Постанова № 28281297, 25.12.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2012 р. Справа№ 5011-22/10981-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г

суддів: Агрикової О.В.

Сухового В.Г.

секретар судового засідання: Кац О.В.,

в судове засідання з'явились представники:

від позивача: Полішко Ю.О. - дов. №Д-90/11 від 12.12.2011р.; Ступак Т.О. дов. №Д-53/12 від 13.06.2012р.;

від відповідача : Перелигіна О.А. - дов. №66 від 02.10.2012р.;

розглянувши матеріали апеляційних скарг публічного акціонерного товариства «Київгаз» та комунального підприємства «Господар» Дарницького району міста Києва,

на рішення господарського суду міста Києва від 12 жовтня 2012 року,

у справі № 5011-22/10981-2012 (суддя Самсін Р.І.),

за позовом публічного акціонерного товариства «Київгаз», м. Київ,

до комунального підприємства «Господар» Дарницького району

міста Києва, м. Київ,

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Київгаз» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до КП «Господар» Дарницького району міста Києва про стягнення заборгованості (т. І, а.с. 2-4).

Рішенням господарського суду міста Києва від 12 жовтня 2012 року по справі № 5011-22/10981-2012 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 1 114 886, грн. 53 коп. - суму основного боргу, 48 992 грн. 16 коп. - інфляційних втрат, 61 142 грн. 15 коп. - 3% річних. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Також, стягнуто судові витрати (т. ІІ, а.с. 64-67).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, ПАТ «Київгаз» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12 жовтня 2012 року по справі № 5011-22/10981-2012 в частині відмови в позові та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Також, не погоджуючись із рішенням господарського суду міста Києва від 12 жовтня 2012 року з апеляційною скаргою звернулось КП «Господар» Дарницького району міста Києва, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12 жовтня 2012 року по справі № 5011-22/10981-2012 та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга КП «Господар» Дарницького району міста Києва мотивована тим, що умовами договору не передбачено обов'язку відповідача сплачувати різницю між нарахуванням ПАТ «Київгаз» та оплатою мешканців, також скаржник посилається на те, що він вжив всіх необхідних заходів, які передбачені п. 2.10 договору, для забезпечення оплати за природний газ мешканцями квартир.

Позивач свою апеляційну скаргу мотивував тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з порушеннями норм матеріального та процесуального права, оскільки судом помилково застосовано строки позовної давності.

Автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями, відповідно до якого апеляційні скарги ПАТ «Київгаз» та КП «Господар» Дарницького району міста Києва по справі № 5011 22/10981 2012 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г. Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду Верховця А.А. від 07 листопада 2012 року для розгляду апеляційних скарг по справі № 5011 22/10981-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Жук Г.А., Суховий В.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07 листопада 2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 11 грудня 2012 року, у зв'язку з перебуванням судді Жук Г.А. у відпустці, встановлено здійснювати розгляд справи № 5011-22/10981-2012 в складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Суховий В.Г.

В судовому засіданні 25 грудня 2012 року представник позивача надав суду свої пояснення, в яких підтримав подану ним апеляційну скаргу, просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12 жовтня 2012 року в частині відмови в позові та прийняти нове рішення, яким позов в цій частині задовольнити повністю. Проти апеляційної скарги відповідача заперечував.

Представник відповідача також надав суду свої пояснення, в яких заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача та просив задовольнити подану ним апеляційну скаргу, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12 жовтня 2012 року у справі № 5011-22/10981-2012 та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

02 січня 2002 року між ДКП газового господарства «Київгаз» (постачальник) та КП «Господар» (одержувач) укладено договір № 7118602 (т. І, а.с. 5).

Предметом вказаного договору є постачання природного газу, технічне обслуговування і ремонт газопроводів, газового обладнання житла, яке знаходиться на балансі або в оперативному розпорядженні одержувача, перелік якого зазначається в додатку № 1 до договору та їх оплата.

Пунктом 1.1 договору сторони погодили, що постачальник зобов'язувався постачати природний газ мешканцям квартир в будинках, зазначених в додатку № 1 до договору.

Згідно з п. 2.9 договору, якщо одержувач користується послугами ГІОЦ КМДА з розщеплення платежів, одержувач зобов'язувався щомісячно, до 10 числа наступного за звітним місяця, забезпечувати надходження до транзитного рахунку ГІОЦ грошових коштів мешканців квартир - безпосередніх споживачів газу за діючими тарифами по єдиних розрахункових книжках платників комунальних послуг. Якщо одержувач не користується послугами ГІОЦ КМДА з розщеплення платежів, одержувач зобов'язувався щомісячно, до 10 числа наступного за звітним місяця, перераховувати на рахунок постачальника суму, яку сплатили мешканці квартир за спожитий природний газ.

07 лютого 2005 року сторони підписали додаткову угоду та протокол розбіжностей до договору № 7118602 від 02 січня 2002 року (т. І, а.с. 6), якими сторони погодили зміни до порядку надання послуг та розрахунку за надані послуги.

Однак, як зазначає позивач, відповідач всупереч умов договору свої зобов'язання не виконав належним чином, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість за період з травня 2009 року по березень 2012 року в розмірі 1 318 227,86 грн.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи та апеляційну скаргу, прийшла до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав умови договору та поставив природний газ в належній кількості. Зазначене підтверджується актами передачі-приймання природного газу (т. І, а.с. 284-340).

На підтвердження здійснених розрахунків по вартості поставленого газу до справи долучені затверджені підприємством та погоджені у Головному управлінні з питань цінової політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) «Ціни і тарифи на природний газ, що використовується населенням на комунально-побутові потреби - з 01.12.2008 р.» та з 01.08.2010р.» (т. І, а.с. 341-342) та акти звірки кількості мешканців, складені сторонами (т. І, а.с. 18-283).

Однак, відповідач свої грошові зобов'язання належним чином не виконав, доказів на підтвердження оплати суми боргу в розмірі 1 318 227,86 грн. суду не надав, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що господарський суд міста Києва дійшов помилкового висновку, застосувавши строки позовної давності до спірних правовідносин в частині стягнення заборгованості за період травень - серпень 2009 року, а відтак про необхідність задоволення апеляційної скарги ПАТ «Київгаз».

Згідно ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

В п. 23 листа Вищого господарського суду «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» від 07 квітня 2008 року № 01-8/211 зазначено, що перебіг позовної давності переривається будь-якими діями боржника, які свідчать, що боржник визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до кредитора. Зокрема, до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситися: повне або часткове визнання претензії, часткове погашення самим боржником чи за його згодою іншою особою основного боріу і (або) неустойки, сплата процентів по основному боргу; прохання про відстрочку виконання. Господарський суд в кожному конкретному випадку повинен дослідити обставини, які свідчать про визнання боргу. Якщо факт визнання боргу встановлений, давність переривається в день такого визнання.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи містяться зведені відомості розчеплення сплат за період з 01 серпня по 31 жовтня 2011 року. У вказаних відомостях зазначені суми сплачені за користування газом за вказаний період. Крім того, у зазначених відомостях міститься графа «В тому числі сплата боргу», з якої вбачається, що крім основних платежів за користування газом в поточний період, сплачувався борг за попередній період (т. ІІ а.с. 57-60).

Отже, наведене свідчить, що відповідач здійснив в серпні, вересні та жовтні 2011 року часткову оплату заборгованості перед позивачем, чим у свою чергу визнав її та перервав перебіг строку позовної давності з останньої часткової оплати заборгованості.

Київський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача трьох процентів річних та інфляційних втрат.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Провівши розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат за допомогою «калькулятора підрахунку ЛІГА:ЗАКОН», колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що сума 3 % річних, яка підлягає стягненню з відповідача становить 78 751 грн. 73 коп., сума інфляційних втрат становить 86 312 грн. 26 коп.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги відповідач зазначає, що умовами договору не передбачено обов'язку відповідача сплачувати різницю між нарахуванням ПАТ «Київгаз та оплатою мешканців», також скаржник посилається на те, що він вжив всіх необхідних заходів, які передбачені п. 2.10 договору, для забезпечення оплати за природний газ мешканцями квартир.

Однак, вказані доводи скаржника не можуть бути прийняті судом виходячи з наступного.

Як вже зазначалось, сторонами в п. 2.9 договору погоджено, якщо одержувач користується послугами ГІОЦ КМДА з розщеплення платежів, одержувач зобов'язувався щомісячно, до 10 числа наступного за звітним місяця, забезпечувати надходження до транзитного рахунку ГІОЦ грошових коштів мешканців квартир - безпосередніх споживачів газу за діючими тарифами по єдиних розрахункових книжках платників комунальних послуг.

Відповідачем порушені положення п. 2.9 договору, у зв'язку з невжиттям заходів по забезпеченню повного надходження коштів за спожитий природний газ, що спричинило заборгованість перед ПАТ «Київгаз».

Представлені відповідачем документи свідчать, що ним вчиняються дії з метою стягнення боргу з мешканців будинків, до яких постачається газ, однак вжиття таких заходів не спричинило повного погашення та відсутності боргу за договором.

Відповідач як в суді першої інстанції, так і в апеляційній інстанції не надав доказів, які б підтверджували повне погашення боргу. Представлені суду документи не спростовують здійснений позивачем розрахунок суми боргу та не можуть бути підставою для відмови в задоволені позовних вимог.

Решта доводів скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами та переоцінити ці обставини, однак, які не впливають на результат розгляду справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ПАТ «Київгаз» і відтак про необхідність їх задоволення.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні, зокрема, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються, та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; та яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду міста Києва про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «Київгаз».

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд помилково дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволені вимог в частині стягнення заборгованості за період травень - серпень 2009 року, застосувавши до цих вимог строки позовної давності.

Сукупність вищезазначеного дає підстави дійти до висновку про невірне застосування норм матеріального права, а також неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи.

Тому, апеляційна скарга ПАТ «Київгаз» на рішення господарського суду міста Києва від 12 жовтня 2012 року підлягає задоволенню.

Апеляційна скарга КП «Господар» Дарницького району міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 12 жовтня 2012 року задоволенню не підлягає.

Рішення господарського суду міста Києва від 12 жовтня 2012 року по справі № 5011-22/10981-2012 необхідно змінити.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 4 ч. 1 ст. 103, ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу комунального підприємства «Господар» Дарницького району міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 12 жовтня 2012 року по справі № 5011-22/10981-2012 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київгаз» на рішення господарського суду міста Києва від 12 жовтня 2012 року по справі № 5011 22/10981-2012 задовольнити.

3. Рішення господарського суду міста Києва від 12 жовтня 2012 року по справі № 5011 22/10981-2012 змінити, виклавши в наступній редакції:

« І. Позовні вимоги задовольнити повністю.

ІІ. Стягнути з комунального підприємства «Господар» Дарницького району міста Києва (02096, м. Київ, вул. Заслонова, 3, код 14315687) на користь публічного акціонерного товариства «Київгаз» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 4б, код 03346331) 1 318 227 грн. 86 коп. - суму основного боргу, 86 312 грн. 26 коп. - інфляційних втрат та 78 751 грн. 73 коп. - 3% річних.

ІІІ. Стягнути з комунального підприємства «Господар» Дарницького району міста Києва (02096, м. Київ, вул. Заслонова, 3, код 14315687) на користь публічного акціонерного товариства «Київгаз» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 4б, код 03346331) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 29 665 грн. 84 коп. за розгляд справи місцевим господарським судом.»

4. Стягнути з комунального підприємства «Господар» Дарницького району міста Києва (02096, м. Київ, вул. Заслонова, 3, код 14315687) на користь публічного акціонерного товариства «Київгаз» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 4б, код 03346331) судові витрати у вигляді судового збору за розгляд справи в Київському апеляційному господарського суді в сумі 2 582 грн. 71 коп.

5. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

6. Справу № 5011-22/10981-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя Чорногуз М.Г

Судді Агрикова О.В.

Суховий В.Г.