Ухвала суду № 28283467, 13.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2012 р.Справа № 2а-6016/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

представників відповідача- Дитиненко Ю.А., Самойленко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2012р. по справі № 2а-6016/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арго Трейд"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30 травня 2012 року задоволено частково адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арго Трейд" (далі ТОВ "Торговий дім "Арго Трейд") до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі- ДПІ у Київському районі) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Скасовано податкове повідомлення-рішенні ДПІ у Київському районі №0001302302 від 04 квітня 2011 року про визначення податкового зобов'язання ТОВ "ТД "Арго Трейд" з податку на прибуток в сумі 505 801 грн. за основним платежем та 126 450 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Торговий Дім "Арго Трейд" судові витрати в розмірі 1.70 грн.

Відповідач, не погодившись з даною постановою суду подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження судом першої інстанції доказів по справі, просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що під час проведення перевірки було встановлено, що укладені позивачем угоди з Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК"Простір" (далі- ТОВ "ТК"Простір") та Приватним підприємством "Імір-строй" (далі- ПП "Імір-строй") не спрямовані на реальне настання правових наслідків та зроблено висновок про їх нікчемність.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу щодо нікчемності правочинів укладених між позивачем та ТОВ "ТК"Простір" є необгрунтованими та недоведеними. ТОВ "Торговий Дім "Арго Трейд" підтверджено первинними документами реальність здійснення господарських відносин та правомірність формування податкових зобов'язань по податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ "ТК"Простір".

Колегія суддів погоджується з даними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі -КАСУ) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що співробітниками ДПІ у Київському районі м. Харкова було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ТД "Арго Трейд" з питань правильності визначення податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ „ТК „Простір" за період з 01.08.2008 року по 31.10.2008 року та правильності визначення податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП „Імір-Строй" за період з 01.09.2008 року по 31.07.2010 року, за результатами якої складено Акт № 913/23-506/31440281 від 21.03.2011 р. (а.с. 9-24 т 1).

На підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова прийняло податкове повідомлення рішення №0001302302 від 04 квітня 2011 року про визначення податкового зобов'язання ТОВ "ТД "Арго Трейд" з податку на прибуток в сумі 505 801 грн. за основним платежем та 126 450 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.30,32 т 1).

Фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугував висновок суб'єкта владних повноважень про нікчемніть угод укладених ТОВ „ТД „Арго Трейд" з ТОВ „ТК „Простір" та ПП „Імір-Строй".

Перевіряючи правомірність винесення податкових повідомлень рішень колегія зазначає наступне.

Відповідно до пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії, з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно ч. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно зі ст. 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-ХІУ фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку .

Відповідно до ст. 9 Закону №996-ХІУ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа: дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Реальність вчинених господарських операцій підтверджується наданими накладними, податковими деклараціями. Транспортування товару здійснювалось ТОВ "ТК "Простір" на склад ТОВ "Торговий дім "Агро-Трейд". Розрахунок здійснено в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що всі надані позивачем документи первинного бухгалтерського обліку оформлені у відповідності до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Укрїні»№996-ІУ від 16.07.1999р. та п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. N 88, а саме мають всі обов'язкові реквізити, в тому числі відомості про господарські операції, підтверджують їх здійснення.

Стосовно посилання апелянта на те, що правочини укладені від імені ТОВ "Торговий дім "Арго Трейд" є нікчемними, колегія суддів зазначає.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину. Згідно з ч.2ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Отже, основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки.

Тобто, відповідач вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, поза судовою процедурою визнав договір постачання №ТД0553-08П від 01.08..2008 року нікчемним. Зазначений договір не визнаний у встановленому законом порядку недійсним.

При цьому, Цивільний кодекс України статтею 215 визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Між тим, як вбачається із матеріалів справи, підстав, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним, контролюючим органом зазначено не було, а отже, твердження податкового органу про нікчемність правочину є безпідставними.

Згідно з положеннями частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 1 ст. 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, то суд прийшов до висновку, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України. А отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "ТК"Простір".

Щодо винесення спірного податкового повідомлення-рішення №0001322302 від 04.04.2011 року, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо необгрунтованості позивних вимог позивача в частині скасування вище зазначеного податкового повідомлення-рішення, оскільки відповідно до договору укладеного між позивачем та ПП „Імір-Строй" про надання послуг, згідно якого останній надав послуги по розробці методичних рекомендацій щодо можливості здійснення партнерської діяльності ТОВ „ТД „Арго Трейд" з ТОВ „Вікнапласт" на суму 720000 грн. не вбачається зв'язок проведеної операції з господарською діяльністю ТОВ "Торговий дім "Арго Трейд".

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення не вбачається.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права та повно і всебічно з'ясованих обставинах справи, тому підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАСУ суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 травня 2012 року по справі № 2а-6016/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Любчич Л.В.Судді Сіренко О.І. Спаскін О.А. Любчич Л.В.