Постанова № 28279440, 27.12.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2012 року Справа № 20/5005/6684/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лотоцької Л.О.- доповідача,

суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.,

при секретарі: Вовк Ю.В.,

за участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні, що відбулося 06.12.2012 року:

позивача: Стасовська Є.А., представник, довіреність № б/н від 29.11.2012 року,

відповідача: Бірюк Л.В., представник, довіреність № 7/11-2528 від 23.12.2011 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2012 року у справі № 20/5005/6684/2012

за позовом: Дніпропетровського спортивно-парусного та культурно-етнографічного клубу „Січ" (м.Дніпропетровськ),

до: Дніпропетровської міської ради (м.Дніпропетровськ),

про: визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2012 року у справі № 20/5005/6684/2012 (суддя Пархоменко Н.В.) позов Дніпропетровського спортивно-парусного та культурно-етнографічного клубу „Січ" задоволено повністю. Визнано недійсним рішення сесії VІ скликання Дніпропетровської міської ради № 42/22 від 28.03.2012 року "Про розгляд протесту Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора від 09.02.12 № 6-143 вих-12 на рішення міської ради від 08.04.09 № 223/45 стосовно земельної ділянки по вул. Набережній Перемоги в районі буд. №134". Зобов'язано Дніпропетровську міську раду розглянути на сесії міської ради лист-повідомлення № 10/12 від 03.01.2012 року Дніпропетровського спортивно-парусного та культурно-етнографічного клубу „Січ" про поновлення договору оренди землі по вул. Набережній Перемоги, 77 ( в районі буд. № 134).

Не погодившись з вказаним рішенням, Дніпропетровська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2012 року у справі № 20/5005/6684/2012 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що позовна заява була подана з порушенням правових норм щодо підсудності спору, оскільки при вирішенні питань розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, сільські, селищні та міські ради діють як суб'єкти владних повноважень. Тому, на думку скаржника, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 12 та ст. 80 Господарсько-процесуального кодексу України, господарський суд повинен закрити провадження по справі.

Крім того, скаржник зазначає, що при розгляді протесту Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора на рішення Дніпропетровської міської ради від 08.04.2009 року № 223/45 стосовно земельної ділянки по вул. Набережній Перемоги в районі буд. № 134, міська рада прийшла до висновку, що при прийнятті вказаного рішення було порушено ст. 25 Закону України «Про землеустрій»та ст. 31 Закону України «Про оренду землі».

Так, при прийнятті зазначеного рішення не було враховано, що строк дії договору оренди землі сплинув до його прийняття; не був врахований висновок Управління Держкомзему у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області від 10.03.2009 року № 11.09/В-Ю, де зазначено, що у разі неприйняття відповідного рішення щодо продовження строку дії договору оренди земельної ділянки до його закінчення або його поновлення до 05.04.2009 року, оформлення правовстановлюючих документів на зазначену земельну ділянку слід здійснювати шляхом розроблення землевпорядної документації, а отримання висновку Управління Держкомзему є обовязковою умовою при поновленні права користування землею.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.11.2012 року відновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги, апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 06.12.2012 року.

06.12.2012 року у судовому засіданні оголошено перерву до 27.12.2012 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Дніпропетровської міської ради підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом 30.11.2005 року Дніпропетровською міською радою прийнято рішення № 398/31 «Про передачу Дніпропетровському спортивно-парусному та культурно-етнографічному клубу «Січ»земельної ділянки по вул. Набережній Перемоги в районі будинку № 134 в оренду для улаштування споруд спортивно-парусного та культурно етнографічного центру», яким затверджено проект відведення земельної ділянки площею 1,1324 (кадастровий номер 1210100000:03:149:0014) та передано її в оренду строком на три роки Дніпропетровському спортивно-парусному та культурно-етнографічному клубу «Січ».

На підставі зазначеного рішення 30.01.2006 року між позивачем та Дніпропетровською міською радою був укладений договір оренди землі, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку по вул. Набережній Перемоги в районі будинку № 134 строком на три роки (п.п. 1.1, 3.1 Договору).

Державна реєстрація договору здійснена 05.04.2006 року за № 040610400398.

За актом приймання-передачі земельна ділянка передана орендарю в користування.

25.12.2008 року сторонами був укладений додатковий договір до договору оренди землі від 30.01.2006 року (кадастровий номер 1210100000:03:149:0014), яким викладені в новій редакції пункти 2.3, 4.1 -4.11, 5.2 договору.

08.04.2009 року Дніпропетровська міська рада, розглянувши лист Дніпропетровського спортивно-парусного та культурно-етнографічного клубу «Січ», прийняла рішення № 223/45 «Про поновлення договору оренди землі від 05.04.2006 року, номер державної реєстрації 040610400398, по вул. Набережній Перемоги в районі буд. № 134 Дніпропетровському спортивно-парусному та культурно-етнографічному клубу «Січ»для улаштування споруд спортивно-парусного та культурно-етнографічного центру», яким поновила на три роки з 06.04.2009 року договір оренди землі, укладений на підставі рішення міської ради від 30.11.2005 року № 398/31.

Пунктом 2 рішення зобов'язано Дніпропетровський спортивно-парусний та культурно-етнографічний клуб «Січ»:

- у тримісячний строк з моменту прийняття цього рішення укласти з міською радою в установленому порядку договір оренди землі ( п. 2.1);

- протягом місяця після нотаріального посвідчення договору оренди землі звернутися до відповідних установ для забезпечення його державної реєстрації (п. 2.2).

Пунктом 3.2 вказаного рішення відзначено, що невиконання вимог п.п. 2.1, 2.2 цього

рішення з вини замовника тягне за собою втрату чинності рішення в цілому.

03.07.2009 року між орендодавцем -Дніпропетровською міською радою та Дніпропетровським спортивно-парусним та культурно-етнографічним клубом «Січ»- орендарем був підписаний договір оренди земельної ділянки площею 1,1324 га, що розташована по вул. Набережній Перемоги в районі будинку № 134 (кадастровий номер 1210100000:03:149:0014).

Договір посвідчено приватним нотаріусом 03.07.2009 року та зареєстровано в реєстрі за № 2470.

07.07.2009 року між Дніпропетровським спортивно-парусним та культурно-етнографічним клубом «Січ»- замовник та Управлінням Держкомзему у м. Дніпропетровську -виконавець був укладений договір про надання висновків щодо державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, пунктом 4.2 якого замовник зобов'язувався надати виконавцю документацію, необхідну для надання висновку.

Як вбачається з матеріалів справи -листа Управління Держкомзему у м. Дніпропетровську № І/4831/6/7, станом на 26.05.2011 року необхідні документи надані не були і лише 08.06.2011 року з листом № 93/11 був наданий необхідний пакет документів.

Управлінням Держкомзему у м. Дніпропетровську визнано неможливим проведення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки (а.с. 46).

03.01.2012 року позивач звернувся до міського голови з листом № 100/12, а якому просив поновити на 40 років договір оренди землі, зареєстрований 05.04.2006 року № 040610400398 та поновлений на три роки рішенням міської ради від 08.04.2009 року № 223/45 в зв'язку із закінченням робіт по улаштуванню споруд спортивно-парусного та культурно-етнографічного центру по вул. Набережній Перемоги, 77Б (в районі буд. № 134).

28.03.2012 року Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення № 42/22, яким задоволено протест Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора від 09.02.2012 року № 6-143 вих.-12 та визнано таким, що втратило чинність рішення міської ради від 08.04.2009 року № 223/45 «Про поновлення договору оренди землі від 05.04.2006 року, номер державної реєстрації 040610400398, по вул. Набережній Перемоги в районі буд. № 134».

Предметом спору у даній справі є вимоги про визнання недійсним рішення сесії VІ скликання Дніпропетровської міської ради № 42/22 від 28.03.2012 року "Про розгляд протесту Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора від 09.02.12 № 6-143 вих-12 на рішення міської ради від 08.04.09 № 223/45 стосовно земельної ділянки по вул. Набережній Перемоги в районі буд. №134"; зобов'язання міської ради розглянути на сесії міської ради лист-повідомлення № 10/12 від 03.01.12 року Дніпропетровського спортивно-парусного та культурно-етнографічного клубу „Січ" про поновлення договору оренди землі по вул. Набережній Перемоги, 77 ( в районі буд. № 134).

Згідно з пунктом 34 статті 26, пунктом 2 статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішується на пленарному засіданні ради -сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

На органи місцевого самоврядування поряд з органами державної влади поширюється дія принципу, встановленого статтею 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи та посадові особи місцевого самоврядування приймають акти, причому рада в межах своїх повноважень приймає нормативні акти. Вказаною нормою встановлюється, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, зі змісту вказаної норми вбачається, що правовий акт може бути визнаний недійсним (незаконним, протиправним), тобто таким, що не відповідає закону (іншому правовому акту), якщо він виданий органом або посадовою особою з перевищенням наданих йому законом повноважень або в межах компетенції, але з порушенням діючого законодавства.

Частиною 1 ст. 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

В силу ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору

оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Частиною 3 ст. 640 Цивільного кодексу України унормовано, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації -з моменту державної реєстрації.

Таким чином, при недотриманні вимоги стосовно реєстрації правочину, у тих випадках, коли така реєстрація визнана законом обов'язковою, такий правочин вважається неукладеним, а отже, не має юридичної сили і не може породжувати для його суб'єктів бажаного правового результату і відповідних прав.

Статтею 18 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Оскільки державна реєстрація договору від 03.07.2009 року не була здійснена, вказаний договір є неукладеним та не породжує для сторін будь-яких прав та обов'язків.

Як вже зазначалося, приймаючи оскаржуване рішення, орган місцевого самоврядування встановив для орендаря певні вимоги, невиконання яких мало наслідком втрату чинності рішення в цілому.

З матеріалів вбачається, що ненадання позивачем необхідних матеріалів стало підставою для ненадання Управлінням Держкомзему у м. Дніпропетровську відповідного висновку щодо державної реєстрації вказаного договору, а відтак, і відмовою у державній реєстрації договору.

При цьому, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що відмова у державній реєстрації договору у встановленому законом порядку оскаржена не була.

Оскільки акт органу місцевого самоврядування -рішення Дніпропетровської міської ради від 08.04.2009 року № 223/45 є актом одноразового застосування, його невиконання, а саме не укладення договору оренди земельної ділянки, тягне за собою втрату його чинності, що й було передбачено цим рішенням.

Рішенням же Дніпропетровської міської ради № 42/22 від 28.03.2012 року факт втрати чинності рішення № 223/45 був лише констатований.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення Дніпропетровської міської ради № 42/22 від 28.03.2012 року прийняте в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», та не суперечить чинному на час його прийняття законодавству.

В силу ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

На час звернення з позовом у позивача було відсутнє право вимагати усунення порушень його прав на землю, оскільки право користування спірною земельною ділянкою, з огляду на вищенаведене, у позивача відсутнє.

Окрім того, визнання недійсним рішення Дніпропетровської міської ради № 42/22 не породжує та не скасовує будь-яких прав.

Враховуючи, що у позивача відсутнє право користування земельною ділянкою в зв'язку з неукладеністю договору оренди, у нього відсутні підстави для звернення з заявою про поновлення договору оренди землі.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання скаржника на непідвідомчість даного спору господарському суду, з огляду на таке.

Як зазначив Пленум Вищого господарського суду України у постанові від 17.05.2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», з положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 Цивільного кодексу України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197, 283 Господарського кодексу України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 Господарського процесуального кодексу України підвідомчі господарським судам.

Враховуючи склад сторін за даним позовом, він підвідомчий господарському суду.

Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції наведеного не врахував та прийняв рішення за неповністю дослідженими обставинами справи, що є підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2012 року у справі № 20/5005/6684/2012 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з Дніпропетровського спортивно-парусного та культурно-етнографічного клубу „Січ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 77Б, код ЄДРПОУ 25725262) на користь Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса,75, код ЄДРПОУ 04052092) 536 грн. 50 коп. судового збору, сплаченого при поданні апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя: Л.О. Лотоцька

Судді: Р.М. Бахмат

О.С. Євстигнеєв