Ухвала суду № 28291849, 19.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2012 року м. Київ К-22866/10

Вищий адміністративний суд України складі колегії суддів:

Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим

на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.06.2009 р.

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2010 р.

у справі №2-а-2424/09/8/0170

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів»

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Суднобудівний завод «Залів»(далі -позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим (далі -відповідач) про скасування рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.06.2009 р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2010 р., позовні вимоги задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 234 375,94 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 3,40 грн.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення -без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Представниками податкового органу була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача щодо підтвердження інформації про порушення термінів розрахунків по зовнішньоекономічній операції, отриманої від філії «Кримське регіональне управління ВАТ «Банк «Фінанси та кредит», за результатами якої складено акт від 26.12.2008 р. №2678/22-06/14307251.

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», а саме -несвоєчасне надходження товарів по імпорту.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.12.2008 р. №0000472200/0, яким застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 234 375,94 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Ну думку податкового органу, порушення позивача зазначених законодавчих приписів полягає у тому, що за період з 04.11.2008 р. по 26.11.2008 р. валютні цінності знаходились за межами України з перевищенням строку, встановленого ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті».

Однак із такими висновками контролюючого органу обґрунтовано не погодились суди попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», імпортні операції, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, у випадку, коли така відстрочка перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь поставника продукції (робіт, послуг), які імпортуються, вимагають висновку центрального органу виконавчої влади з питань економіки.

Згідно ст. 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», строки можуть бути продовжені центральним органом з питань економічної політики у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Пунктом 1 Положення про порядок видачі висновків щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 18.01.2008 р. №15 (далі -Положення), визначено порядок розгляду Міністерством економіки України документів, необхідних для отримання висновку відносно продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, а також підстави для відмови в його видачі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, 18.01.2008 р. між позивачем та фірмою-нерезидентом itec GmbH»(Німеччина) був укладений контракт №SR-Zaliv-01/08 на поставку обладнання на загальну суму 1 565 000,00 євро.

Відповідно до умов вказаного контракту позивачем 04.02.2008 р. було перераховано авансовий платіж у сумі 469 000,00 євро.

Міністерством економіки України 09.06.2008 р. було надано позивачу висновок щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією №190, яким позивачу продовжено строк розрахунків за зовнішньоекономічною операцією з 03.08.2008 р. до 04.11.2008 р. на суму 469 500,00 євро.

Листом від 27.10.2008 р. №13/925 з відповідними додатками позивач звернувся до Міністерства економіки України щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями до 05.01.2009 р., однак, листом від 06.11.2008 р. № 4202-41/172 Міністерство економіки України з посиланням на п. 4, 6 вказаного Положення повідомило позивача про ненадання дозволу про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями у зв'язку з відсутністю відповідного обґрунтування щодо доцільності зазначеного продовження строків з документальним підтвердженням.

Листом від 25.11.2008 р. №13/1026 з відповідними додатками позивач повторно звернувся до Міністерства економіки України щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями до 05.01.2009 р.

Міністерство економіки України 10.12.2008 р. надало позивачу позитивний висновок №496 щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією з 26.11.2008 р. до 04.01.2009 р. на суму 469 500,00 євро.

Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків, що зазначений висновок Міністерства економіки України є індивідуальним правовим актом, виданим на перевищення встановлених законодавством строків розрахунків, який, у тому числі, усуває відповідальність за правопорушення, скоєне у минулому, а тому має зворотню силу у часі, й звільняє позивача від відповідальності у вигляді сплати пені. Вказаний висновок Міністерства економіки України від 10.12.2008 р. щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією може бути виданий за зверненням резидента як в межах строку, передбаченого статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», так і після його закінчення, в той же час санкції, передбачені статтею 4 цього Закону, підлягають застосуванню при перевищенні строку розрахунку лише у разі відсутності висновку центрального органу з питань економічної політики відносин, продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, а не у випадку несвоєчасного його отримання, а відтак підстав для прийняття спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у податкового органу не було.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення -залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.06.2009 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2010 р. у справі №2-а-2424/09/8/0170 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. СуддіЛанченко Л.В. Пилипчук Н.Г.