Ухвала суду № 28278630, 04.09.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Сичова О.П.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

УХВАЛА

іменем України

"04" вересня 2012 р. Справа № 0670/12069/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Одемчука Є.В.,

при секретарі Самченко В.М. ,

за участю сторін:

від позивача: Похилько О.С.,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Коростенської об"єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "21" березня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт" до Коростенської об"єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000962301 від 09.12.2011 р. ,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт" звернулося до суду з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.12.2011 року № 0000962301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 15379,00 грн., в тому числі за основним платежем 12303,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 3076,00 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 березня 2011 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Коростенської ОДПІ № 0000962301 від 09.12.2011 року яким збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем на суму 12303,00 грн. та застосовано штрафні фінансові санкції в сумі 3076,00 грн.

Зобов'язано відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Базальт" з Державного бюджету судовий збір у сумі 153,79 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби, яка є правонаступником Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції, звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову суду першої інстанції ї та прийняти нову, якою повністю відмовити у задоволенні позову.

Відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в засідання суду не направив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Колегія суддів враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги та положення частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги. Просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

У період з 17.11.2011 по 21.11.2011 року посадовими особами Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції було проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт" з питань підтвердження господарських відносин з ТОВ "РМА-Груп" та повноти відображення в обліку податку на додану вартість за жовтень 2010 р., про що складено акт № 1713/23-03/20014458 від 22.11.2011 року.

Згідно висновку акта перевірки, перевіркою встановлено порушення ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів здійснених при придбанні товарів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах та порушення ст.198 ПК України шляхом завищення податкового кредиту за жовтень 2010 року в розмірі 12303,33 грн., який проведено на підставі нікчемного правочину. Висновок акту перевірки грунтується на тому, що у ТОВ "РМА-Груп", відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

За результатами перевірки Коростенською об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000962301 від 09.11.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 12303,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3076 грн.

Колегія суддів не погоджується з висновком акту перевірки податкового органу.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Базальт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "РМА-Груп" був укладений та виконаний правочин щодо придбання позивачем Трансформатора ТМЗ 6302/10 в кількості 1 штука за ціною 73820,00 грн. в т.ч. 12303,33 грн. податок на додану вартість, що підтверджується накладною №440 від 12.10.2010 року (а.с. 20), податковою накладною 440 від 12.1.2010 року (а.с.21), випискою з особового рахунку позивача (а.с. 22-23), подорожнім листом службового автомобіля від 12.10.2010 року (а.с.24), актом приймання - передачі внутрішнього переміщення основних засобів №186 від 02.11.2010 року (а.с.25). Контрагент позивача, як вбачається з акту ДПІ у Голосіївському районі м.Києва про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "РМА-Груп", на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових накладних був зареєстрований платником ПДВ, а отже видача ним податкових накладних за вчиненою операцією є правомірною. Зазначені первинні документи відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" та не визнані недійсними, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України вважаються належними доказами по справі, які свідчать про реальність здійснення господарської операції.

В акті перевірки та під час розгляду справи відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цієї операції для учасників операції, збитковості спірної операції, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди

Таким чином, судом встановлено факт вчинення позивачем правочину, який спрямований на реальне настання наслідків.

Щодо висновку акту перевірки про порушення ст.198 Податкового кодексу України шляхом завищення податкового кредиту за жовтень 2010 року на суму 12303,33, який проведений на підставі нікчемного правочину суд зазначає таке.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено перелік вимог, які свідчать про дійсність правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідачем доказів визнання його судом недійсним не надано.

Посилання відповідача на відсутність у ТОВ "РМА-Груп" адміністративно - господарських можливостей на виконання господарських операцій та на акт Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва №839/3/23-40-33493581 від 28.07.2011 року, не можуть бути враховані з огляду на те, що Закон України "Про податок на додану вартість" та Податковий кодекс України не ставить право платника податку на одержання бюджетного відшкодування в залежність від встановлення факту формування та сплати його контрагентами до Державного бюджету України податкових зобов'язань за господарськими операціями у відповідному податковому періоді. Платник податків, який в силу покладеного на нього законом обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

Факт порушення контрагентом позивача своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених позивачем вимог про надання податкової вигоди - відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому могло бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивач здійснював податковий облік та формував податковий кредит відповідно до вимог чинного законодавства України, а отже правових підстав для невизнання права позивача на спірні суми податкового кредиту не має.

Зважаючи на викладене суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позову.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби відсутні.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Коростенської об"єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "21" березня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Г.І. Майор

судді: А.Ю.Бучик Є.В.Одемчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт" вул.Кірова,27/1,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500

3- відповідачу Коростенська об"єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби України вул.Коротуна, 3,Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500