Постанова № 28264418, 26.12.2012, Чистяківський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Торезький міський суд Донецької області)

Справа № 0549/5816/2012

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" грудня 2012 р. Торезький міський суд Донецької області у складі:

головуючого-судді Стріжакової Т.В.

при секретарі Воробйової І.О.

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача УПСЗН Литвинової Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Торезі адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання призначити та виплатити державну допомогу при народженні третьої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 01.09.2011 року звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання призначити, провести перерахунок та виплатити державну допомогу при народженні третьої дитини.

Свої вимоги мотивувала тим, що вона перебуває на обліку в УПСЗН м. Тореза з 10.05.2011р. по теперішній час як застрахована особа в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, має право на отримання допомоги при народженні дитини згідно з ЗУ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" у порядку та розмірах, передбачених п.13 ПКМУ №1751 від 27.12.2001р. "Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми". Згідно з її заявою від 10.05.2011 року про нарахування та виплату допомоги при народженні третьої дитини відповідачем була призначена допомога при народженні дитини у розмірі 49 920грн. як на народжену нею другу дитину. Вважає розпорядження відповідача про призначення вказаного виду допомоги у такому розмірі неправомірним, оскільки вона народила третю дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та на момент його народження двоє старших дітей перебували у неї на утриманні.

22.08.1992 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_5, від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_6, шлюб розірвано.

18.10.1997 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_7, від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька ОСОБА_8, шлюб розірвано.

25.08.2010 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_1, від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син ОСОБА_4.

Усі її діти постійно проживали з нею, але за домовленістю з першим чоловіком ОСОБА_5 їх син ОСОБА_6 з 2008 року став жити з батьком у м. Києві, оскільки батько мешкав один, а син має захворювання, потребує лікування, яке надати у м.Торезі неможливо. З 2008 року син зареєстрований за місцем проживання батька, відвідує навчальний заклад, але влітку та на канікулах син приїздить та живе з нею у її новій родині. Вона постійно дбає про його виховання, приймала участь у його вступу до вищого навчального закладу, надавала необхідну матеріальну допомогу, тому колишній чоловік і не заявляв вимог про стягнення з неї аліментів.

Вона надала відповідачу всі необхідні документи для призначення їй допомоги при народженні третьої дитини, але їй було відмовлено. Відповідач у листах від 01.07.2011р., від 12.08.2011р. посилається на акт обстеження, складений державним соціальним інспектором 02.06.2011р. з її слів та слів ОСОБА_1, в якому вказано, що син ОСОБА_6 мешкає та навчається у м.Києві з батьком. Відповідач зробив висновок, що вона відмовилась від виховання ОСОБА_6 і прийняв рішення з посиланням на п.13 ПКМУ №1751 від 27.12.2001р. Вона з цим не погоджується, оскільки не відмовлялася від виховання сина ОСОБА_6, не позбавлена щодо нього батьківських прав, в примусовому порядку дитина у неї не відбиралася та не передавалася на виховання іншім особам, а місце його проживання вирішено за їх спільною згодою з ОСОБА_5 та за згодою дитини, що відповідає вимогам ст.160 СК України. А тільки лише сам факт проживання його з батьком не є підставою для відмови відповідачем в нарахуванні та виплаті допомоги по народженню саме третьої, а не другої дитини. Просила визнати протиправними та скасувати рішення відповідача щодо призначення їй державної допомоги при народження другої дитини; зобов'язати відповідача їй призначити, провести перерахунок з урахуванням фактично отриманих сум та сплатити державну допомогу при народження третьої дитини у розмірі, передбаченому ст.12 ЗУ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (а.с.2-4).

Постановою Торезького міського суду Донецької області від 11.10.2011 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до УПСЗН про визнання дій відповідача протиправними, зобов'язання проведення перерахунку та виплати недоплачених сум державної допомоги при народженні дитини відмовлено (а.с.64-67), яка ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.01.2012 року залишена без змін (а.с.77-78).

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11.10.2012 року вказано, що вказані рішення судів мотивовані тим, що за змістом п.13 "Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми", затвердженого ПКМУ від 27.12.2001 року №1751, при призначенні допомоги враховується кількість живонароджених та усиновлених дітей (враховуючи померлих), які до народження дитини перебували на утриманні особи, якій призначається допомога. Між тим, старший син позивачки з 2008р. постійно проживає в м.Києві з батьком, що підтверджується довідкою КП "Житлокомунсервіс", до 28.08.2008р. він навчався в спеціалізованій школі № 298 Оболонського району м.Києва, після чого перейшов навчатися до ліцею №100 "Поділ" м.Київа. Такі обставини свідчать про те, що дитина перебуває на утриманні та вихованні її батька, а не матері, а тому підстави для виплати їй допомоги при народженні третьої дитини відсутні. З такими доводами погодитися не можна. Із змісту положень ЗУ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та "Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" вбачається, що, вирішуючи питання про призначення допомоги, слід виходити з того, скільки живонароджених та усиновлених дітей (враховуючи померлих) до народження дитини перебували на утриманні особи. Позивач зазначає, що, незважаючи на проживання дитини з батьком, надає старшому сину необхідну матеріальну допомогу. Не з'ясовано, чи є вона постійним і основним джерелом засобів до існування (систематичною, значного розміру порівняно з іншими джерелами утримання). Однак такі обставини при розгляді справи судами першої та апеляційної інстанції не перевірялись. Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили лише з факту не проживання дитини з позивачем. Ні отримання дитиною утримання з інших джерел, ні окреме проживання від матері, не може бути перешкодою для визнання факту перебування на її утриманні. Постанову Торезького міського суду від 11.10.2011р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.01.2012р. ухвалено скасувати, а справу направлено на новий розгляд (а.с.104-106).

10.12.2012 року позивач подала заяву про уточнення позовних вимог, в якій мотиви вказала аналогічні вже викладеним, просила: 1) визнати неправомірним та скасувати рішення УПСЗН від 03.06.2011р. про призначення їй допомоги сім'ям з дітьми у розмірі як при народженні другої дитини; 2) зобов'язати УПСЗН призначити їй державну допомогу сім'ям з дітьми як при народженні третьої дитини у розмірі, передбаченому ст.12 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»; 3) сплатити державну допомогу як при народженні третьої дитини з урахуванням фактично виплачених сум (а.с.118-120).

Позивач ОСОБА_3, повідомлена в установленому порядку про час та місце розгляду справи, у судове засідання не заявилася, направила представників для представництва її інтересів у суді при розгляді справи.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 пояснив, що у позивача від інших шлюбів було двоє дітей -син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, та донька ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила третю дитину - сина ОСОБА_4. При призначенні їй допомоги при народженні третьої дитини не врахували старшого сина ОСОБА_6, який за згодою батьків проживає у м. Києві з батьком. До 13 років старший син ОСОБА_6 проживав з матір'ю, потім сильно захворів, потребував лікування, тоді його батько домовився про лікування ОСОБА_6 в Києві, там він міг одночасно лікуватися і навчатися, у м.Торезі йому надати такого лікування та навчання було неможливо. Але позивач весь час приймала і приймає участь у вихованні та утриманні старшого сина. Вона постійно утримує сина ОСОБА_6: регулярно купує йому одяг, направляє поштою або передає через знайомих, поїздом гроші; кожні канікули, у тому числі усе літо, син ОСОБА_6 проводив і проводить у них, у них багато сумісних фотографій; позивач наймала для його підготовки для вступу в інститут репетиторів, оплачувала їх послуги, збирала сина у школу, оплачувала послуги мобільного зв'язку, а після вступу сина в Києво-Могилянську академію, регулярно направляє гроші для оплати його навчання. Її утримання сина є постійним, регулярним та значним і надається щомісячно в розмірі 600-700грн.. По мобільному телефону позивач кожного дня спілкується із сином, він радиться з нею, відносини у них довірчі, гарні стосунки у ОСОБА_6 і з меншими дітьми. Просив позовні вимоги позивача задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 дала пояснення, аналогічні викладеним у позові, додатково пояснила, що син ОСОБА_6 з позивачем проживав до 13 років, потім у нього виявили хворобу, за домовленістю між батьками та сином його забрав у Київ батько, там дитина лікувалася і одночасно з цим навчалася у спеціальній школі, потім навчалася у ліцеї, а тепер вчиться у Києво-Могилянській академії. Після від'їзду сина позивач постійно підтримувала з ним відношення, спілкувалася, цікавилася його справами, утримувала сина. Вона регулярно та систематично направляла йому посилки, гроші поштою, через знайомих, поїздом, купувала одяг та збирала його до школи, оплачувала послуги мобільного зв'язку. Усі канікули син завжди проводив у сім'ї позивача, в цей період вона оплачувала послуги репетиторів, які займалися з сином, готувала його до вступу у вищий навчальний заклад, повністю його утримувала. З колишнім своїм чоловіком позивач підтримувала нормальні відносини. Коли син жив з нею, батько допомагав в його утриманні, вона на аліменти не подавала, а потім, коли син став жити у батька, мати направляла кошти на його утримання, і батько на аліменти не подавав. Позивач не позбавлена батьківських прав, дитину у неї не відбирали, аліменти з неї не стягувалися. Відповідач безпідставно вирішив, що, якщо дитина проживає з батьком, то мати не утримує дитину, не виховує і не має права на отримання державної допомоги як при народженні третьої дитини. УПСЗН неправомірно прийняло рішення від 03.06.2011р. про призначення їй допомоги сім'ям з дітьми у розмірі як при народженні другої дитини, його рішення прийнято тільки на підставі одного акту, складеного інспектором УПСЗН зі слів позивача, воно спростовується доказами, наданими позивачем, поясненнями допитаних у судовому засіданні свідків. Якщо цей акт інспектор складала би влітку на канікулах, то вона побачила, що ОСОБА_6 проживає з матір'ю. Просила: 1) визнати протиправним та скасувати рішення УПСЗН від 03.06.2011р. про призначення їй допомоги сім'ям з дітьми у розмірі як при народженні другої дитини; 2) зобов'язати УПСЗН призначити їй державну допомогу сім'ям з дітьми як при народженні третьої дитини у розмірі, передбаченому ст.12 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»; 3) сплатити державну допомогу як при народженні третьої дитини з урахуванням фактично виплачених сум

Представник УПСЗН Литвинова Л.М. пояснила, що позивач перебуває на обліку в УПСЗН з 10.05.2011 року, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 разом з чоловіком ОСОБА_1 та дітьми: донькою ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. На доньку ОСОБА_8 отримує аліменти. Згідно з довідкою від 18.05.2011 року КП «Житлосервіс «Приозерне»у Оболонському районі м.Києва старший її син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, зареєстрований та мешкає разом з батьком ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2; він навчався в загальноосвітньому навчальному закладі І - III ступенів «Ліцей № 100 «Поділ»Подільського району м.Києва та в травні 2011 року його закінчив, поступив до вищого навчального закладу.

Згідно з ПКМУ від 27.12.2001р. №1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми»допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання (п.10). Розмір та строк виплати допомоги, яка призначається одному з батьків дитини, визначається з урахуванням кількості живонароджених та усиновлених дітей, які до народження дитини перебували на утриманні особи, якій призначається допомога (п.13). Особи, які звертаються за призначенням допомоги при народженні наступної дитини (в даному випадку третьої дитини), подають також довідку про склад сім'ї та копію свідоцтва про народження кожної дитини, яка враховується при визначені розміру допомоги (п.11).

Оскільки на ІНФОРМАЦІЯ_1, час народження сина позивача ОСОБА_4, старший син ОСОБА_6 не проживав разом з матір'ю (не перебував на її утриманні), він не враховується при призначенні розміру допомоги. Факт перебування сина ОСОБА_6 на вихованні та утриманні батька ОСОБА_5 підтверджено тим, що він зареєстрований та проживає у батька у АДРЕСА_2, навчається в м.Києві, що підтверджено актом обстеження від 02.06.2011р., складеним державним соціальним інспектором та підписаним представником сім'ї ОСОБА_3, розпискою ОСОБА_3 від 19.07.2011р., що вона на виховання сина не отримує аліменти. Згідно з заявою від 10.05.2011р. та наданих документів ОСОБА_3 призначена допомога при народженні дитини (ІНФОРМАЦІЯ_1) у розмірі 49920 грн. (як при народженні другої дитини): розмір одноразової допомоги при народженні дитини склав: з 01.04.2011р. по 30.04.2011р. - 8320,00 грн.; розмір щомісячної допомоги при народженні дитини: з 01.05.2011р. по 30.04.2015р. - 866,67 грн.

Просив відмовити ОСОБА_3 у адміністративному позові у повному обсязі.

Вислухавши представників позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено, що згідно з відповідними свідоцтвами про шлюб та свідоцтвами про народження позивач 22.08.1992 року уклала шлюб з ОСОБА_5, їй присвоєно прізвище ОСОБА_3 (а.с.9), від шлюбу вона народила сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження (а.с.10); 23.07.1997 року їх шлюб розірвано (а.с.12).

18.10.1997 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_7, їй присвоєно прізвище ОСОБА_3 (а.с.9), від шлюбу вона народила доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження (а.с.11). 21.03.2003 року шлюб між ними розірвано (а.с.12).

25.08.2010 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_1 їй присвоєно прізвище ОСОБА_3 (а.с.13), від шлюбу вона народила сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14).

Згідно з консультативним висновком Донецької обласної протитуберкульозної лікарні ОСОБА_6 знаходився на обстеженні з 04 липня по 31 серпня 2007 року, діагноз: ВДТБ лівосторонній ексудативний плеврит кат 5 з 5.5 (а.с.50-51).

Згідно з випискою з історії хвороби №693, наданої міською дитячою лікарнею міста Сніжне Донецької області, ОСОБА_6 знаходився на стаціонарному лікуванні в соматичному відділенні з 30 серпня по 07 вересня 2007 року, діагноз: позалікарняна лівобічна тотальна плевропневмонія, що ускладнена ексудативним серозно-геморагічним плевритом зліва, тяжкий перебіг, ДН-І. Диспластична кардіопатія з порушення ритму (а.с.48-49).

У виписці з історії хвороби №9889, наданої комунальною лікувально-профілактичною установою "Обласна дитяча клінічна лікарня" м.Донецька, ОСОБА_6 знаходився на обстеженні та лікуванні в 3 соматичному відділенні з 07 по 11 вересня 2007 року, діагноз: лівостороння поза лікарняна полісегментарна бронхопневмонія. Лівосторонній ексудативний плеврит легень, вторинна кардіопатія (а.с.52-53).

Згідно з випискою із історії хвороби №2303, наданої Інститутом фтизіатрії і пульмонології ім.Ф.Г.Яновського АМН України, ОСОБА_6, 1994 року народження, з 12.09.2007р. по 14.01.2008р. знаходився на лікуванні в дитячому відділені, діагноз: лівобічний туберкульозний плеврит, стан при вступі, порушено: слабкість, одишка, біль в області грудної клітини; рекомендовано: спостереження у фтізіатра, продовжити лікування протягом 2-х місяців, обмеження фізичних навантажень у школі, контроль (а.с.16).

У довідці спеціалізованої школи № 298 Оболонського району міста Київа ОСОБА_6 навчався з 18.09.2007 року до 28.08.2008 року. Зарахований в заклад з 18.09.2007 року в зв'язку з перебуванням на лікуванні на підставі довідки з лікувального закладу. Відрахований в зв'язку з переходом на навчання до ліцею № 100 "Поділ" міста Київа (а.с.56,123).

Згідно з довідкою дитячої поліклініки №1 Оболонського района міста Києва від 05.07.2011р. ОСОБА_6 пройшов обстеження у зв'язку зі вступом до учбових закладів (а.с.54-55).

Центр поштового зв'язку № 12 Донецької дирекції почтового зв'язку "Укрпошта" повідомив ОСОБА_3, що нею на ім'я ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 відправлена 11.02.2011 року посилка, 30.04.2011 року поштовий переказ на суму 1000 грн.(а.с.20, 47,124). Згідно з копією чеку 12.09.2011 року позивачем на ім'я ОСОБА_3 здійснено електронний переказ грошових кошті в розмірі 1000 грн. (а.с.21).

Згідно з копіями фіскальних чеків від 12.11.2012 року, 18.01.2012 року, 23.03.2012 року на ім'я ОСОБА_3 за адресою м. Київ були направлені цінні посилки (а.с.121).

У квитанціях ПУБ «Райффайзен Банк Аваль»вказано, що платник ОСОБА_3 здійснила на ім'я ОСОБА_6 грошові переводи 05.01.2012 року на суму 300грн. та 18.10.2012 року на суму 300грн. (а.с.122).

10 травня 2011 року позивач звернулася до УПСЗН з заявою про призначення допомоги при народженні дитини , зазначає, що в сім'ї народилася третя дитина (а.с.26-27).

Згідно з довідкою про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, виданою Управлінням комунальної власності та міського господарства Торезької міської ради Донецької області 06.05.2011 року за №5831, до складу сім'ї позивача за адресою: АДРЕСА_1 входять: син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, свекор ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.28).

Згідно з аналогічною довідкою від 11.05.2011 року за №5877, до складу сім"ї ОСОБА_10, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3, входить онука ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження (а.с.29).

У довідці КП "Житлосервіс" Приозерне" в Оболонському районі м.Києва від 18.05.2011р. за №3960, виданій на ім'я ОСОБА_6, вказано, що у двокімнатній квартирі площею 31,20 кв.м в окремій ізольованій квартирі за адресою: АДРЕСА_2, зареєстровані та проживають: з 22.06.2004р. ОСОБА_5 (власник), ІНФОРМАЦІЯ_6, та з 02.09.2008 року ОСОБА_6 (син), ІНФОРМАЦІЯ_2 народження (а.с.30).

В акті №316 від 02.06.2011р. обстеження матеріально-побутових умов сім'ї ОСОБА_3, складеному Управлінням праці та соціального захисту населення Торезької міської ради, у відомостях про сім'ю зазначено: чоловік ОСОБА_1, донька ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Зі слів заявниці записано, що син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, зареєстрований та мешкає у місті Києві з батьком, що підтверджено довідкою від 18.05.2011р. (а.с.31-32).

03 червня 2011 року УПСЗН рішенням про призначення допомоги сім'ям з дітьми від 03.06.2011р. ОСОБА_3 як застрахованій в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування за заявою від 10.05.2011р. у зв'язку з народженням дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який в сім'ї є другою дитиною, призначена відповідно до Закону України допомога при народжені дитини: одноразова допомога при народженні дитини у сумі 8320 грн., щомісячна допомога при народжені дитини з 01 травня 2011 року по 30 квітня 2015 року у сумі 866 грн. 67 коп. (а.с.33,127).

Згідно з актом обстеження № 2041 від 07.12.2012 року, складеним громадським дільничним комітетом «Центральний»ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з травня 2009 року, в період літних канікул син ОСОБА_6, 1994 року народження, проживає разом з матір'ю, а інший час проживає в м.Київі за місцем навчання в Києво-Могилянській академії (а.с.125).

Листом ВДВС ТМУЮ від 07.12.2012 року повідомлено, що виконавчий лист щодо стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6, 1994 року народження, на виконанні у відділі ДВС не знаходиться; виконавчий лист щодо стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, на виконані у відділі ДВС не знаходиться (а.с.139).

У телеграмі від 24.12.2012р. із м.Києва від імені ОСОБА_5, вказано, що він бажає підтвердити, що з вересня 2007р. їх син ОСОБА_6, 1994 року народження, проживає з ним за домовленістю з матір'ю ОСОБА_3, яка протягом всього часу надає значну постійну допомогу по утриманню сина і приймає участь у житті та його розвитку. Власноручний підпис підтверджує заступник начальника поштового відділення зв'язку Мартиненко (а.с.149).

УПСЗН Торезької міської Ради Донецької області утворюються рішенням міської ради, є підконтрольним та підзвітним міській раді, є юридичною особою (а.с.24,25).

Згідно з характеристикою з місця роботи ОСОБА_3 працює у Торезькому міському фінансовому управлінні з 10.07.2001р. по теперішній час секретарем-машиністкою, з 14.07.2011р. перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, у 2008р. закінчила Хаоьківський інститут економіки ринкових відносин та менеджменту, перебуває у шлюбі, має трьох дітей, за час роботи проявила себе з позитивного боку, характеризується у всіх відношеннях позитивно (а.с.150). За місцем проживання вона теж характеризується позитивно (а.с.151).

Позивачка надала фотографії її сина ОСОБА_6 з нею, іншими дітьми, з усією її сім'єю у неї дома у січні 2009р., березні 2009р., червні 2009р., січні 2010р., серпні 2011р., серпні 2012 року (а.с.152-160).

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що позивач ОСОБА_3 є її донькою, а ОСОБА_6 син доньки, її онук. Влітку 2007 року ОСОБА_6 дуже сильно захворів, зробили знімки легень, встановили у нього туберкульоз і у важкому стані направили на лікування у Донецьк. Донька подзвонила батьку ОСОБА_6 в м. Київ, який відразу запропонував забрати сина у Київ для лікування, домовився про лікування сина у спеціалізованій установі і за домовленістю з матір'ю дитини та дитиною забрав ОСОБА_6 і поклав там у лікарню на лікування. Потім ОСОБА_6 влаштував у спеціалізовану школі, де дитина проходила як лікування, так і навчання.

ОСОБА_3 постійно і регулярно допомагала сину, висилала гроші, посилки. Коли ОСОБА_6 поступив до Києво-Могилянської академії, вони вирішили щомісячно перераховувати йому гроші, надсилати посилки з одягом для нього, оскільки він дуже високого росту, підібрати одяг на його ріст дуже важко. Мати з ОСОБА_6 спілкуються, дзвонять один одному, вона оплачує йому послуги мобільного зв'язку. Він приїжджає на кожні канікули і живе в сім'ї матері, гарно ставиться до менших дітей.

Вона (свідок) весь час підтримує відношення з онуком, приїжджала до м. Києва, була в гостях у ОСОБА_5, передавала від ОСОБА_3 гроші для ОСОБА_6, бачила, що у сина з батьком нормальні взаємовідносини між собою. До матері ОСОБА_6 ставиться дуже гарно, вони розуміють друг друга і постійно підтримують зв'язок, спілкуються кожного дня, до 13 років він жив з матір'ю за адресою: АДРЕСА_3, уїхав, оскільки у Києві міг отримати краще лікування, якого у Торезі немає. У теперішній час ОСОБА_6 навчається у Києво-Могилянської академії, проживає у батька, який зараз не працює, вони живуть вдвох, але мати дитини щомісячно пересилає йому гроші щомісячно, різними сумами: 500грн., 300грн., 1000грн. Коли ОСОБА_6 приїжджає в м.Торез до матер,і він спілкується з нею, сестрою, братом, у нього тут залишилися друзі, з якими він навчався у школі, вони разом проводять час, також мати, коли син готувався вся до вступу у навчальний заклад, наймала та оплачувала репетиторів. ОСОБА_3 систематично та регулярно надає матеріальну допомогу своєму сина ОСОБА_6, яка для нього є значною, турбується про нього, приймає участь в його вихованні.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що він є службовцем церкви, яка знаходиться в м. Торезі, по вул.Енгельса, ОСОБА_5, батька ОСОБА_6, він знає давно, вони підтримують постійно відносини і є друзями. Коли ОСОБА_5 з дружиною розійшлися, вона вдруге зареєструвала шлюб та народила дитину, потім третій раз зареєструвала шлюб і знову народила третю дитину. Ставлення ОСОБА_3 до своїх дітей гарні, вона піклується про них та доглядає. Коли старший син ОСОБА_6 захворів, вони з батьком дитини вирішили направили його на лікування в м. Київ, там він знаходився у лікарні та продовжував навчатися в спеціалізованій школі при лікарні. ОСОБА_6 13 років прожив з своєю матір'ю, дуже любить її, він навіть не хотів від неї їхати. За домовленістю батьків він (свідок) передавав гроші для дитини батьку, між позивачем та ОСОБА_5, батьком ОСОБА_6, залишилися нормальні стосунки. Він кожний рік їздить в гості до ОСОБА_5 і бачить, що дитина дуже любить свою мати, хоче з нею жити. ОСОБА_6 гарно навчається, зараз він вступив до Києво-Могилянської академії і це завдяки матері, яка заложила в нього знання, виховання. Мати регулярно утримувала старшого сина, зі слів ОСОБА_5 це була значна допомога на лікування та навчання дитини. Він часто спілкується з ОСОБА_5, він дзвонить йому, у нього претензій до матері дитини немає та ніколи не було, всі питання, які виникають по вихованню дитини, вони вирішують разом. По даній справі він у судових засіданнях говорив і тепер підтверджує, що батько дитини говорив йому особисто, що мати ОСОБА_3 надавала ОСОБА_6 матеріальну допомогу, приймала участь у його вихованні, і це було значною допомогою для лікування, навчання дитини.

Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»від 21.11.1992р. №2811-Х11 встановлено гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення (преамбула Закону).

Громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України (частина 1). Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 3) (ст.1 Закону). Одним з видів державної допомоги сім'ям з дітьми є допомога при народженні дитини (п.2 ч.1 ст.3 Закону).

Всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (ст.5 Закону).

Допомога при народженні дитини нараховується, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, установленого на день народження дитини.

Допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 30 розмірам прожиткового мінімуму, - на першу дитину; кратній 60 розмірам прожиткового мінімуму, - на другу дитину; кратній 120 розмірам прожиткового мінімуму, - на третю і кожну наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта суми допомоги на першу дитину виплачується протягом наступних 24 місяців, на другу дитину - 48 місяців, на третю і кожну наступну дитину - 72 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст.12 Закону).

Рішення органу, що призначає і здійснює виплату державної допомоги, може бути оскаржено у вищестоящих органах виконавчої влади або у судовому порядку (ст. 23 Закону).

Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 вказані статті не визнані неконституційними.

На виконання вказаного ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»Кабінетом Міністрів України розроблений порядок призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. №1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми».

Пунктом 10 даної постанови КМУ від 27.12.2001 передбачено, що допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.

Згідно з абзацом 6 п.13 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженим ПКМУ від 27.12.2001р. №1751 встановлено, що розмір та строки виплати допомоги, яка призначається одному з батьків дитини визначається з урахуванням кількості живо народжених та усиновлених дітей (враховуючи померлих), які до народження дитини перебували на утриманні особи, якій призначається допомога, її чоловіка (дружини), крім дітей, від виховання яких зазначена особа (її чоловік, дружина) відмовилася, а також дітей, які передані на виховання іншій особі, та повнолітньої дочки (повнолітнього сина) чоловіка, які не були усиновлені дружиною. У разі народження двійні або більшої кількості дітей кожна дитина з їх числа вважається наступною.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статі 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справ керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Судом встановлено, що позивач має сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, дочку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. Дочка ОСОБА_8 та син ОСОБА_4 проживають разом з позивачем. Старший син позивача ОСОБА_6 у зв'язку зі звернення за медичною допомогою до інституту фтизіатрії і пульмонології ім Ф.Г.Яновского м.Києва та подальшим навчання у спеціалізованій школі №298 Оболонського району міста Київа, у ліцеї № 100 "Поділ" міста Київа (а потім в Києво-Могилянській академії) виїхав та проживає у місті Київі разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 з 02 вересня 2008 року.

10 травня 2011 року позивач після народження третьої дитини звернулася до УПСЗН м.Тореза з заявою про призначення їй допомоги при народженні третьої дитини.

03.06.2011р. відповідач їй призначив допомогу при народженні дитини в розмірі 49920грн., тобто в сумі, яка виплачується при народженні другої дитини.

Відповідач, посилаючись на п.13 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого ПКМУ від 27.12.2001р. №1751, вказує, що старший син позивача ОСОБА_6 з 2008 року постійно проживає в місті Києві з батьком, що підтверджується довідкою КП «Житлосервіс»; ОСОБА_6 до 28.08.2008 року навчався в спеціалізованій школі № 298 Оболонського району міста Києва, після чого перейшов навчатися до ліцею №100 «Поділ»м. Київ. Вважає, що такі обставини свідчать про те, що дитина перебуває на утриманні та вихованні її батька, а не матері, а тому підстави для виплати їй допомоги при народженні третьої дитини відсутні. При цьому відповідач виходив лише з факту непроживания дитини з позивачем.

Позивач та його представники з цим не погоджуються, стверджуючи, що позивач весь час утримувала дитину, виховувала її, турбувалася про її фізичне здоров'я, духовний розвиток, надбання знань. Незважаючи на те, що утримання надавалося і батьком дитини, її допомога була постійним джерелом засобів для існування дитини, оскільки надавалася неодноразово, систематично у вигляді грошових переказів, продуктових та речових посилок, оплати послуг мобільного зв'язку, повного утримання на канікулах і складала щомісячно 600-700грн.

В обґрунтування своїх тверджень суду вони надали докази про захворювання дитини влітку 2007 року, необхідність її лікування, що дитина лікувалася спочатку в м.Сніжне, м.Донецьку, а потім в інституті фтизіатрії і пульмонології ім Ф.Г.Яновского м.Києва, при цьому навчалася в спеціалізованих закладах. Позивачем надані квитанції про відправлення для дитини посилок, поштових грошових переказів, акт обстеження Громадського дільничного комітету «Центральний»про проживання дитини у неї в період літних канікул, фотографії про перебування сина у матері дома, спілкування з меншими дітьми, характеристики, згідно з якими вона працює, позитивно характеризується за місцем роботи та місцем проживання.

Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 пояснили, що 13 років син ОСОБА_6 проживав з матір'ю, вона повністю його утримувала, батько надав допомогу. Потім син захворів, і позивач вимушена була направити сина на лікування до м.Києва, де проживає його батько. Син дуже любить позивача, навіть, не хотів від неї їхати. Там він став лікуватися, батько його зареєстрував в своїй квартирі. ОСОБА_6 гарно вчився у школі, мати наймала йому репетиторів, приділяла багато уваги його навчанню, тому у Києві він продовжив навчання у ліцеї, а потім поступив у Києво-Могилянську академію. Позивач весь час постійно утримує дитину, регулярно направляє грошові перекази та посилки для сина, через них вона теж передавала дитині гроші, речі; що на всіх канікулах син проживає у матері, мати постійно підтримує з сином зв'язок по телефону, спілкується з ним. ОСОБА_5 прислав телеграму, в якій вказав, що з вересня 2007р. їх син ОСОБА_6 проживає з ним за домовленістю з матір'ю ОСОБА_3, яка протягом всього часу надає значну постійну допомогу по утриманню сина і приймає участь у житті та його розвитку; його підпис належним чином підтверджений.

Позивач не позбавлена батьківських прав щодо сина ОСОБА_6, у неї він не відібраний, з неї не стягуються аліменти на утримання сина, ніким не встановлено з її боку будь-яких порушень у вихованні трьох дітей, їх не утримання.

Вирішуючи публічно-правовий спір в адміністративній справі про протиправність рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, суд виходить з ч.2 ст.71 КАС України, яка на останнього покладає обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач заперечує проти адміністративного позову, вважає оспорювань рішення правомірним, що у позивача немає права на отримання допомоги сім'ям з дітьми у зв'язку з народженням сина ОСОБА_4 у розмірі як при народженні третьої дитини.

Але при цьому відповідач виходить лише з факту не проживання сина ОСОБА_6 з позивачем, посилається на документи про реєстрацію дитини, його навчання і не посилається на те, що позивач не утримувала дитину, не надає відповідних доказів, не спростовує доказів, наданих позивачем, не заявляв клопотань для їх встановлення. Такі доводи відповідача є необґрунтованими.

Відповідачем не надано і в судовому засіданні не здобуто доказів, що мати не утримувала сина ОСОБА_6, що її допомога не була постійним і основним джерелом засобів для існування дитини, що допомога нею надавалася нерегулярно і не систематично, що розмір інших джерел утримання значно більше утримання, яке надавала мати. Відповідачем не вказано нормативного обґрунтування правомірності прийняття рішення про відмову в призначенні позивачу державної допомоги сім'ям з дітьми як при народженні третьої дитини. В той час, коли позивач обґрунтувала свої ствердження та надала відповідні докази щодо постійного і регулярного утримання сина, що її допомога була постійним та основним джерелом засобів для існування дитини.

Таким чином відповідачем у судовому засіданні не доведено правомірність рішення УПСЗН від 03 червня 2011 року про призначення позивачу допомоги сім'ям з дітьми у зв'язку з народженням сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, у розмірі як при народженні другої дитини.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що спірне рішення відповідача є неправомірними, таким, що не відповідає вимогам ЗУ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого ПКМУ від 27.12.2001 р. №1751, тому позовні вимоги позивача про визнання його неправомірним та його скасування, зобов'язання призначити та виплатити державну допомогу при народженні третьої дитини підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування. Згідно ч.3 ст.94 КАС України відповідно до задоволених вимог підлягає стягненню з державного бюджету на користь позивача 03 грн. 40 коп.

Керуючись ЗУ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженим ПКМУ від 27 грудня 2001 року №1751грн., ст.ст.2,8,9,10,69-71,79,86,87,94,98,99, 100,102,104,105,158-163,185,186,254 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської Ради Донецької області від 03 червня 2011 року про призначення ОСОБА_3 допомоги сім'ям з дітьми у зв'язку з народженням сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, у розмірі як при народженні другої дитини.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської Ради Донецької області призначити ОСОБА_3 державну допомогу сім'ям з дітьми як при народженні третьої дитини у розмірі, передбаченому ст.12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської Ради Донецької області сплатити ОСОБА_3 державну допомогу при народженні дитини як при народженні третьої дитини з урахуванням фактично виплачених сум

Стягнути на користь ОСОБА_3 судові витрати по оплаті судового збору у сумі 3грн.40 коп. з місцевого бюджету міста Тореза Донецької області.

Постанова постановлена в нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 26 грудня 2012 року.

Постанова буде виготовлена в повному обсязі 27 грудня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Донецького апеляційного адміністративного суду через Торезький міський суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: Т. В. Стріжакова