Ухвала суду № 28291759, 19.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2012 року м. Київ К-42637/10

Вищий адміністративний суд України складі колегії суддів:

Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21.01.2010 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2010 р.

у справі №2а-1589/09/0670

за позовом Майстрівського споживчого товариства

до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Майстрівське споживче товариство (далі -позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області (далі -відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.01.2010 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2010 р., позовні вимоги задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення від 08.01.2009 р. №0004232320/3, №0004242320/3 та №0007002320/3.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення -без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Представниками податкового органу була проведена виїзна документальна позапланова перевірка позивача з питань правових відносин з ПП «Зодчий Київ»за період з 01.01.2005 р. по 30.09.2007 р., за результатами якої складено акт від 21.07.2008 р. №722/05-53/23-20/01749059.

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.4.1 ст.4, пп.5.1.10 п.5.1 ст.5, пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме -заниження суми податку на додану вартість у розмірі 238 519,00 грн., та пп.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме -заниження суми податку на прибуток у розмірі 12 783,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.07.2008 р. №0004242320/0, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 357 778,50 грн. (у т.ч. за основним платежем - 238 519,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -119 259,50 грн.) та №0004232320/0, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток (доходи) організацій споживчої кооперації у розмірі 19 174,50 грн. (у т.ч. за основним платежем -12 783,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -6 391,50 грн.).

Позивачем було оскаржено вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, за результатами якого скарга позивача була залишена без задоволення, прийнято нові податкові повідомлення-рішення від 08.01.2009 р. №0004232320/3, №0004242320/3, аналогічні за змістом. Крім того, податковим органом було прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 08.01.2009 р. №0007002320/3, яким визначено позивачу суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 498,00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у 2007 р. ПП «Зодчий Київ»визнано переможцем тендеру на закупівлю послуг з організації харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Договором від 11.01.2007 р. із Міністерством праці та соціальної політики України було передбачено організацію безоплатного харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

В п. 1.6. зазначеного договору визначено, що ПП «Зодчий Київ»має право залучати до виконання умов договору субпідрядників.

Пунктом 5.1 вказаного договору визначено, що відшкодування витрат, пов'язаних з харчуванням дітей, проводиться помісячно платіжним дорученням на рахунок виконавця з дотриманням вимог чинного законодавства України. Оплата проводиться за фактично надані послуги згідно рахунку та акту виконаних робіт по мірі надходження бюджетних коштів.

На виконання умов вказаного договору від між позивачем та ПП «Зодчий Київ»було укладено договір від 12.01.2007 р. № 1 на організацію харчування дітей, згідно з п. 1.1 якого позивач зобов'язався надавати послуги з організації харчування дітей, а ПП «Зодчий Київ»приймати та оплачувати зазначені послуги.

Між відділом освіти Новоград-Волинсьської РДА та позивачем 14.01.2007 р. було укладено договір про спільну організацію безкоштовного харчування учнів, які навчаються у 18 навчально-освітніх Новоград-Волинського району Житомирської області і мають статус потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС.

Позивачем було самостійно організовано харчування дітей, а в кінці кожного місяця складено акти щодо підтвердження виконання послуг по харчуванню дітей. Загальна сума наданих послуг скала - 14 482 556,77 грн. без ПДВ.

Розрахунки між позивачем та ПП «Зодчий Київ»проводились у безготівковій формі. Оплата послуг через рахунок ПП «Зодчий Київ»на розрахунковий рахунок позивача проводилась не змінюючи їх цільове призначення, характеру походження, вартості норм харчування та із зазначенням в платіжних дорученнях, в графі призначення платежу: «оплата послуг по організації харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи згідно Договору від 12.01.2007 р. без ПДВ», що підтверджується банківськими виписками.

За змістом приписів пп. 5.1.10 п. 5.1 Закону України «Про податок на додану вартість», звільняються від оподаткування операції з поставки в порядку та в межах норм, встановлених Кабінетом Міністрів України, послуг з: утримання дітей у дошкільних закладах, школах-інтернатах, кімнатах-розподільниках установ Міністерства внутрішніх справ України; утримання осіб у будинках для престарілих та інвалідів; харчування та облаштування на нічліг осіб, які не мають житла, у спеціально відведених для цього місцях; харчування дітей у школах, професійно-технічних училищах та громадян у закладах охорони здоров'я; харчування, забезпечення речовим майном, комунально-побутовими та іншими послугами, що надаються особам, які тримаються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

На виконання абз.5 пп.5.1.10 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість»Постановою КМУ від 03.11.1997 р. №1200 «Про порядок та норми надання послуг з харчування учнів у професійно-технічних училищах та середніх навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість»затверджено Порядок надання послуг з харчування учнів у професійно-технічних училищах та середніх навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованих висновків, що ані положення ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість», ані Постанови КМУ від 03.11.1997 р. №1200, не міститься вимог стосовно того, що даною пільгою при оподаткуванні може користуватись лише особа, яка отримує бюджетні кошти на свій рахунок.

Відтак, за встановлених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що п. 5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість»право на користування пільгою пов'язує лише з фактом надання послуг та не містить будь-яких обмежень щодо суб'єктів надання послуг, а відтак підстав для визначення податкових зобов'язань позивачу у податкового органу не було.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення -залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області залишити без задоволення.

2. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21.01.2010 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2010 р. у справі №2а-1589/09/0670 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. СуддіЛанченко Л.В. Пилипчук Н.Г.