Ухвала суду № 28294095, 18.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2484/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"18" грудня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Паскаль Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Експедиція" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2012 року позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Експедиція" звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, в якому просив визнати протиправними повідомлення -рішення ДПІ у Києво -Святошинському районі Київської області від 13 січня 2012 року № 0000092300 у розмірі 932 556,40 грн., та № 0000102300 у розмірі 1 021 750,10 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2012 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилався на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного рішення.

У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2012 року -без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій з надання транспортно -експедиційних послуг, що підтверджується відповідним договором, належним чином складеними податковими накладними, товарно -транспортними накладними, сплата позивачем сум податку на додану вартість в ціні наданих послуг підтверджена виписками з банку та копіями платіжних доручень, усі первинні документи були видані зареєстрованим на час їх виписки суб'єктом господарської діяльності - платником податку на додану вартість, а тому висновок контролюючого органу є таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, у період 09.12.2011 року по 15.12.2011 року посадовою особою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ТОВ «Нова Експедиція» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по ланцюгу формування податкового кредиту при взаємовідносинах з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 за січень 2011 року та квітень 2011 року, за результатами якої складено Акт від 22.12.2011 року № 1282/23-2/33269068 (далі - Акт від 22.12.2011 р.).

Крім того, у період 13.12.2011 року по 19.12.2011 року посадовою особою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ТОВ «Нова Експедиція»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по ланцюгу формування податкового кредиту при взаємовідносинах з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 за березень 2011 року, за результатами якої складено Акт від 26.12.2011 року № 1284/23-2/33269068 (далі - Акт від 26.12.2011 р.).

Відповідно до даних Актів, перевірками встановленою що між позивачем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 укладено договір від 01.07.2010 року № 277 «Про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міському та міжміському сполученні».

Як вбачається з Актів перевірок, на виконання умов договору фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 виписано акти виконаних транспортно-експедиційних послуг та податкові накладні про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міському та міжміському сполученні за січень, березень і квітень 2011 року.

Суми податку на додану вартість, сплачені позивачем у складі придбаних послуг включені до податкового кредиту за січень, березень і квітень 2011 року.

Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області отримано від Державної податкової інспекції у м. Чернівці Акт від 21.04.2011 року № 1012/17-120/НОМЕР_3 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 за січень 2011 року»та Акт від 14.06.2011 року № 1412/17-120/НОМЕР_3 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 за березень 2011 року».

Згідно даних вказаних Актів, за результатами перевірок встановлено порушення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 вимог частини першої статті 201, частин першої - шостої статті 203, статі 215, статі 216, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог вказаних статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених вказаним суб'єктом господарювання при придбанні та продажу товарів, послуг. Товари (послуги) по вказаних правочинах не були передані в порушення статей 662, 665, 656 Цивільного кодексу України.

Крім того, Державною податковою інспекцією у м. Чернівці зазначено, що для перевірки, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 не надано жодних податкових, бухгалтерських та інших первинних документів, що стосуються його фінансово-господарської діяльності за січень та березень 2011 року.

При цьому, згідно з поясненнями ОСОБА_2, найманих працівників він немає, окрім бухгалтера ОСОБА_4, офісних приміщень і транспортних засобів не орендує, у власності офісні приміщення і транспортні засоби не перебувають, пошук клієнтів для перевезення шукає в засобах масової інформації.

За результатами перевірки Державна податкова інспекція у м. Чернівці дійшла висновку про те, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 не міг фактично самостійно здійснювати господарські операції з надання транспортних та транспортно-експедиційних послуг з урахуванням часу, оперативності операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Відповідно до Актів перевірок від 22.12.2011 року і від 26.12.2011 року, розглянувши матеріали перевірки Державної податкової інспекції у м. Чернівці, відповідач дійшов висновку про те, що взаємовідносини між ТОВ «Нова Експедиція»не спричиняють реального настання правових наслідків, в результаті чого позивачем порушено частину першу статті 203, статтю 215, статтю 228, статтю 662, статтю 655. статтю 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення право чинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2, а також порушення пункту 198.3 статті 198, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України що призвело до заниження рядка 27 Декларації з податку на додану вартість на суму 932555,40 грн.. в тому числі за січень 2011 року -602344,31 грн. і квітень 2011 року - 330221,09 грн., а також заниження рядку 27 Декларації з податку на додану вартість на суму 1021749,10 грн., в тому числі за березень 2011 року - 1021749,10 грн.

На підставі Акта перевірки від 22.12.2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.01.2011 року № 0000092300, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 932557,40 грн., з них 932555,40 грн. - за основним платежем та 2,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Крім того, на підставі Акта перевірки від 26.12.2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.01.2011 року № 0000102300, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1021750,00 грн., з них 1021749,10 грн. - за основним платежем та 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги позивача, спірні податкові повідомлення рішення залишені без змін.

Щодо нікчемності правочину, вчиненого позивачем та його контрагентом -ФОП ОСОБА_2 та неправомірності формування податкового кредиту колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п/п 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Положеннями пункту 3 ст. 198 Кодексу, встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (у подальшому - Закон №996) господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського та податкового обліку є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ст. 9 Закону України №996 первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року за №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, товарно-транспортна накладна є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктами 11.5, 11.6, 11.7 цих Правил встановлено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Типова форма товарно-транспортної накладної №1-ТН затверджена наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.1995 року № 488/346, згідно з якою:

- здача вантажу замовником (вантажовідправником) підтверджується підписом посадової особи із зазначенням її посади, прізвища, ім'я та по-батькові і штампом;

- прийом вантажу водієм-експедитором підтверджується підписом водія-експедитора із зазначенням його прізвища, ім'я та по-батькові;

- здача вантажу водієм-експедитором вантажоодержувачу підтверджується підписом водія;

- прийом вантажу вантажоодержувачем підтверджується підписом посадової особи вантажоодержувача із зазначенням посади, прізвища, ім'я та по-батькові і штампом.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 01.07.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Експедиція»та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір № 277 «Про надання транспортно -експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міському та міжміському сполученні».

На виконання умов договору фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 виписано акти виконаних транспортно-експедиційних послуг від 10 квітня 2011 року № 2, від 27 січня 2011 року № 77, податкові накладні про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міському та міжміському сполученні за січень, березень і квітень 2011 року, товарно-транспортні накладні від 27.01.2011 року № 204889, № 204883, № 204886, № 204885, № 204897, № 205231, № 204881, товарно -транспортні накладні на переміщення алкогольних напоїв (т. 1 а.с.111 -128), маршрутні листи (т.1 а.с.129 -139).

Колегія суддів звертає також увагу на те, що податковий орган ані в Акті перевірки, ані в ході судового розгляду не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства.

Окрім того, матеріали справи містять копію адвокатського запиту від 03.08.2012 року № 15/12 до Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем ДАІ МВС України про надання інформації щодо реєстрації транспортних засобів, які зазначені в товарно-транспортних накладних, виписаних на виконання договору з фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2, а також копію листа - відповіді від 23.08.2012 року № 45/4525 вказаного Центру, згідно з яким транспортні засоби є зареєстрованим належним чином у встановленому чинним законодавством порядку.

Оплата за отримані послуги підтверджується копіями рахунків на оплату (т.1 а.с.142 - 143), копіями банківських виписок.

Відповідно до підпункту абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, підставою для нарахування податкового кредиту, є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

У податковій накладній повинні бути зазначені наступні реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 18 порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165 та Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість»від 25.01.2011 року № 41 всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Досліджені судом податкові накладні виписані контрагентом позивача та скріплені печаткою.

Окрім того, судом першої інстанції правомірно було встановлено, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача -ФОП ОСОБА_2 був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку.

Інформація про анулювання вказаного свідоцтва станом на момент розгляду даної справи відсутня.

Судом першої інстанції також встановлено, що в матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Чернівецькій області підполковника податкової міліції Симоненка В.М. від 25.11.2011 року про закриття кримінальної справи, порушеної відносно ОСОБА_2 за часиною другою статті 212, частини другої статті 366 Кримінального кодексу України.

Крім того, постановою Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2012 року у справі № 2а-2а-6065/11/1070 за позовом ТОВ «Нова Експедиція»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському район Київської області про визнання протиправним наказу на перевірку, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2012 року, позов задоволено, визнано протиправними наказ Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському район Київської області від 09.12.2011 року № 1777 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Нова Експедиція»та дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському район Київської області з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Нова Експедиція»на підставі наказу від 09.12.2011 року № 1777.

Тобто, судом, визнано протиправним наказ, на підстав якого відповідачем проведено перевірку ТОВ «Нова Експедиція», за результатами якої складено акт перевірки від 22.12.2011 року та на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.01.2012 року № 0000092300.

Окрім того, постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.07.2012 року у справі № 2а/2470/34/12 за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернівці Чернівецької області Державної податкової служби до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, ТОВ «Нова Експедиція»про визнання недійсним правочину та стягнення коштів, відмовлено у задоволенні позову. Вказаною постановою суду, яка набрала законної сили з моменту проголошення -19.07.2012 року, підтверджено правомірність господарських взаємовідносин між позивачем та фізичної особою -підприємцем ОСОБА_2

Відповідно до змісту ст. 204, 215, 228 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Проте відповідачем, всупереч ст. 71 КАС України, не доведено тих фактів, що оспорюваний договір був укладений не з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності та наявність умислу на укладання договору про надання транспортно -експедиційних послуг по здійсненню перевезень з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому вказані правочини не можуть розглядатися як нікчемні з мотивів його завідомої суперечності інтересам держави і суспільства.

Дана правова позиція викладена також у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, відповідно до якого для встановлення дійсності укладеного договору необхідно враховувати, що особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

При цьому для висновків про наявність порушення податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника податку щодо дефекту в у правовому статусі його контрагентів. Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Як було зазначено раніше, відповідачем не оспорювався факт перебування контрагента позивача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців на момент вчинення спірної господарської операції.

Враховуючи те, що судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи факт здійснення господарських операцій, наявність у позивача та його контрагента податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, усі витрати підтверджені належним чином оформленими первинними документами, підстави для винесення оскаржуваного повідомлення -рішення у посадових осіб контролюючого органу були відсутні.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2012 року -без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.