрямовуються до державного бюджету і така додаткова угода суперечить інтересам держави. Також предстаник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Враховуючи те, що на час розгляду справи заборгованість з орендної плати відповідачем не погашена, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 17863,68 грн. підлягають задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.8 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Також у п. 3.9 договору сторони погодили, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар додатково до пені сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

За порушення строків сплати орендної плати позивачем нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за загальний період з 03.05.2012 р. по 02.11.2012 р. в сумі 544,38 грн.

Оскільки за період з червня по серпень 2012 р. орендна плата взагалі не сплачувалась відповідачем, додатково на суму боргу за ці 3 місяці (13403,36 грн.) позивачем нараховано штраф в розмірі 10% суми боргу, що склало 1340,34 грн.

Розрахунки пені та штрафу судом перевірені та є вірними.

Вимоги про стягнення 544,38 грн. пені та 1340,34 грн. штрафу підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Статтею 782 Цивільного кодексу України закріплено право наймодавця відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Натомість, спеціальним законом, що регулює відносини оренди майна, яке є державною чи комунальною власністю, є Закон України "Про оренду державного та комунального майна" згідно ст.18 якого одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

В силу п.3 ст.26 даного Закону, на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач істотно порушував умови договору оренди, не вносив протягом чотирьох місяців підряд орендну плату, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 17863,68 грн. Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором позивач значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладенні договору (надходження орендної плати до бюджету).

У зв'язку з викладеними обставинами орендодавець отримав право на відмову від договору оренди відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України та на розірвання договору відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України та ст. 26 Закону України від 10.04.1992 р. № 2269-XII «Про оренду державного та комунального майна».

При цьому суд зазначає, що можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору у позасудовому порядку, передбачена ст. 782 ЦК України, є правом, а не обов'язком наймодавця. Право наймодавця на відмову від договору найму, встановлене ч. 1 ст. 782 ЦК, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору . Дана правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду України від 8 травня 2012 р. у справі № 3-26гс12.

Враховуючи викладене, підлягають задоволенню позовні вимоги про розірвання договору № 2782/д оренди державного нерухомого майна, що не увійшло до статутного капіталу ЗАТ «Запоріжбуд»у процесі приватизації, який укладено 01.07.2011 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та приватним виробничо-комерційним підприємством "Комплектація і обладнання".

Частиною 1 ст. 27 Закону України від 10.04.1992 № 2269-XII «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 5.12 договору передбачено, що орендар зобов'язується у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду.

Згідно з п. 10.9 договору у разі припинення або розірвання цього договору, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, майно протягом трьох робочих днів з дати розірвання (припинення) повертається орендарем орендодавцю.

Відповідно до п. 10.10 договору майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання. Обов'язок по складанню акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

Таким чином, у разі розірвання договору на відповідача покладається обов'язок повернути орендоване майно позивачу за актом приймання-передачі. Враховуючи задоволення судом вимоги про розірвання договору, позовна вимога про зобов'язання відповідача повернути позивачу орендоване майно за актом приймання-передачі підлягає задоволенню.

Отже, позовні вимоги задоволені судом у повному обсязі.

Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства "Комплектація і обладнання" (69002, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, буд. 40/7, кв. 44, код ЄДРПОУ 32469741) на користь державного бюджету 17863,68 грн. (сімнадцять тисяч вісімсот шістдесят три грн. 68 коп.) заборгованості з орендної плати, 544,38 грн. (п'ятсот сорок чотири грн. 38 коп.) пені, 1340,34 грн. (одна тисяча триста сорок грн. 34 коп.) штрафу шляхом перерахування грошових сум за наступними реквізитами: одержувач - державний бюджет Жовтневого району, 2208300; код ЄДРПОУ 34677124; банк одержувача - ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 813015, р/р 31114094700003, стягувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (вул. Перемоги, 50, м.Запоріжжя, 69001, код ЄДРПОУ 20495280).

Видати наказ.

3. Розірвати договір № 2782/д оренди державного нерухомого майна, що не увійшло до статутного капіталу ЗАТ «Запоріжбуд»у процесі приватизації, який укладено 01.07.2011 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та приватним виробничо-комерційним підприємством "Комплектація і обладнання".

4. Зобов'язати Приватне виробничо-комерційне підприємство "Комплектація і обладнання" (69002, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, буд. 40/7, кв. 44, код ЄДРПОУ 32469741) повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Запорізькій області (вул. Перемоги, 50, м. Запоріжжя, 69001, код ЄДРПОУ 20495280) державне нерухоме майно, яке є предметом договору оренди № 2782 оренди державного нерухомого майна, що не увійшло до статутного капіталу ЗАТ «Запоріжбуд»у процесі приватизації від 01.07.2011 р., а саме: