Постанова № 28279064, 18.12.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/15710/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Загацької Т.В.

при секретарі Телешові В.О.

за участю:

представника позивача Томицької Н.М.,

представника відповідача Проскуріна В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення №0000651510/18284/10/15-17/1-1/00191193 від 10.09.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, публічне акціонерне товариство «Єнакієвський металургійний завод», звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення №0000651510/18284/10/15-17/1-1/00191193 від 10.09.2012 року.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що за результатами камеральної перевірки публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2012 року відповідачем складено акт №525/15-17/1-1-00191193 від 17.08.2012 року. На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення №0000651510/18284/10/15-17/1-1/00191193 від 10.09.2012 року, згідно якого відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 235305,00 грн.

Позивач вказує на те, що зазначені у спірному податковому повідомленні - рішенні порушення не відповідають вимогам чинного законодавства України і порушують права та охоронювані законом інтереси позивача.

Також позивач зазначає, що при визначенні суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, позивачем в повному обсязі дотримані умови отримання права на бюджетне відшкодування.

На підставі вищезазначеного позивач просив визнати недійсним податкове повідомлення - рішення №0000651510/18284/10/15-17/1-1/00191193 від 10.09.2012 року.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, надав заперечення згідно яких вказав, що у ході перевірки позивача не підтверджено факт сплати частини залишку від'ємного значення за травень 2012 року у сумі 235305,00 грн. Також представник відповідача зазначив, що в порушення п.п.14.1.18 п.14.1 ст. 14, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України позивач включив до бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року суму у розмірі 235305,00 грн., на яку не має права, оскільки за результатами перевірки не встановлено, що фактично сплачена саме частина від'ємного значення травня 2012 року.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований як юридична особа 23 червня 2003 року виконавчим комітетом Єнакієвської міської ради Донецької області, ідентифікаційний код юридичної особи 00191193 згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №231453 серія А01.

Судом встановлено, що 17.08.2012 року відповідачем здійснено камеральну перевірку публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод», на підставі якої складено акт №525/15-17/1-1-00191193 від 17.08.2012 року про результати камеральної перевірки публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2012 року.

Вищезазначеним актом перевірки встановлено порушення позивачем: п.201.10 ст.201, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, згідно яких суб'єкт господарювання не має право на бюджетне відшкодування по декларації за червень 2012 року у сумі 235305,00 грн. За результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2012 року на суму 235305,00 грн., у зв'язку з тим, що публічним акціонерним товариством «Єнакієвський металургійний завод» не підтверджено факт сплати частини залишку від'ємного значення за травень 2012 року у сумі 235305,00 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення - рішення №0000651510/18284/10/15-17/1-1/00191193 від 10.09.2012 року, згідно якого відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 235305,00 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетним відшкодуванням є відшкодування від'ємного значення податку надодану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Положеннями пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Судом встановлено, що 20.07.2012 року позивач подав до відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період - червень 2012 року. Згідно з рядком 23 даної декларації та розрахунком суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, складає 14221108,00 грн. Відповідно до рядка 19 вищевказаної декларації позивачем задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 62043997,00 грн. Згідно з довідкою щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (рядок 22 податкової декларації звітного періоду) складається із суми податку на додану вартість, яка виникла у травні 2012 року.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пункт 200.3 статті 200 Кодексу визначає, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.1 статті 201 Кодексу передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

В акті перевірки від 17.08.2012 року при перевірці правильності визначення податкового кредиту за травень 2012 року відповідачем порушень не встановлено.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг. Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування у звітному податковому періоді обмежено частиною сплаченого від'ємного значення податку отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

На підтвердження дотримання даної норми позивач надав суду платіжні доручення, на підставі яких у травні 2012 року позивачем здійснювалась оплата товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 88100000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 14683333,33 грн. (арк. справи 37-43).

Таким чином, відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість, різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у травні 2012 року становила від'ємне значення у розмірі 14221108,00 грн.; сума податкового кредиту, фактично сплачена позивачем постачальникам товарів (робіт, послуг) у травні 2012 року становить 14683333,33 грн. Отже, сума фактично сплаченого позивачем податкового кредиту постачальникам у травні 2012 року у повному обсязі покриває суму від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 14221108,00 грн., що підтверджує право позивача на отримання бюджетного відшкодування в заявленій в податковій декларації за червень 2012 року сумі 14221108,00 грн., в тому числі в сумі 235305,00 грн. , яка зменшена відповідачем спірним податковим повідомленням-рішенням.

Таким чином, суд дійшов висновку про недопущення позивачем порушень норм пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України в частині встановлення обмеження суми бюджетного відшкодування розміром сплаченого від'ємного значення податку попереднього звітного періоду, та необґрунтованість відмови у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 235305,00 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем не доведена правомірність спірного податкового повідомлення-рішення в порядку частини 2 статті 71 КАС України та позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, а судові витрати підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України в порядку статті 94 КАС України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення №0000651510/18284/10/15-17/1-1/00191193 від 10.09.2012 року - задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби №0000651510/18284/10/15-17/1-1/00191193 від 10.09.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» судовий збір в сумі 2146 грн. 00 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 18.12.2012 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 24.12.2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.