Постанова № 28279134, 11.12.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/15415/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Загацька Т.В.

при секретарі Телешові В.О.

за участі:

представника позивача Лукащук Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, вул.50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості у розмірі 3108,67 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби, звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 3108,67 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що станом на 23.10.2012 року у відповідача виникла заборгованість перед бюджетом на загальну суму 3898,97 грн., але позивач вважає за необхідне стягнути суму заборгованості частково, а саме у розмірі 3108,67 грн.

Податкове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб на загальну суму 3108,67 грн. виникло на підставі податкової декларації з плати за землю № 972 від 20.02.2012 року, згідно якої відповідач зобов'язується сплачувати орендну плату за земельну ділянку державної або комунальної власності за 2012 рік, починаючи з 01.02.2012 року, у загальному розмірі 9483,60 грн.

Позивач також вказує на те, що ним були вжиті заходи щодо погашення податкового боргу відповідача, а саме: відповідачу була направлена податкова вимога № 208 від 01.06.2012 року на суму 737,77 грн.

На підставі вищезазначеного, позивач просив суд стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 податкову заборгованість з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 3108,67 грн.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень чи клопотань до суду не надав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Позивач відповідно до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в України», завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований як фізична особа - підприємець 15 грудня 2005 року виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія НОМЕР_2, взятий на облік як платник податків 15.12.2005 року Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 817/10/18-214-10 від 24.10.2012 року.

Судом встановлено, що відповідачем надано до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (вх. №972 від 20.02.2012 року), рядком 13 якої відповідач нарахував орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2012 рік усього у сумі 9483,60 грн., у тому числі по 790,30 грн. щомісячно.

У зв'язку з несплатою податкових зобов'язань з 30.05.2012 року по 30.08.2012 року, зазначених у вищевказаній декларації, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 3161,20 грн., але у зв'язку із наявною переплатою відповідача у розмірі 52,53 грн., сума заборгованості складає 3108,67 грн.

Позивачем виставлена відповідачу податкова вимога № 208 від 01 червня 2012 року, згідно якої станом на 01 червня 2012 року загальна сума податкового боргу вказаного платника податків за узгодженими податковими зобов'язаннями становить 737,77 грн. Дана вимога направлялась на адресу відповідача, але була повернута у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений ст. 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Як вбачається із матеріалів справи починаючи з 01 червня 2012 року (дата формування податкової вимоги) по теперішній час відповідач безперервно мав податковий борг, у зв'язку з чим податкова вимога № 208 від 01 червня 2012 року є чинною.

Тобто, на час розгляду справи у відповідача існує податкова заборгованість з орендної плати з фізичних осіб у загальному розмірі 3108,67 грн., що підтверджується даними зворотного боку облікової картки платника податків станом на 10.12.2012 року.

Згідно п.16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначеної позивачем суми податкового боргу відповідача з орендної плати з фізичних осіб та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що на день звернення позивача до суду із позовом, позивачем були вчинені всі залежні від нього дії, направлені на стягнення наявної суми податкового боргу з відповідача, проте зазначені дії не призвели до позитивних результатів.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача загальної суми податкового боргу у розмірі 3108,67 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 105, 158 -162, 183-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості у розмірі 3108,67 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму податкової заборгованості з орендної плати з фізичних осіб у загальному розмірі 3108 (три тисячі сто вісім) грн. 67 коп. р/р 33210815700055 на користь місцевого бюджету Жовтневого району, банк ГУДКСУ в Донецькій області, ОКПО 37989721, МФО 834016, код платежу 130505000, призначення платежу: погашення заборгованості з орендної плати.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 11.12.2012 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 14.12.2012 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.