Ухвала суду № 28292788, 17.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/59381/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.

при секретарі -Струсевич Д.С.,

за участю представників:

позивача -Шуманська О.Г., Безух О.В.,

відповідача -не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2012

у справі № 2а-3521/11/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс»

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01.03.2012 позов задоволено: визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 15.02.2011 № 0000122301/0, № 0000142301/0, № 0000152301/0.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2012 скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.03.2012 та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2012, залишивши в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

В судове засідання з'явилися представники позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явивсь, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної відповідачем перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 30.10.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.10.2010, складено акт від 18.01.2011 № 10/232/32499006, в якому зафіксовані наступні порушення:

- п. 1.32 ст.1, п. 5.1, пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 3 997 194,00 грн.;

- п. 4.1. ст.4, абз. пп. 7.2.1, пп. 7.2.3 п.7.2, пп. 7.3.1 п.7.3., пп. 7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено рядок 26 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»Декларацій з податку на додану вартість всього на суму 3226222,56 грн.;

- пп. 7.7.2, пп. 7.7.3, пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті занижено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1501339,00 грн.

В результаті здійсненої перевірки відповідачем в акті зафіксовано, зокрема, що податкові та видаткові накладні ТОВ «Зетта-Фін» і ТОВ «Штудіан», виписані на адресу Товариства, складено з порушенням вимог чинного законодавства, так як замість підписів уповноваженої особи, навпроти прізвищ ОСОБА_4 та ОСОБА_5 містяться лише факсимільні відбитки підписів, що виконані з наслідуванням справжніх їхніх підписів іншими невстановленими особами.

Таким чином, відповідачем зроблено висновок, що договори, укладені між позивачем та ТОВ «Зетта-Фін», ТОВ «Штудіан»є нікчемними, оскільки реєстраційні документи та первинні документи контрагентів Товариства складені та підписані невстановленими особами з метою заволодіння коштами у вигляді отриманого на розрахунковий рахунок податку на додану вартість, несплати на податку на прибуток, що належить Державному бюджету України.

На підставі вказаного акта перевірки, відповідачем 15.02.2011 прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0000122301/0, яким донараховано суму податку на прибуток підприємств у розмірі 3997194,50 грн. та штрафні санкції в сумі 999298,63 грн. (25% від суми донарахованих податкових зобов'язань);

- №0000152301/0, яким зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 3226222,56 грн. та донараховано штрафні санкції в сумі 806555,65 грн. (25% від суми донарахованих податкових зобов'язань);

- №0000142301/0 форми «В2», яким збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 1501339 грн. та зазначено, що позивач відмовляється від даних коштів, як бюджетного відшкодування, а зазначена сума підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції погодився з висновками податкового органу про те, що з урахуванням постанови про порушення кримінальної справи № 69-107 від 02.12.2010 та висновків експерта, підписи на накладних, договорах купівлі-продажу та специфікаціях зроблені невстановленими особами; правочини між ТОВ «Техімпекс», TOB «Зетта-фін»та TOB «Штудіан»укладені з метою, що завідомо суперечили інтересам держави і суспільства. Первинні документи, видані та підписані від імені TOB «Зетта-фін»та TOB «Штудіан»на виконання договірних зобов'язань із позивачем, не мають юридичної сили і доказовості, не є первинними документами бухгалтерського обліку в розумінні вимог встановлених ст.2, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХIV, складені в порушення п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2, п.п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88.

Однак, колегія суддів, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, не може погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції, беручи до уваги наступне.

Як вбачається з акта перевірки та було зазначено вище, відповідач вважає, що вказані вище первинні документи не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки підписи на них виконані не уповноваженими особами, а замість них здійснено факсимільні відбитки підписів цих осіб.

В той же час, в матеріалах справи відсутні висновки експертиз від 29.12.2010 №470 та від 14.01.2011 №4. Таким чином, як було вірно встановлено судом першої інстанції, неможливо встановити щодо яких конкретно документів проведено експертизу, чи здійснено її відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до висновку проведеної по даній справі судово-економічної експертизи №11101/11102/1-45, оскаржувані податкові зобов'язання позивача, визначені відповідачем та відображені у податкових повідомленнях-рішеннях нормативно та документально необґрунтовані.

В той же час, з даного висновку експертизи вбачається, що судово-економічна експертиза здійснена виключно в межах взаємовідносин позивача з ТОВ «Зетта-Фін»і ТОВ «Штудіан».

Крім того, відповідно до наявної в матеріалах справи копії постанови старшого слідчого з ОВС СУ ПМ ДПА України капітана податкової міліції Горбатюка О.В. від 27.04.2011, кримінальну справу відносно ОСОБА_4 та не встановлених слідством осіб за фактом створення фіктивних підприємств ТОВ «Зетта-Фін»та ТОВ «Штудіан»за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, закрито за відсутністю складу злочину.

Зокрема, як вбачається з тексту вказаної постанови, в ході проведення досудового слідства по кримінальній справі №69-107, на яку в акті перевірки посилається відповідач, порушення норм чинного законодавства з боку ОСОБА_4 та інших осіб щодо створення фіктивних підприємств ТОВ «Зетта-Фін», ТОВ «Штудіан»та їх протиправної діяльності свого підтвердження не знайшли.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 вказаного Закону, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

В пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»зазначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку (п.п. 7.2.4).

Відповідно до пп. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом (іншим подібним документом згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, зокрема, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, до складу валових витрат позивач включив суми податку на додану вартість, сплачені ним у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), підтверджені податковими накладними.

Також, факт придбання товарів та їх оплати свідчать належним чином оформлені видаткові накладні, банківські виписки, договори. Так, належність підписів на вказаних первинних документах не уповноваженими особам суду не доведено, тоді, як з постанови про закриття кримінальної справи №69-107 вбачається, що громадяни ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили власне безпосереднє відношення до господарської діяльності ТОВ «Зетта-Фін»і ТОВ «Штудіан».

Таким чином, судом першої інстанції правомірно взято до уваги наявну в матеріалах справи копію постанови від 27.04.2011 про закриття кримінальної справи №69-107, порушеної відносно ОСОБА_4 та не встановлених слідством осіб за фактом створення фіктивних підприємств ТОВ «Зетта-Фін»та ТОВ «Штудіан»за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, у зв'язку з відсутністю складу злочину, оскільки наявність порушеної вказаної кримінальної справи та інформації, здобутої в межах її розслідування, стали основними аргументами відповідача для визнання правочинів позивача з контрагентами ТОВ «Зетта-Фін»і ТОВ «Штудіан»нікчемними.

Слід зазначити, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з посиланням на постанову про порушення кримінальної справи №69-107 від 02.12.2010 та висновки експерта №470 від 29.12.2010 та №4 від 14.01.2011, які відсутні в матеріалах справи.

Крім того, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту, має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та виконав законодавчі умови отримання такого відшкодування.

За наведених обставин, враховуючи обґрунтованість та правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту та валових витрат коштів, відображених в отриманих від ТОВ «Зетта-Фін»та ТОВ «Штудіан»первинних документах, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог та скасування податкових повідомлень-рішень.

Згідно зі статтею 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2012 підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Київського окружного адміністративного суду від 01.03.2012.

Керуючись статтями 221, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс»задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2012 скасувати, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.03.2012 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль