Ухвала суду № 28294404, 30.10.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

іменем України

"30" жовтня 2012 р. Справа № 0670/1323/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Євпак В.В.

Мацького Є.М.,

при секретарі Волянська О.В. ,

за участю апелянта, розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "15" серпня 2012 р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення ,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі Житомирської області звернулось до суду з позовом, у якому зазначило, що відповідач має заборгованість зі сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України за липень-грудень 2010 року в сумі 1717,20грн., просили стягнути на їх користь з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 вказану суму заборгованості.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року позов задоволено.

Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь Управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі Житомирської області 1717 грн. 20 коп. заборгованості по страховим внескам за період з липня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, Позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати зазначену постанову та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_4 зареєстрований Радомишльською районною державною адміністрацією Житомирської області як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Радомишльському районі Житомирської області як особа, яка обрала особливий спосіб оподаткування.

Відповідно до пункту 5 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) страхувальниками є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з підпунктом 4 пункту 8 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного Фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу.

Згідно із статтею 2 Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" та статтею 53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", розмір мінімальної заробітної плати в Україні з 01 липня 2010 року становила 888, 00 грн., 1 жовтня 2010 року - 907,00 грн., з 1 грудня 2010 року - 922,00 грн.

Відповідно до пункту 4.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 16 січня 2004 року за № 64/8663 із змінами і доповненнями, розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для платників встановлюється за ставкою 33,2 % суми фактичних витрат на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати.

Пунктом 6 частини 2 статті 17 і частиною 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для відповідача є квартал.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року перебував на спрощеній системі оподаткування, сплачував єдиний податок згідно поданих звітів платника єдиного податку, отримував прибуток від зайняття підприємницькою діяльністю, що підтверджується довідкою №199 від 23.02.2012 року, виданою Радомишльським відділенням Малинської МДПІ (а.с.80).

Мінімальний розмір страхового внеску на одну особу у липні 2010 року - вересні 2010 року становив 294,82 грн. на місяць, у жовтні 2010 року - листопаді 2010 року - 301,12 грн., у грудні 2010 року - 306,10 грн.

Відповідно до наданого позивачем повідомлення-розрахунку, за ІІІ-ІV квартали 2010 року зараховано 37,80 грн. єдиного податку (по 12,60 грн. щомісяця). Отже, заборгованість відповідача по страховим внескам за липень - грудень 2010 року становить 1717,20 грн..

Управлінням Пенсійного фонду України в Радомишльському районі Житомирської області ОСОБА_4 на вказану суму направлялась вимога №Ф-ОУ 573 від 25.03.2011 року, яка отримана ним особисто 16.02.2012 року, про що свідчить підпис на поштовому повідомленні. Відповідач докази оскарження вказаної вимоги суду не надав.

Страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати (ч.ч.3, 4, 6 ст.18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

На момент виникнення спірних правовідносин ставки, механізм справляння та пільги зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлювалися Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яким не передбачено такої пільги, як звільнення від сплати цього збору для суб'єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування.

Крім того, страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не встановлені пільги з нарахування та сплати цих внесків або звільнення від їх сплати. Відтак, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування осіб, які обрали особливий спосіб оподаткування, не залежить від статусу платника податку.

Згідно з п.16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить йому. Положення статті 6 Указу №727/98 про звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, Закону суперечить, а отже застосуванню не підлягає.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази, дійшов обгрунтованого висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року винесено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування означеної постанови суду першої інстанції у справі №0670/1323/12.

Доводи, наведені апелянтом в поданій ним апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "15" серпня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: В.В. Євпак Є.М. Мацький

Повний текст Ухвали виготовлено "30" жовтня 2012 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі вул.М.Житомирська, 8,м.Радомишль,Житомирська область,12200

3- відповідачу Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 АДРЕСА_1,12200