Ухвала суду № 28292088, 10.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" грудня 2012 р. м. Київ К-19981/10

Вищий адміністративний суд України складі колегії суддів:

Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Лосєв А.М.,розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельський житлово-будівельний комбінат»

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2010 р.

у справі №03/110/27-2А (20302/09/9104)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельський житлово-будівельний комбінат»

до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області,

за участю Прокурора Волинської області,

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковельський житлово-будівельний комбінат»(далі-позивач) звернулось до суду з позовом до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області (далі-відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Постановою Господарського суду Волинської області від 25.03.2009 р. позовні вимоги задоволено повністю, визнано нечинними податкові повідомлення-рішення від 19.11.2008 р. №00025123/2 та №00025023/2.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2010 р. рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідач надав письмові заперечення на касаційну скаргу позивача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції -без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Представниками податкового органу була проведена невиїзна позапланова перевірка позивача з питань правових відносин з ТОВ НВП «Центр передових технологій», ТОВ «Комерційні ініціативи», ТОВ «Аспект-Сейл», ТОВ «Схід-Стар»та ТОВ «Дельта-Класик»за період з 01.01.2005 р. по 31.12.2007 р., за результатами якої складено акт від 31.07.2008 р. №895/23-33502868.

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме -заниження податку на прибуток на 272 494,00 грн. та вимог пп.7.4.5, 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме - заниження податку на додану вартість на 645 623,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.08.2008 р. №00025123/0, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 968 434,50 грн. (у т.ч. за основним платежем -645 623,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -322 811,50 грн.) та №00025023/0, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 408 741,00 грн. (у т.ч. за основним платежем -272 494,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -136 247,00 грн.).

Позивачем було оскаржено вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, за результатами якого прийнято нові податкові повідомлення-рішення від 19.11.2008 р. №00025123/2 та №00025023/2, аналогічні за змістом

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснює фінансово-господарську діяльність на підставі статуту, зареєстрованого виконавчим комітетом Ковельської міської Ради, розпорядженням від 19.05.2005р. реєстраційний №11971020000000170; основними видами діяльності згідно з установчими документами та даними довідки ЄДРПОУ від 20.05.2005 р. №883 є загальне будівництво будівель (нові роботи, роботи з замінами, реконструкції та відновлення).

Судовими інстанціями було встановлено, що 19.02.2007 р. між позивачем та ТОВ «Комерційні ініціативи»було укладено договір №19/02-2007 купівлі-продажу екскаватора 1988 р. та навантажувача фронтального 1988 р. на загальну суму 420 000 грн., у т.ч. ПДВ - 70 000 грн.

На виконання даного договору згідно накладної №18/02 та податкової накладної від 19.02.2007 р. №19-02-5 ТОВ «Комерційні ініціативи»відпустило позивачу екскаватор 1988 р., та навантажувач фронтальний 1988 р., а останній, у свою чергу, частково перерахував кошти в рахунок оплати техніки згідно вказаної накладної у сумі 155 300,00 грн., про що свідчать платіжні доручення.

Між позивачем та ТОВ «Аспект-Сейл»29.03.2007 р. було укладено угоду купівлі-продажу кранів РДК-160-2-1984 р., РДК-280-1-1981 р. та НДК-404-1992 р. на загальну суму 290 000 грн., у т.ч. ПДВ - 215 000 грн.

На виконання даного договору згідно накладної від 29.03.2007 р. №29/03/1 та податкових накладних від 29.03.2007 р. №29-03-5 та №29-03-5/1, ТОВ «Аспект-Сейл»відпустило позивачу кран НДК-404-1992р., кран РДК-160-2-1984 р., РДК-280-1-1981 р. на загальну суму 1 290 000 грн.

Додатковим доказом виконання угоди з боку ТОВ «Аспект-Сейл»та отримання позивачем кранів є висновки експертизи, паспорти на вказані крани де власником зазначено позивача, а також акт інвентаризації основних засобів, складений згідно постанови слідчого ОВС СВ ПМ А.І. Коваля від 16.04.2008 р., в якому зазначено, що згідно з інвентаризаційним описом значаться в наявності 5 кранів на суму 1 813 936,88 грн.; акт підписаний уповноваженим ВПМ Ковельської МДПІ - Кухарчуком М.П., представником Держпромнагляду, директором.

Крім того, згідно видаткових та податкових накладних позивач придбавав у ТОВ «Схід-Стар»27.07.2005 р. агрегат зварювальний пересувний АДБ-31-22 на суму 15 000 грн., у т.ч. ПДВ - 2 500 грн. (видаткова накладна від 27.07.2005 р. №СХ-0000028, податкова накладна від 27.07.2005 р. №СХ-0000000030); кран будівельний КС4361А на суму 75 000 грн., у т.ч. ПДВ - 12 500 грн. (видаткова накладна від 15.08.2005 р. №СХ-0000039, податкова накладна від 15.08.2005 р. №СХ-0000000041); кран КС 4361А, вагон-битовку та бітонозмішувач на загальну суму 259 800 грн., у т.ч. ПДВ - 43 300 грн. (видаткова накладна від 24.11.2005 р. №СХ-0000178, податкова накладна від 24.11.2005 р. №СХ-0000000185); кран РДК-300 на суму 312 000 грн., у т.ч. ПДВ - 52 000 грн. (видаткова накладна від 20.12.2005 р. №СХ-0000383, податкова накладна від 20.12.2005 р. №СХ-0000000511).

Як вбачається з акту перевірки, розрахунки з ТОВ «Схід-Стар»за отриманий товар позивач провів коштами на суму 255 000 грн. та векселем на суму 406 800 грн. -дата погашення - по пред'явленню.

Доказом отримання позивачем кранів є висновки експертизи, паспорти, видаткова накладна від 15.02.2008 р. №ЛНА-000001 та договір-рахунок від 17.03.2009 р. №0764/9+ та акт інвентаризації основних засобів.

В жовтні-грудні 2006 року позивач уклав договір від 02.10.2006 р. №2/10-2006 з ТОВ «НВП «Центр передових технологій»на проектні роботи 9-ти поверхового житлового будинку на 144 квартири по вул. 40 років Перемоги, договір від 01.11.2006 р. №1/11-2006 на проект 9-ти поверхового будинку на 153 квартири по вул. Шевченка, 26; договір від 02.11.2006 р. №2/11-2006 на проект 72 квартирного житлового будинку з вбудованим готельно-торговельним комплексом по вул. С.Бандери, 10; договір від 01.12.2006р. б/н на проект 60-ти квартирного житлового комплексу по вул. Підколодного, 3.

На виконання цих договорів, в обліку позивача проведені документи на придбання від ТОВ «НВП «Центр передових технологій»проектних робіт, що складаються з шести частин загальною вартістю 1 839 000 грн., у т.ч. ПДВ - 306 500 грн., про що свідчать акти приймання-передачі виконаних робіт від 31.10.2006 р. на суму 249 000 грн., у т.ч. ПДВ - 41 500 грн., від 31.01.2007 р. на суму 180 000 грн., у т.ч. ПДВ - 30 000 грн., від 28.03.2007 р. на суму 540 000 грн., у т.ч. ПДВ - 90 000 грн., від 30.03.2007 р. на суму 870 000 грн., у т.ч. ПДВ - 145 000 грн.; податкова накладна від 31.10.2006 р. №31-10-15 на суму 249 000 грн., у т.ч. ПДВ - 41 500 грн.

Між позивачем та ТОВ «НВП «Центр передових технологій»16.03.2007 р. було також укладено договір №16/03-2007 на проведення монтажу систем опалення сантехнічних виробів на загальну суму 354 000 грн., у т.ч. ПДВ - 59 000 грн. Згідно видаткової накладної від 16.03.2007 р. №16-03-7 та податкової накладної від 16.03.2007 р. №16-03-7 поставлено позивачу 70 газових котлів та запчастини до них на суму 607 935 грн., у т.ч. ПДВ - 101 322,80 грн.

Про виконання вказаних договорів свідчать акт від 30.03.2007 р. №30/3 приймання-передачі виконаних робіт на суму 354 000 грн., у т.ч. ПДВ - 59 000 грн. та акт приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в за березень 2007 р. на суму 354 000 грн., у т.ч. ПДВ - 59 000 грн.; податкова накладна від 30.03.2007 р. №30-03-22 на суму 354 000 грн., у т.ч. ПДВ - 59 000 грн.; робочий проект газопостачання -ГВП, ГПЗ; акти державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

Розрахунки між позивачем та ТОВ «НВП «Центр передових технологій»проведені в грудні 2006 року, лютому-березні 2007 року, що стверджується виписками банку, проведеними операціями по бухгалтерському обліку у жовтні 2006 року, грудні 2006 року, січні-березні 2007 року; станом на 01.01.2008 року заборгованість позивача на користь ТОВ «НВП «Центр передових технологій»становила 2 371 935 грн., про що зазначено в акті перевірки.

Розглядаючи дану справу та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції погодився із висновками податкового органу стосовно не підтвердження позивачем первинними документами валових витрат та суми податкового кредиту.

Так, судом було зазначено, що позивач фактично товари (послуги) у контрагентів не придбавав, через що вказані операції були фіктивними, відтак підприємством було неправомірно включено до складу валових витрат за І квартал 2007 року витрати на придбання товарів (послуг), які не підтверджені відповідними первинними документами, на загальну суму 801612,50 грн. та безпідставно нарахована амортизація на витрати на придбання основних засобів, що не підтверджено належними первинними документами, у результаті чого завищено амортизаційні відрахування за перевірений період на суму 286 367,00 грн., а також зайво віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ з придбання товарів без підтвердження первинними документами, через що занижено податкове зобовязання з ПДВ на загальну суму 645 623,00 грн.

Із наведеними висновками суду апеляційної інстанції не може погодитись колегія Вищого адміністративного суду України зважаючи на таке.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 зазначено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно ч. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 зазначеної статті, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Суд першої інстанції, задовольняючі позовні вимоги дійшов правомірного висновку стосовного того, що з правого аналізу зазначених норм, а також з вимог ведення податкового обліку, не вбачається обмеження форми та виду документів які підтверджують понесені витрати підприємства.

Вартість отриманих позивачем товарів (послуг) від ТОВ НВП «Центр передових технологій», ТОВ «Комерційні ініціативи», ТОВ «Аспект-Сейл», ТОВ «Схід-Стар»та ТОВ «Дельта-Класик»підтверджено відповідними первинними документами, наявними в матеріалах справи.

Посилання відповідача на порушення позивачем вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме -відсутність первинних документів на підтвердження придбання товарів (послуг) також обґрунтовано не взяті судом першої інстанції до уваги.

Так, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено. що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8№ цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст.7 цього ж Закону зазначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З огляду на наведені законодавчі приписи позивачем було правомірно віднесено суми податку на додану вартість, сплачені у ціні отриманих товарів (послуг) до податкового кредиту зважаючи на наявність податкових накладних від 19.02.2007 р. (ТОВ «Комерційні ініціативи»), №29-03-5 від 29.03.2007 р., №29-03-5/1 від 29.03.2007 р. (ТОВ «Аспект-Сейл»), від 27.07.2005 р., від 15.08.2005 р., від 24.11.2005 р., від 20.12.2005 р. (ТОВ Схід-Стар»); від 31.10.2006 р., від 31.01.2007 р., від 28.03.2007 р., від 30.03.2007 р., від 16.03.2007 р. та від 30.03.2007 р. (ТОВ «НВП «Центр передових технологій»), які відображені у реєстрі отриманих податкових накладних та відповідають даним податкових декларацій з податку на додану вартість за червень - грудень 2005 року, за жовтень 2006 року, за лютий - березень 2007 року.

Посилання податкового органу на відсутність контрагентів позивача за юридичними адресами, неподання ними податкової звітності, пояснення керівників таких підприємств не свідчать про наявність у діях позивача порушень вимог податкового законодавства та не є свідченням фіктивності вказаних правочинів.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Посилання податкового органу, на те, що укладені позивачем з названими підприємствами угоди є нікчемними спростовуються зазначеним та наявними в матеріалах справи доказами, а відтак не можуть вважатися беззастережними та безперечними доказами в підтвердження доводів податкової інспекції про фіктивність спірних господарських операцій, а будь-яких інших доказів відповідачем надано не було, відтак суд апеляційної інстанції дійшов передчасних висновків про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст.226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельський житлово-будівельний комбінат»задовольнити.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2010 р. у справі №03/110/27-2А (20302/09/9104) скасувати.

Постанову Господарського суду Волинської області від 25.03.2009 р. у справі №03/110/27-2А (20302/09/9104) залишити в силі.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. СуддіЛанченко Л.В. Лосєв А.М.