Ухвала суду № 28278629, 14.11.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Борискін С.А.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

УХВАЛА

іменем України

"14" листопада 2012 р. Справа № 2а/1770/3063/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Малахової Н.М.,

при секретарі Грищенко І.В. ,

за участю представника ТОВ "Сарненський хлібозавод",

розглянувши апеляційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "18" вересня 2012 р. у справі за позовом товаритва з обмеженою відповідальністю "Сарненський хлібозавод" до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області ДПС (далі-МДПІ) від 27.04.2012 року № 1000052340 та від 27.06.2012 року № 1000062340.

Апелянт в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про відмову у задоволені позову.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки МДПІ з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарської діяльності ПАТ «САРНЕНСЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД» (далі-Товариство) по взаєморозрахунках з ТОВ «Перун» за період з 01.11.2011 року по 31.12.2011 року, та на підставі акту № 137/22/00379436 від 17 квітня 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №1000052340 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток у розмірі 39320,00грн. та податкове повідомлення-рішення №1000062340 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 42740,00грн. в т.ч. основний платіж - 34192,00грн. та штрафна санкція - 8548,00грн.

Згідно вказаних документів Товариство порушило пп.14.1.27 пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та завищило кредит на суму 34192 грн., в т.ч. за червень 2011 р. - 7692 грн., за липень 2011р. - 8742 грн., за серпень 2011р. - 7333 грн., за вересень 2011 р. - 5342 грн., за жовтень 2011 р. - 5083 грн. по взаємовідносинах із контрагентом ТОВ «Перун» та ТОВ «Компанія «Тегра», які безпідставно віднесено по ланцюгу проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій через посередників з метою штучного формування валових витрат та надання податкової вигоди. Також, Товариством порушено пп. 14.1.36 пп. 14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового індексу України та занижено податок на прибуток в сумі 39320 грн., в т.ч. за II квартал 2011 р. на суму 8845 грн., за III квартал 2011 р. на суму 24629 грн., за IV квартал 2011 р. на суму 5846 грн.

В ході адміністративного оскарження вказаних рішень ДПС у Рівненській області частково задоволено адміністративну скаргу №05/12 від 04.05.2012 року. Відкликано податкове повідомлення-рішення №1000052340 від 27.04.2012р. і податкове повідомлення-рішення №1000062340 від 27.04.2012р., шляхом прийняття нових податкових повідомлень-рішень №1000062340 від 27.06.2012 р. та №1000052340 від 27.06.2012 року.

11.07.2012р. позивачем було отримано нові податкові повідомлення-рішення №1000062340 від 27.06.2012 р. та №1000052340 від 27.06.2012 року.

Листом від 01.08.2012 року № 6319/22-46 МДПІ повідомила Товариство про відкликання податкового повідомлення - рішення від 27.06.2012 року № 1000052340 та зазначила про дійсність податкового повідомлення - рішення від 27.04.2012 року № 1000052340.

Судом встановлено, що надані МДПІ під час податкової перевірки та досліджені у судовому засіданні податкові накладні, видаткові накладні, договори поставки, розрахункові (платіжні) документи, в силу Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХГУ від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) та Положення №168/704, є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити (т.1 а.с.209-250, т.2 а.с.1-29).

На спростування вказаного податковим органом не надано доказів того, що вказані накладні, розрахункові (платіжні) документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними, і в акті перевірки цього не приведено.

Відтак, суд вірно зазначив, що віднесення Товариством до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 34192 грн., сплачених ТОВ "Перун" та ТОВ "Компанія "Тегра" за товар, є таким, що відповідає вимогам п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Факт використання Товариством у власній господарській діяльності придбаних у ТОВ "Перун" та ТОВ "Компанія "Тегра" товарів, окрім первинної бухгалтерської документації, підтверджено договорами про реалізацію готової хлібобулочної продукції ним, у виробництві якої було використано придбані товари, актами списання ТМЦ, звітами по виробництву, які були надані податковому органу під час перевірки та досліджені у судовому засіданні. МДПІ не надало доказів того, що вказані товари придбавались з метою іншою, ніж використання їх у власній господарській діяльності.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Вичерпний перелік операцій, що не є об'єктом оподаткування, визначений ст. 196 Податкового кодексу України. Серед даного переліку операції з придбання протипожежного обладнання і комплектуючих до них та отримання робіт за договором субпідряду, відсутні. Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.4 ст.198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"№996-ХГУ від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі Положення №168/704).

Пунктом 2.4 Положення №168/704 встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.16 Положення №168/704 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Судом дано правильне правове обґрунтування безпідставності висновку ДПІ про нікчемність правочину з відсилкою на закони та підзаконні акти. А у листі ДПА України №20289/16-1617 від 29.09.2010 року зазначено, що при визнанні угод нікчемними податковий орган зобов'язаний аналізувати реальність здійснення господарської діяльності на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Суд вірно зазначив, що Податковий кодекс України не ставить право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум податків до Державного бюджету України. Таким чином, відсутність висновків податкового органу щодо підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару до виробника не впливає на право Позивача (покупця) на, віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару.

Жоден закон чи інший нормативно-правовий акт не встановлює обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та виконанням зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентом. Невиконання своїх зобов'язань перед державою недобросовісного платника податку - продавця, не може тягнути за собою негативних наслідків для добросовісного платника такого податку - покупця, який виконав всі умови договору, і це не може позбавити його права на податковий кредит.

При розгляді справи встановлено, що податковий орган не навів будь-яких доводів щодо фіктивності господарських операцій, за наслідками яких було сформовано Товариством оспорюваний податковий кредит, не привів жодних фактичних даних, які б викликали сумнів у реальності виконання операцій з поставки обладнання та отримання робіт на підставі договору субпідряду.

Отже, судом зроблено вірний висновок, що Товариством правомірно віднесено до складу податкового кредиту по взаємовідносинах із контрагентом ТОВ «Перун» та ТОВ «Компанія «Тегра» ПДВ на загальну суму 34192 грн., в т.ч. за червень 2011 р. - 7692 грн., за липень 2011 р. - 8742 грн., за серпень 2011 р. - 7333 грн., за вересень 2011 р. - 5342 грн., за жовтень 2011 р. - 5083 грн.

Щодо податкового повідомленням-рішенням від 27.04.2012 року №1000052340 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 39320 грн., то судом з'ясовано, що обґрунтування податковим органом порушень полягає у незаконному віднесенні Товариством до складу витрат, які враховуються до складу об'єкту оподаткування, витрат по взаємовідносинах із контрагентом ТОВ «Перун» та ТОВ «Компанія «Тегра» на загальну суму 170958,33грн., в т.ч. за II квартал 2011 р. в сумі 38458,33 грн., за III квартал 2011 р. в сумі 107083,33 грн., за IV квартал 2011 р. в сумі 25416,67 грн., які безпідставно віднесенні по ланцюгу проведення транзитних фінансових потоків спрямованих на здійснення операцій через посередників з метою штучного формування валових витрат та надання податкової вигоди.

В ході розгляду справи встановлено, що операції щодо придбання у вказаних контрагентів товарів на загальну суму 170958,33 грн. оформлені належною первинною документацією, яка була надана податковому органу під час перевірки та досліджена у судовому засіданні, а саме: договорами поставки, видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями про повну оплату придбаних товарів, посвідченнями з якості придбаних товарів та іншими бухгалтерськими документами (т.1 а.с.209-250, т.2 а.с.1-29). Вони мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити первинних документів у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"№996-Х1У від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) та Положення №168/704.

Факт використання Товариством у власній господарській діяльності придбаних у ТОВ «Перун» та ТОВ «Компанія «Тегра» товарів, окрім вищезазначеної первинної бухгалтерської документації, підтверджується договорами про реалізацію готової хлібобулочної продукції, у виробництві якої було використано придбані товари, актами списання ТМЦ, звітами по виробництву, рецептурою хлібобулочних виробів, тощо.

Судом з'ясовано, що на момент здійснення господарських операцій з ТОВ «Перун» та ТОВ «Компанія «Тегра» вони мали повну цивільну правоздатність, чинну державну реєстрацію, реєстрацію платника податків та не були позбавлені права укладати будь-які угоди у відповідності із вимогами чинного законодавства. Зміст укладених договорів поставки не суперечить чинному законодавству України та не були визнані недійсними в установленому порядку.

Податковим органом, у відповідності до приписів ч.2 ст.71 КАС України, не доведено правомірності прийнятого ним рішення та не надано доказів на спростування вищевикладеного. Суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Постанову прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "18" вересня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік Н.М. Малахова

Повний текст ухвали виготовлено 16 листопада 2012 року.

А.В. Жизневська

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товаритво з обмеженою відповідальністю "Сарненський хлібозавод" вул.Белгородська,31-А,м.Сарни,Сарненський район, Рівненська область,34500

3- відповідачу Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області вул. Широка,18,м.Сарни,Сарненський район, Рівненська область,34503