Ухвала суду № 28285502, 13.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2012 р.Справа № 1806/2а-9852/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Сумської області на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 03.09.2012р. по справі № 1806/2а-9852/12

за позовом ОСОБА_1

до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Сумської області

про визнання неправомірними дій та бездіяльності державного виконавця та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,

ВСТАНОВИЛА:

03 вересня 2012 року постановою Ковпаківського районного суду м. Суми адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області Лясковської К.І. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 25.07.2012 р.

Скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області Лясковської К.І. від 25.07.2012 р. про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-1752/10, виданого Ковпаківським районним судом м. Суми 14.06.2012 р.

Зобов'язано старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області Лясковську К.І. відновити виконавче провадження ВП № 33202019 з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-1752/10, виданого Ковпаківським районним судом м. Суми 14.06.2012 р.

У апеляційній скарзі відповідач просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм чинного законодавства, а саме: судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження керувався приписами чинного законодавства України.

Суд апеляційної інстанції на підставі п.2 ч.1 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 31.03.2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.

Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Ковпаківському районі м. Суми та зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Ковпаківському районі м. Суми здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1. з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. з урахуванням виплачених сум.

08.05.2012 року ухвалою колегії суддів з розгляду справ адміністративного судочинства апеляційного суду Сумської області постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 31.03.2010 року залишено без змін.

27.06.2012 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області Твердохлібом М.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-а-1752/10, виданого 14.06.2012 року Ковпаківським районним судом м. Суми (а.с.7).

25.07.2012 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області Лясковською К.І. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-а-1752/10, виданого 14.06.2012 року Ковпаківським районним судом м. Суми у зв'язку з відсутністю належного фінансування УПФ України в Ковпаківському районі м. Суми.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до чинного законодавства України, а також практики Європейського Суду з прав людини, обов'язок по виплаті позивачу пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", на підставі рішення суду, що набрало законної сили, не може ставитись в залежність від наявності чи відсутності фінансового ресурсу бюджету.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правомірними, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.07.2012 року постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області ВП №33202019, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-а-1752/10 виданого 14.06.2012р. закрито на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку встановлено Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (далі по тексту - Закон №606-XIV).

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону №606-XIV, виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

Частиною 1 статті 75 Закону №606-XIV встановлено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення (ч. 2 ст. 75 Закону №606-XIV).

У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав (ч. 3 ст. 75 Закону №606-XIV).

Таким чином, виконавче провадження за п. 11 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" підлягає закінченню у випадку невиконання боржником рішення суду без поважних причин, та у разі неможливості виконання рішення без участі боржника.

Приймаючи спірну постанову про закінчення виконавчого провадження від 25.07.2012 року, відповідач виходив з того, що виплати пенсії ОСОБА_1 не проведені з поважних причин внаслідок відсутності відповідного фінансового ресурсу бюджету.

Колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на відсутність фінансового ресурсу бюджету для виконання зобов'язань по проведенню виплат за рішенням суду у спірній постанові є неправомірними, виходячи з наступного.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіттям з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року N 796-XII визначено право громадян України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, в тому числі на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у випадках та на умовах, передбачених цим Законом.

Враховуючи судову практику розгляду справ Європейським Судом з прав людини, колегія суддів зазначає, що статья 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасницею якої є Україна, захищає право кожного на подання позову або скарги, які пов'язані з його громадянськими правами та обов'язками, до суду, таким чином, це означає "право на суд". Однак, вказане право є ілюзорним, якщо правова система Високих Договірних Сторін допускає, щоб кінцеве обов'язкове до виконання рішення суду залишалось не виконаним та не усувало наслідків нанесеної одній із сторін шкоди. Державний орган не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням (Справа "Жовнер проти України" (Заява N 56848/00), Справа Бурдов проти Росії (Скарга N59498/00).

З огляду на зазначене, старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області не мав підстав для закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-а-1752/10, у зв'язку з відсутністю фінансового ресурсу бюджету, та прийняття відповідної постанови від 25.07.2012 року ВП №33202019.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи відповідача у апеляційній скарзі висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 03.09.2012р. по справі № 1806/2а-9852/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: суддя Сіренко О.І.