Постанова № 28288906, 25.12.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2012 р. Справа № 5015/3685/12

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу державного територіально -галузевого об'єднання "Львівська залізниця", м.Львів

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2012

зі справи № 5015/3685/12

за позовом Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Рівне (далі -відділення АМК України)

до державного територіально -галузевого об'єднання "Львівська залізниця", м.Львів (далі -Об'єднання)

про стягнення 7310,00 грн. пені.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача -Гладка В.В.;

відповідача -не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року відділення АМК України звернулося з позовом до Об'єднання, згідно з яким просило стягнути з останнього 7310,00 грн. пені за період з 16.12.2011 по 01.02.2012.

Рішенням господарського суду Львівської області від 25.09.2012 у справі №5015/3685/12 (суддя Шпакович О.Ф.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2012 (колегія суддів у складі: суддя Галушко Н.А. -головуючий, судді Кравчук Н.М. і Орищин Г.В.), позов задоволено. Стягнуто з Об'єднання в доход державного бюджету України 7310,00 грн. пені за вказаний період.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Об'єднання просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 25.09.2012, постанову апеляційного господарського суду від 12.11.2012 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Скарга мотивована тим, що рішення у справі прийняті судами з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а скаргу -без задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 30.08.2011 відділенням АМК України було прийнято рішення № 75 у справі № 03-1/31-11, яким визнано, що Об'єднання в особі відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" на ринку послуг перевезення вантажів залізничним транспортом у частині надання послуг зі складування вантажу на ділянках землі, що розташовані в смугах відведення залізниці в територіальних межах Рівненської області, де розташовані станції (структурні підрозділи), що входять до складу ВП "Рівненська дирекція залізничних перевезень", за період діяльності 2009-2010 років та січень-червень 2011 року займало монопольне (домінуюче) становище із часткою, що перевищує 35 %. Визнано, що дії Об'єднання в особі відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" із застосування економічно необґрунтованої вартості послуг із складування вантажу є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку вантажних перевезень залізничним транспортом у частині складування вантажів на ділянках землі, що розташовані в смугах відведення, шляхом встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

За вказане порушення на Об'єднання був накладений штраф у розмірі 17 000,00грн., який підлягав сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Судами встановлено, що копію рішення № 75 відповідачем отримано 07.09.2011, тобто кінцевий строк оплати штрафу сплив 07.11.2011.

У цьому зв'язку судами також було встановлено, що рішенням господарського суду Львівської області від 02.02.2012 у справі № 5015/7513/11, яке залишено без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2012 та Вищого господарського суду України від 28.08.2012, було задоволено позов відділення АМК України про стягнення з Об'єднання штрафу у сумі 17 000,00 грн. та пені у сумі 9690,00грн. за період з 08.11.2011 по 15.12.2011 на підставі рішення позивача від 30.08.2011 № 75.

Частиною другою ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання.

Відповідно до частини п'ятої ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу, відповідного рішення (постанови) господарського суду.

У зв'язку з тим, що пеня, яка була предметом розгляду зі справи № 5015/7513/11, була нарахована позивачем станом на 15.12.2011, а рішення суду з цієї ж справи прийнято 02.02.2012 останній звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 7310,00 грн. пені, нарахованої відповідно до частини п'ятої ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та із застосуванням законодавчого обмеження її максимального розміру за період з 16.12.2011 по 01.02.2012.

Сукупності встановлених по справі обставин суди дали належну оцінку і, з урахуванням вимог ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", обґрунтовано взявши до уваги відсутність даних про добровільне виконання рішення АМК України відповідачем, дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову шляхом стягнення з відповідача відповідної суми пені за означений період.

При цьому суди попередніх інстанцій, врахувавши вимоги частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", правильно виходили з того, що присікальний строк для оскарження рішення відділення АМК України від 30.08.2011 № 75 сплив, і, оскільки протягом цього строку дане рішення у встановленому законом порядку не оскаржувалося, то це рішення є обов'язковим до виконання.

У цьому ж зв'язку посилання відповідача на факт оскарження рішення АМК України в порядку адміністративного судочинства господарські суди за обставинами цієї справи обґрунтовано не взяли до уваги з огляду на те, що відповідно до вимог чинного законодавства розгляд справ з цих спорів віднесено до компетенції господарського суду, а існування постанови Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2012 у справі № 2а-10446/11/1370, на яку посилався відповідач, не вплинуло на правильність вирішення спору зі справи, оскільки зазначена постанова не набрала законної сили на час прийняття оскаржуваних судових рішень.

Твердження Об'єднання про те, що господарські суди протиправно не зупинили провадження у даній справі до вирішення адміністративної справи не може бути взято до уваги, оскільки відповідно до статті 79 ГПК України зупинення провадження у справі з зазначеної підстави є обґрунтованим лише в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею справи, що розглядається іншим судом. У даному випадку у суду не було перешкод для самостійного розгляду даної справи.

Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Львівської області від 25.09.2012 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2012 у справі № 5015/3685/12 залишити без змін, а касаційну скаргу державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя Б. Львов

Суддя В. Харченко