Ухвала суду № 28292796, 12.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" грудня 2012 р. м. Київ К-12489/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,розглянувши у письмовому провадженні

касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2008 р.

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2009 р.

у справі № 2а-1251/08

за позовом Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова (надалі -позивач, ДПІ у Московському районі м. Харкова) звернулась до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (надалі -відповідач, ФОП ОСОБА_4) про стягнення заборгованості.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2008 р. (суддя -Я.В. П'янова), залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2009 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя -А.П. Бендик, судді: В.А. Калиновський, З.О. Кононенко) позов задоволено: стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь держави в особі Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова заборгованість перед бюджетом у сумі 1 160,00 грн.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, податковим органом проведено перевірку господарської одиниці - магазину, який належить ФОП ОСОБА_4, з питань контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, за результатами якої 14.05.2007 р. складено акт від № 20403183/2310 (надалі - акт).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпунктів 1, 2, 13 статті 3 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(надалі -Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»), а саме: не проведено розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій при продажу товарів на суму 35,60 грн.; невидано касового чеку та не забезпечено відповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків у сумі 28,50 грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення:

- статті 7 Закону України від 23.03.1996 р. № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»(надалі -Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»), а саме: порушення порядку використання торгового патенту -відсутність у доступному для огляду місці.

- статті 111 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(надалі -Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»), а саме: реалізація тютюнових виробів за цінами вищими за ціну встановлену виробником.

На підставі акта відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.06.2007 р. № 0002972303 на суму 160,00 грн., від 07.06.2007 р. № 0002952303 на суму 320,50 грн. та від 07.06.2007 р. № 0002962303 на суму 1000,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач, не погодившись з рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.06.2007 р. № 0002972303 на суму 160,00 грн., та від 07.06.2007 р. № 0002962303 на суму 1000,00 грн., звернувся з позовом про їх скасування до Харківського окружного адміністративного суду.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2008 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2008 р. у справі № 2а-2028/2008 у задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_4 відмовлено.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи приписи викладеної норми, суди попередніх інстанцій цілком обґрунтовано використали у своїх мотивах обставини, встановлені вищезгаданими судовим рішенням в адміністративній справі № 2а-2028/2008 у частині законності застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій за порушення, виявлені під час перевірки.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На час розгляду справи, підприємець не сплатив зазначених сум штрафних санкцій, з підстав незгоди з висновками перевірки, проте, жодних належних доказів, які б спростовували висновки податкового органу, викладені в акті, не надав.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій, якими правомірно стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь держави в особі Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова заборгованість перед бюджетом у сумі 1 160,00 грн.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2008 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2009 р. у справі № 2а-1251/08 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М. Судді(підпис)Бившева Л.І. (підпис)Шипуліна Т.М.