Ухвала суду № 28285911, 13.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2012 р.Справа № 2а-1870/5480/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Сумський Промпроект" на постанову від 11.10.2012р. по справі № 2а-1870/5480/12

за позовом Приватного акціонерного товариства "Сумський Промпроект"

до Державної податкової інспекції у місті Сумах Сумської області Державної податкової служби

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство "Сумський промпроект" (далі по тексту - позивач, ПАТ "Сумський промпроект") звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Сумах Сумської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ в м.Сумах), в якому просило суд визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Сумах № 0001572305/104731 від 27.12.2011 р. про збільшення суми грошового зобов'язання приватному акціонерному товариству "Сумський промпроект" по податку на додану вартість в загальній сумі 41666 грн., із них за основним платежем 33 333 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 8 333 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2012р. по справі № 2а-1870/5480/12 в задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Сумський промпроект" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001572305/104731 від 27 грудня 2011 року - відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, просить суд апеляційної інстанції постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2012р. по справі № 2а-1870/5480/12 скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови положень пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» з підстав та мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень від 10.11.2011 р. № 2225, № 2226, № 2227 ДПІ в м. Сумах проведено планову виїзну перевірку ПрАТ "Сумський промпроект" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2011 р. та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2011 р., за результатами якої 14.12.2011 р. складено акт № 9121/235/00219649/104 (а.с. 23-52), в якому контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем п.п.7.2.3 п.7.2, п.7.3, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в наслідок чого занижено податку на додану вартість всього на суму 33 333 грн., у тому числі за грудень 2010 р. в сумі 33 333 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 14.12.2011р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001572305/104731 від 27.12.2011 р. (а.с.11), яким платнику податків ПАТ "Сумський промпроект" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в загальній сумі 41 666 грн., із них: за основним платежем 33 333 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 8 333 грн.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з відсутності доказів реальності здійснення господарської операції між ПАТ "Сумський промпроект" та ТОВ «Арт-Центр «Калаф» з виконання проектної документації на замовлення позивача, та, як наслідок, - неправомірності включення ПАТ "Сумський промпроект" суми ПДВ у розмірі 33 333 грн. до складу податкового кредиту за грудень 2010 року. За таких обставин, суд дійшов висновку, що приймаючи спірне повідомлення-рішення № 0001572305/104731 від 27.12.2011 р. відповідач діяв на підставі, у спосіб та в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що висновки акту перевірки про порушення ПАТ "Сумський промпроект" положень п.п.7.2.3 п.7.2, п.7.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в наслідок чого занижено податку на додану вартість за грудень 2010 р. в сумі 33 333 грн., ґрунтуються на тому, що в результаті автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПС України у ПАТ "Сумський промпроект" виявлено завищення податкового кредиту за грудень 2010 р. у розмірі 33 333 грн.

З метою перевірки правомірності формування податкового кредиту ПАТ "Сумський промпроект" в ході перевірки направлено запит до ДПІ у Печерському районі м. Києва № 91690/7/23-510 від 14.11.2011 р. про проведення зустрічної перевірки з ТОВ "Арт-Центр "Калаф" з питань підтвердження взаємовідносин з ПрАТ "Сумський промпроект".

Згідно отриманої відповіді (лист від 24.11.2011 р. № 43016/7/23-1110) отримано акт ДПІ у Печерському районі м. Києві від 24.11.2011 р. №10372/7/23-11/33545388 про неможливість проведення перевірки. ТОВ "Арт-Центр "Калаф" згідно поданої декларації від 11.02.2011 р. за № 728816 задекларовано податкових зобов'язань за грудень 2010 р. у сумі 0 грн. Також було повідомлено, що ТОВ "Арт-Центр "Калаф" відсутнє за місцезнаходженням, має стан «8», до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходження, не подає до ДПІ у Печерському районі м. Києві з серпня 2010 р. звітність з податку на додану вартість, остання дійсна декларація по податку на додану вартість за серпень 2010 р. № 366889 датована 18.08.2011р., декларація з податку на прибуток - 07.12.2010 р., тоді як взаємовідносини ТОВ "Арт-Центр "Калаф" та ПАТ "Сумський промпроект" тривали до грудня 2010 р.

Таким чином, ПАТ "Сумський промпроект" на підставі податкової накладної № 596 від 01.12.10 р. у грудні 2010 р. включено до складу податкового кредиту суму 33 333,33 грн., в той час як контрагентом ТОВ "Арт-Центр "Калаф" до складу податкових зобов'язань за грудень 2010 р. включено суму 0 грн.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість (з урахуванням періоду, що перевірявся) визначені статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який діяв на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України №168-97/ВР податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобов'язання -це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

У відповідності до положень підпункту 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

При цьому, згідно вимог п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Підпунктом 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо говірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих "сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з мстою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.7.5. Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: 7.5.1. дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Визначення валових витрат надано в п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно з яким валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат згідно ст. 5 цього ж Закону включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну) з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку.

За змістом лп. 7.4.5. п.7.4 ст.7 "Про податок на додану вартість", які кореспондують з вищевказаною нормою прва, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Частинами 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складається документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.

Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Сама лише наявність у ПрАТ "Сумський промпроект" формально належно оформлених первинних документів, виписаних від імені його контрагента, без підтвердження реальності здійсненої з цим контрагентом господарської операції не достатньо для включення сум ПДВ по таким документам до податкового кредиту та віднесення сум, в них вказаних, до валових витрат.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що згідно копії витягу "АА № 103232" з ЄДРПОУ (а.с. 12-14) ТОВ "Арт-Центр "Калаф" офіційно зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності в м. Києві, за адресою вул. Хрещатик/Заньковецької, буд. 15/4, літера "А".

На виконання договору на створення проектної продукції № 87 від 05.08.2010 р. (а.с.8) між УКБ Сумської обласної державної адміністрації та ПАТ "Сумський промпроект", 01.10.2010 р. між ПрАТ "Сумський промпроект" (Замовник) та ТОВ "Арт-Центр "Калаф" (Виконавець) укладено субпідрядний договір №1 про виконання проектної документації (а.с.9).

Предметом цього договору є розробка проектної документації "Коригування проектно-кошторисної документації добудови обласного психоневрологічного диспансеру. (Технологія), що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Ковпака, 18, а саме: розділ 1 "Технологічна частина, розташування медичного та діагностичного обладнання та комп'ютерні мережі". ТОВ "Арт-Центр "Калаф" діяло на підставі Ліцензії АВ № 5150005, виданої 13.04.2010 р. Державною архітектурно-будівельною інспекцією Міністерства будівництва. Загальна вартість виконаних робіт складає 166 666,67 грн., крім того 20% ПДВ -33 333,33 грн., а всього -200 000 грн.

Представником позивача на підтвердження виконання умов договору № 1 від 01.10.2010 р. до матеріалів справи надано копії податкової накладної № 596 від 01 грудня 2010 р. (а.с.17), копію акту № 1 виконаних робіт за договором від 01.12.2010 р., а також копію платіжного доручення 3354 від 29.12.2010 р. про перерахунок позивачем коштів в сумі 200000 грн. на користь ТОВ "Арт-Центр "Калаф" (а.с.18).

Дослідивши копію акту № 1 виконаних робіт за договором від 01.12.2010 р. (а.с. 16) колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в акті не зазначено опису робіт, перелік та розцінки на конкретні роботи, що були виконані, їх обсяг, які матеріали чи яка документація була використана для корегування, не має вказівок про те, яка документація чи інші матеріали були передані виконавця від замовника для можливості виконанти роботи щодо корегування, кількість екземплярів переданої документації, взагалі немає ніяких вказавок на роботи, лише записано, що виконані роботи задовольняють умови договору і завдання й у належному порядку оформлені.

Згідно з п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за N 233/2037, який діяв на час складання податкової накладної № 596 від 01 грудня 2010 р., податкова накладна вважається недійсною у разі заповнення її іншою особою, ніж вказано в п. 2 цього Порядку, а в п. 2 вказано, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у п. 18 Порядку, усі складені примірники податкової накладеної підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Слід відмітити, що виходячи зі змісту податкової накладної № 596 від 01 грудня 2010 р. місцем розташування юридичної особи ТОВ «Арт-Центр-Калаф» зазначено : Україна, 01001, м.Київ, вул.Хрещатик/Заньковецької, 154-А, в той час як вбачається зі змісту витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомості про юридичну особу - ТОВ «Арт-Центр-Калаф» - не підтверджено.

Отже, відмості про місце розташування юридичної особи ТОВ «Арт-Центр-Калаф», які вказані у податковій накладній є такими, що не відповідають дійсності, що ставить під сумнів реальність здійснення господарської операції, відображеної у даній податковій накладній.

Таким чином, вказана податкова накладна складена з порушенням вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що позивачем не надано доказів фактичного здійснення господарської операції між ПрАТ "Сумський промпроект" і ТОВ "Арт-Центр "Калаф" по договору № 1 від 01.10.2010 р. Зазначене свідчить про те, що роботи фактично не отримувалися, а операція фактично не здійснювалася.

Згідно п.п.1.2.п.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704 (надалі-Положення) встановлено, що записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Згідно з п.п.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п. 2.16 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Колегія суддів зауважує, що первинні документи, які складені суб'єктами господарської діяльності на операцію не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Враховуючи неналежне оформлення первинної документації, а саме відсутності документів щодо реальності проведеної операції, позивач не підтвердив реальність господарської операції, яка може бути об'єктом оподаткування.

Відсутність відповідних документів, які підтверджують факт виконання договору вказує на відсутність реального виконання договору.

Відповідно до ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільною виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями.

Таким чином, сторони договору № 1 від 01.10.2010 р. ставили за мету не виконання цього договору, а лише формальне складання документів, які б дали правові підстави отримати податкову вигоду та ухилитися від сплати податку до бюджету.

З урахуванням викладеного, колегія суддів підтверджує висновок суду першої інстанції про те, що позивач не мав права на включення суми 33333 грн. по контрагенту ТОВ "Арт- Центр "Калаф" до складу податкового кредиту декларації за грудень 2010 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкове повідомлення-рішення № 0001572305/104731 від 27.12.2011 р., відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовна вимога про скасування такого рішення є не обґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сумський Промпроект" залишити без задоволення.

Постанову від 21 травня 2012 року по справі № 2а-1870/5480/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.