Ухвала суду № 28285470, 13.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2012 р.Справа № 2а-1870/6379/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. Спаскіна О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Синтекс" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.09.2012р. по справі № 2а-1870/6379/12

за позовом Приватного підприємства "Синтекс"

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2012 року в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Синтекс" (далі - ПП "Синтекс") до Державної податкової інспекції в місті Сумах (далі - ДПІ в м. Сумах) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0003311502/16587 від 24 травня 2012 року, яким ПП "Синтекс"донараховано податкове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб у розмірі 2168,09 грн, у т.ч.: за основним платежем -1445,39 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями -722,70 грн. було відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, ПП "Синтекс" подано апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що висновки суду першої інстанції щодо правомірності нарахування податковим органом суми податкового зобов'язання за платежем орендна плата за землю є протиправними, оскільки розмір орендної плати за землю визначається виходячи із договору оренди. Між позивачем та Сумською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки, умови якого виконувались належним чином та своєчасно проводилась плата за оренду землі відповідно до його умов. Оскільки недійсність вище зазначеного договору законом прямо не встановлена, рішення суду про визнання його недійсним відсутнє, то його положення, у т.ч. щодо розміру орендної плати, є дійсними. Апелянт вважає, що у нього відсутній обов'язок сплачувати орендну плату в іншому, ніж встановленому договором оренди розміру.

Сторони в судове засідання не з'явилися, повідомлялися судом належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган дійшов до правомірного висновку про факт заниження позивачем розміру орендної плати за березень 2012 року у загальному розмірі 1445,39 грн. оскільки позивачем у податковій декларації з орендної плати за земельну ділянку державної і комунальної власності, яка була подана до ДПІ в м. Сумах, самостійно в порушення вимог діючого законодавства нараховано орендну плату згідно з договором оренди земельної ділянки, виходячи із розміру орендної плати в розмірі меншому ніж встановленої законодавством - 3 % від грошової оцінки землі.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, що між ПП "Синтекс"та Сумською міською радою 20.06.2003 р. укладено договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Суми, просп. Курський, 81, площею 2811 кв.м. терміном до 16.10.2012 р. (а.с. 10-11).

17.05.2015 р. посадовою особою ДПІ у м. Сумах проведена камеральна перевірка податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2012 рік, за результатами якої складено акт № 916/152/21120518 від 17.05.2012 р. (а.с. 7-9).

На підставі вище зазначеного акту ДПІ у м. Сумах було прийняте податкове повідомлення-рішення від 24.05.2012 р. № 0003311502/16587, яким ПП "Синтекс"збільшено грошове зобов'язання за платежем -орендна плата за земельну ділянку державної та комунальної власності з юридичних осіб -у розмірі 2168,09 грн, у т.ч.: за основним платежем -1445,39 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями -722,70 грн (а.с. 5).

Фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував викладений в акті перевірки висновок податкового органу про те, що орендна плата за договорами оренди земельної ділянки державної та комунальної власності за березень 2012 року позивачем нараховувалася та сплачувалася в розмірі 2 % від грошової оцінки землі, замість встановлених законодавством 3 % від грошової оцінки землі.

Колегія суддів перевіряючи правомірність винесення спірного податкового повідомлення-рішення зазначає, що з 01.01.2011 року порядок оподаткування землі в Україні, визначається розділом XIII «Плата за землю» ПК України. Питання орендної плати за землю врегульовані статтею 288 ПК України відповідно до якої річна сума платежу, що підлягає перерахуванню до бюджету суб'єктами господарювання, які орендують земельні ділянки державної і комунальної власності, визначається відповідно до умов договору, але з урахуванням вимог п.п. 288.5.1 п. 288.5 даної статті не може бути меншою- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, в укладеному між Сумською міською радою (як орендодавцем) та ПП "Синтекс"(як орендарем) договорі оренди земельної ділянки між розмір орендної плати складає 2 % від нормативної грошової оцінки землі на рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності прийняття податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що у позивача відсутній обов'язок сплачувати орендну плату в розмірі більшому ніж передбачено договором, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки положення договору не може суперечити вимогам чинного законодавства.

Інші доводи апеляційної скарги правомірних висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Синтекс" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2012 року по справі № 2а-1870/6379/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А.ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.