Ухвала суду № 28292013, 17.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" грудня 2012 р. м. Київ К-9434/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Браславській А.В.

за участю представників сторін:

позивача -Звичайної Г.М.,

відповідача -Герасимчука О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних конструкцій»

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2008 року

та постанову Господарського суду Волинської області від 18.12.2007 року

по справі № 02/133-54А

за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних конструкцій»

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Луцька об'єднана державна податкова інспекція звернулась до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних конструкцій»податкового боргу в розмірі 11 202 595,03 грн. за рахунок активів відповідача.

Постановою Господарського суду Волинської області від 18.12.2007 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2008 року, позов задоволено; стягнуто з активів ТОВ «Завод будівельних конструкцій»в доход Державного бюджету України 11 202 595,03 грн. податкового боргу.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судми норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних конструкцій" зареєстровано відповідно до розпорядження виконавчого комітету Луцької міської ради № 4057 від 27.05.1998р.; на податковий облік взято в Луцькій ОДПІ 18.11.1998р., платником податку на додану вартість зареєстровано 20.07.1998р., свідоцтво платника ПДВ № 0282675.

Згідно облікової картки платника податку на додану вартість даний борг виник в результаті несплати товариством основного платежу та штрафних санкцій згідно податкових повідомлень-рішень від 21.08.2007р. №0006432399/2 та № 0007192399 в сумі 9 180 819,80 грн., які були прийняті на підставі акту перевірки від 04.05.2007р. №90/02135/2399/2301/23251236 та несплати податкових зобов'язань по ПДВ самостійно визначених платником у податкових деклараціях № 94989 від 20.09.2007р. в сумі 43 801 грн. з терміном сплати 01.10.2007р. та №111202 від 18.10.2007р. в сумі 31 883 грн. з терміном сплати 30.10.2007р.

Згідно облікової картки платника по податку на прибуток податковий борг виник із-за несплати основного платежу та штрафних санкцій згідно податкових повідомлень-рішень від 21.08.2007р. №0006422399/2, 0007182399/2 в сумі 1 945 611 грн., які прийняті на підставі акту перевірки від 04.05.2007р. №90/02135/2399/2301/2325/236.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по податку на додану вартість нарахована пеня в сумі 468,51 грн., по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 11,31 грн.

18.09.2007р. за №1\1035 Луцькою ОДПІ була сформована перша податкова вимога за № 1\1035 на суму 11 208 124, яка вручена платнику 24.09.2007р., 24.10.2007р. - друга податкова вимога на суму 11 203 223,14 грн. вручена платнику 02.11.2007р.

Згідно довідки про результати перевірки за зверненням директора ТОВ «Завод будівельних конструкцій»Іванішина Л.В. від 05.12.2007р., яка підготовлена старшим прокурором відділу 07/1 прокуратури Волинської області О.Юрченко відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та пп. 8.6.5 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з метою виявлення активів ТОВ «Завод будівельних конструкцій», які в подальшому можуть бути використані, як джерела погашення податкового боргу, податковий керуючий звернувся з листами: від 27.09.2007р. № 20947/10/24-104 до Волинського обласного бюро технічної інвентаризації, від 27.09.2007р. №20948/10/24-104 до реєстраційно-екзаменаційної групи Луцького міжрайонного відділення ДАІ УМВС України у Волинській області, від 27.09.2007р. №20949/10/24 до начальника Луцького міського управління земельних ресурсів, від 27.09.2007р. №20950/10/241 до начальника Волинського територіального управління ДКЦПФР. Відповіді на листи податковим органом отримані.

На підставі п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковим керуючим та оперуповноваженим відділу оперативних заходів зі скорочення податкового боргу Луцької ОДПІ лейтенантом податкової міліції Мартинюком І.В., з метою опису активів, на які розповсюджується право податкової застави 25.09.2007р. здійснено виїзд на ТОВ «Завод будівельних конструкцій», однак опис активів не проведено із-за не допуску працівників податкової служби.

В зв'язку з цим, позивач звернувся з даним позовом до суду, посилаючись на те, що станом на 05.11.2007р. за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 11 202 595,03 грн., який складається із заборгованості по податку на додану вартість в розмірі 9 256 972,72 грн., та податку на прибуток приватних підприємств - 1 945 622,31 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з узгодженості податкових зобов'язань відповідача з податку на додану вартість та податку на прибуток та їх несплати; направлення податкових вимог відповідачу податковим органом в установлені строки; непогашенням податкового боргу відповідача в розмірі 11 202 595,03 грн. на день розгляду справи судами попередніх інстанцій.

Суд касаційної інстанції вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що не відповідають правильному застосуванню норм матеріального права, з огляду на наступне.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, судами попередніх інстанцій не встановлено чи були оскаржені відповідачем податкові повідомлення-рішення, згідно яких позивачем визначено відповідачу податкову заборгованість на суму 11 202 595,03 грн., в судовому порядку.

При встановленні даної обставини, судам необхідно врахувати, що в разі, існування не скасованого, не визнаного недійсним рішення податкового органу про нарахування податку (штрафних, фінансових санкцій) не звільняє суд, який розглядає адміністративний позов податкового органу про стягнення податку (санкцій), від перевірки правомірності рішення незалежно від дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних конструкцій»задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2008 року та постанову Господарського суду Волинської області від 18.12.2007 року скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до Волинського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний