Ухвала суду № 28291901, 10.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" грудня 2012 р. м. Київ К-38845/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Лосєв А.М.,розглянувши у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010 р.

у справі №2а-13620/09/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фан Гейм»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фан Гейм»(далі-позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва (далі-відповідач) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2010 р. у позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010 р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено, скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.11.2008 р. №0001290/2305.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прияйте з порушенням норм матеріального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує та просить залишити її без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Представниками податкового органу було проведено перевірку залу гральних автоматів, який належить позивачу, щодо дотримання ним порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, результати якої викладено в акті від 13.10.2009 р. № 1328/26/59/23/24929930.

Вказаною перевіркою були встановлені порушення позивачем вимог п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме - на момент перевірки в приміщенні гральних закладів знаходилось 5 гральних автоматів в робочому стані, підключені до електромережі, які не зареєстровані в органах державної податкової служби і не переведені у фіскальний режим роботи.

На підставі встановлених порушень контролюючим органом було прийнято спірне рішення від 06.11.2008 р. №001290/2305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 700,00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з ст. 12 вказаного Закону на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Статтею 17 цього ж Закону встановлено відповідальність суб'єктів господарювання за недотримання порядку використання реєстраторів розрахункових операцій.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року №121 «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»на Міністерство промислової політики було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Пунктом 1 частини 2 додатка до згаданої постанови встановлено, що до 31 грудня 2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»до Державного реєстру було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.

Таким чином, з 1 липня 2008 року, суб'єкти господарювання, які використовують гральні автомати, мають здійснювати облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом перевірка застосування позивачем реєстраторів розрахункових операцій була проведена 13 жовтня 2009 р., тобто на час проведення відповідачем перевірки, встановлений Кабінетом Міністрів України термін застосування реєстраторів розрахункових операцій для гральних автоматів вже настав, а відтак вина позивача у порушенні ним порядку використання реєстраторів розрахункових операцій має місце.

Зважаючи на викладене, а також встановлення судовими інстанціями факту використання позивачем для надання гральних послуг гральних автоматів, які не були переведені у фіскальний режим роботи, на момент проведення перевірки, застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій слід визнати обґрунтованим.

Отже, підстави для скасування спірного рішення від про застосування штрафних (фінансових) санкцій - відсутні.

Зазначене судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення взято до уваги не було, що призвело до безпідставного скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст.226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010 р. у справі №2а-13620/09/2670 скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2010 р. у справі №2а-13620/09/2670 залишити в силі.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Лосєв А.М.