Ухвала суду № 28285895, 13.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2012 р.Справа № 2а-1870/7315/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.,

представника відповідача - Харченка М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини 3051 внутрішніх військ МВС України на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.10.2012р. по справі № 2а-1870/7315/12

за позовом ОСОБА_3

до Військової частини 3051 внутрішніх військ МВС України

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 (далі -позивач, ОСОБА_3) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини 3051 внутрішніх військ МВС України (далі -відповідач, в/ч 3051) в якому просив суд:

- визнати дії відповідача щодо не зарахування ОСОБА_3 вислуги років у пільговому обчисленні за періоди: з 30 серпня 1993 р. по 07 травня 1996 р., з 07 травня 1996 р. по 02 жовтня 1996 р., з 02 жовтня 1996 р. по 03 вересня 1997 р., з 13 серпня 1996 р. по 09 січня 2002 р. та з 09 січня 2002 р. по 20 червня 2004 р. неправомірними ;

- зобов'язати відповідача зарахувати ОСОБА_3 вислугу років у пільговому обчисленні за періоди: з 30 серпня 1993 р. по 07 травня 1996 р. та з 07 травня 1996 р. по 02 жовтня 1996 р. з розрахунку один місяць служби за сорок днів; за періоди з 02 жовтня 1996 р. по 03 вересня 1997 р., з 13 серпня 1999 р. по 09 січня 2002 р. та з 09 січня 2002 р. по 20 червня 2004 р. з розрахунку один місяць служби за півтора місяця.

Позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що проходив службу у військовій частині 3051 внутрішніх військ МВС України та 03 серпня 2012 р. його було ознайомлено з розрахунком вислуги років на пенсію. Згідно вказаного розрахунку вислуга років станом на 03 серпня 2012 р. склала всього 21 рік 11 місяців 08 днів, з яких: у календарному обчисленні -21 рік 11 місяців 08 днів, у пільговому обчисленні -не має.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18.10.2012 р. по справі № 2а-1870/7315/12 адміністративний позов ОСОБА_3 до Військової частини 3051 внутрішніх військ МВС України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Військової частини 3051 внутрішніх військ МВС України щодо не зарахування ОСОБА_3 вислуги років у пільговому обчисленні за періоди з 02 жовтня 1996 року по 03 вересня 1997 року та з 13 серпня 1999 року по 09 січня 2002 року.

Зобов'язано Військову частину 3051 внутрішніх військ МВС України (40002, м. Суми, вул. Плодова, 2, код 08803773) зарахувати ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, НОМЕР_1, виданий Зарічним РВ СМУ УМВС України в Сумській обл. 22.04.1997 р.) вислугу років у пільговому обчисленні за періоди з 02 жовтня 1996 року по 03 вересня 1997 року та з 13 серпня 1999 року по 09 січня 2002 року з розрахунку один місяць служби за півтора місяця.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.10.2012 р. по справі № 2а-1870/7315/12, ухвалити нове рішення у справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з мотивів та підстав, викладених у скарзі.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав, просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити, оскаржувану постанову суду першої інстанції - скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в надісланих до суду письмових запереченнях на апеляційну скаргу просив справу розглянути без його участі, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_3 з 30 серпня 1993 року проходив службу на різних посадах у військових частинах МВС України. Так, згідно послужного списку (а.с. 44-46), у період з 30 серпня 1993 року по 07 травня 1996 року позивач проходив службу на посаді контролера 6 роти по охороні 11 окремого батальйону МВС України; з 07 вересня 1996 року по 02 жовтня 1996 року -на посаді техніка-водія 6 роти по охороні і надзору 11 ОКБ 5 ОКБр МВС України; з 02 жовтня 1996 року по 03 вересня 1997 року - на посаді командира 2-го взводу 1-ї стрілецької роти військової частини 3051 МВС України; з 03 вересня 1997 року по 13 серпня 1999 року - на посаді командира 1-го взводу 8 патрульної роти в/ч 3051; з 13 серпня 1999 року по 9 січня 2002 року - на посаді заступника командира 1-ї стрілецької роти з виховної роботи; з 09 січня 2002 року по 29 грудня 2002 року - на посаді офіцера з правового виховання та дисципліни групи виховної роботи; та з 29 грудня 2002 року по 10 лютого 2010 року - на посаді офіцера (з аналізу морально-психологічного стану, військової дисципліни та профілактики правопорушень) групи виховної роботи військової частини 3051 ВВ МВС України.

В серпні 2012 року позивачем командиру в/ч 3051 був поданий рапорт (а.с. 43) про звільнення у запас збройних сил України на підставі ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Згідно попереднього розрахунку (а.с. 5), станом на 03 серпня 2012 року позивачу всього було зараховано вислуги років 21 рік 11 місяців 08 днів, з яких: у календарному обчисленні - 21 рік 11 місяців 08 днів, у пільговому обчисленні - не має.

Не погодившись з вказаним розрахунком, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання дій відповідача неправомірними, зобов'язання зарахувати позивачеві вислугу років у пільговому обчисленні.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 в частині визнання неправомірними дій відповідача, зобов'язання військової частини 3051 внутрішніх військ МВС України зарахувати позивачеві вислугу років у пільговому обчисленні за періоди: з 02 жовтня 1996 року по 03 вересня 1997 року, з 13 серпня 1999 року по 09 січня 2002 року з розрахунку один місяць служби за півтора місяця - суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для розрахунку вислуги років у пільговому обчисленні ОСОБА_3 визначає положення Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" № 393 від 17.07.1992 р. та Наказу Міністерства внутрішніх справ України № 526 від 03.08.1995 р. в редакції, яка діяла на момент проходження служби.

Так, згідно підпунктів "в", "г" пункту 3 згаданої Постанови Кабінету Міністрів України, до вислуги років для призначення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця проходження служби у підрозділах Національної гвардії України по охороні дипломатичних і консульських представництв іноземних держав, у підрозділах Управління державної охорони об'єктів, що визначаються у встановленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки України, військ внутрішньої та конвойної охорони, установ виконання покарань органів внутрішніх справ та підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами, що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.

Вислуга років на пільгових умовах один місяць служби за сорок днів зараховується особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та військовослужбовцям, які працюють у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях за переліками посад і на умовах, затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ і Центральним управлінням Служби безпеки.

Тобто, конкретні посади, проходження служби на яких надає право на обчислення вислуги років на пільгових умовах, встановлюються, зокрема, Міністерством внутрішніх справ України.

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 р., зі змінами, внесеними згідно Постанови № 748 від 19.09.1993 р., у зв'язку з організаційно-штатними змінами у військах внутрішньої і конвойної охорони та з метою вдосконалення роботи щодо порядку обчислення вислуги років для призначення та виплати пенсії, Міністерством внутрішніх справ України 03 серпня 1995 р. був прийнятий Наказ № 526 (а.с. 11-12), яким внесені часткові зміни до Наказу МВС України № 748 від 22.11.1993 р. та затверджені переліки посад військовослужбовців, проходження служби на яких офіцерам, прапорщикам та військовослужбовцям, що служать за контрактом, а також військовослужбовцям строкової служби військ внутрішньої та конвойної охорони, зараховується у стаж військової служби до вислуги років для призначення та виплати пенсій у пільговому обчисленні (додатки 1, 2).

У відповідності з додатком 2 зазначеного наказу, військовослужбовцям, призначеним на посади офіцерів, прапорщиків, військовослужбовців, що служать за контрактом, та військовослужбовцям строкової служби, котрі несуть службу у підрозділах (включно до батальйону) по конвоюванню осіб, взятих під варту, вислуга років зараховується на пільгових умовах, з розрахунку один місяць служби за півтора місяця.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 684 від 20.06.2004 р. була затверджена Інструкція про порядок обчислення стажу служби для виплати відсоткової надбавки за вислугу років особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та скасований Наказ МВС України № 748 від 22.11.1993 р. (зі змінами, внесеними наказом № 526 від 03.08.1995 р.).

Виходячи зі змісту вказаних норм, в період з 03 серпня 1995 року по 20 червня 2004 року (період дії Наказу МВС України № 748 від 22.11.1993 р., зі змінами, внесеними Наказом № 526 від 03.08.1995 р.) військовослужбовцям, призначеним на посади офіцерів, прапорщиків, військовослужбовців, що служать за контрактом та військовослужбовцям строкової служби, котрі несуть бойову службу у підрозділах (включно до батальйону) по конвоюванню осіб, взятих під варту, вислуга років розраховувалась на пільгових умовах із розрахунку один місяць служби за півтора місяця.

Матеріалами справи підтверджено (а.с. 44-46), що ОСОБА_3 в період з 02 жовтня 1996 року по 03 вересня 1997 року проходив службу на посаді командира 2-го взводу 1-ї стрілецької роти в/ч 3051 ВВ МВС України, а в період з 13 серпня 1999 року по 09 січня 2002 року - на посаді заступника командира 1-ї стрілецької роти з виховної роботи.

За таких обставин, оскільки служба позивача на вказаних посадах є службою у підрозділах по конвоюванню осіб, взятих під варту, на виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 р. та Наказу МВС України № 748 від 22.11.1993 р. (зі змінами, внесеними наказом № 526 від 03.08.1995 р.), вислуга років йому в той період повинна була нараховуватись із розрахунку один місяць служби за півтора місяця.

Доводи відповідача про те, що діючими на момент проведення ОСОБА_3 розрахунку вислуги років нормативно-правовими актами не передбачено нарахування вислуги років у пільговому обчисленні за проходження служби у підрозділах по конвоюванню осіб, взятих під варту, не беруться колегією суддів до уваги, оскільки відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Тобто, до правовідносин повинні застосовуватись ті закони чи нормативно-правові акти, які регулювали ці правовідносини на момент їх виникнення.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що оскільки Наказ Міністерства внутрішніх справ України № 684 від 20.06.2004 р. «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення стажу служби для виплати відсоткової надбавки за вислугу років особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» прийнятий після завершення позивачем служби на посадах, що у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 р. та Наказу МВС України № 748 від 22.11.1993 р. давали право на зарахування вислуги років у пільговому обчисленні, зазначений наказ не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Враховуючи, що умови, у яких проходив службу позивач в період з 02.10.1996 року по 03.09.1997 року та з 13 серпня 1999 року по 09 січня 2002 року, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 р. та Наказом МВС України № 748 від 22.11.1993 р. (зі змінами, внесеними наказом № 526 від 03.08.1995 р.), на час проходження служби позивачем на посадах командира 2-го взводу 1-ї стрілецької роти в/ч 3051 ВВ МВС України, та заступника командира 1-ї стрілецької роти з виховної роботи відповідно, надавали право на зарахування вислуги років у пільговому обчисленні, колегія суддів вважає, що позивач не повинен зазнавати негативних наслідків у зв'язку з тим, що право на пенсію у нього виникло після набрання чинності Наказом № 684 від 20.06.2004 р.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень правомірність своїх дій при проведенні розрахунку вислуги років позивача в частині не зарахування у пільговому обчисленні вислуги років за період з 02.10.1996 року по 03.09.1997 року та з 13.08.1999 року по 09 січня 2002 року належним чином не довів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо не зарахування позивачеві вислуги років у пільговому обчисленні за періоди з 02.10.1996 року по 03.09.1997 р. та з 13.08.1999 р. по 09.01.2002 р., зобов'язання зарахувати позивачеві вислугу років у пільговому обчисленні за періоди з 02.10.1996 року по 03.09.1997 р. та з 13.08.1999 р. по 09.01.2002 р. з розрахунку один місяць служби за півтора місяця.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті рішення у справі в частині задоволення позову суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Військової частини 3051 внутрішніх військ МВС України залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.10.2012р. по справі № 2а-1870/7315/12 в частині задоволення позову - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.

Повний текст ухвали виготовлений 18.12.2012 р.