Ухвала суду № 28291798, 26.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2012 року м. Київ К-25386/10

Вищий адміністративний суд України складі колегії суддів:

Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромар»

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.06.2010 р.

у справі №2-а-20212/09/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромар»

до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євромар»(далі -позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя (далі -відповідач) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.01.2010 р. позовні вимоги задоволено повністю, скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.12.2008 р. №0004212343. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 3,40 грн.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.06.2010 р. рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідач надав письмові заперечення на касаційну скаргу позивача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції -без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Представниками податкового органу була проведена перевірка позивача з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 05.12.2008 р. №0240/05/81/23/35853401.

Зазначеним актом встановлено порушення позивачем вимог п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме -16 гральних автоматів, які належать позивачу, не обладнані запам'ятовуючими пристроями (фіскальною пам'яттю), в автоматичному режимі не здійснювалась реєстрація розрахункових операцій у сфері грального бізнесу.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.12.2008 р. №0004212343, яким застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5 440,00 грн.

Позивачем було оскаржено вказане рішення в адміністративному порядку, за результатами якого скарги позивача були залишені без задоволення, а спірне рішення -без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі -Закон), суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно ст.12 вказаного Закону на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 р. №121 «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»на Міністерство промислової політики було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Пунктом 1 частини 2 додатка до згаданої постанови встановлено, що до 31.12.2006 р. всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО.

Опрацювання зазначеного технічного рішення було завершено прийняттям наказу Державної податкової адміністрації України від 01.07.2008 р. №430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції», яким до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено компютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

З цього часу суб'єкти господарювання не мають можливості посилатися на невиконання державою взятих на себе обов'язків з організації розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть передбаченим Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Таким чином, з викладеного можна зробити висновок, що до суб'єкта господарювання, який здійснював розрахункові операції через незареєстрований, неопломбований у встановленому порядку та непереведений у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням документів невстановленої форми, застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

У справі, яка розглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що перевірка була проведена 05.12.2008 р., тобто після включення зазначеної комп'ютерно-касової системи до Державного реєстру, а відтак використання позивачем для надання гральних послуг гральних автоматів, які не переведені у фіскальний режим роботи, свідчить про порушення ним порядку використання РРО.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що податковим органом правомірно було застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції, відтак підстав для скасування спірного рішення немає.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду апеляційної інстанції.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення -залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромар»залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.06.2010 р. у справі №2-а-20212/09/0570 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. СуддіЛанченко Л.В. Пилипчук Н.Г.