Постанова № 28263779, 24.12.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24 грудня 2012 року 12 год. 40 хв. № 2а-16373/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Петрон" до державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій відповідача.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 29 листопада 2012 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Петрон" (також далі за текстом - позивач) до державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (також далі за текстом - відповідач) про скасування наказу відповідача від 19 жовтня 2012 року № 2137 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" позивача (також далі за текстом - оскаржуваний наказ).

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що оскаржуваний наказ є протиправним, оскільки оформлений відповідачем без достатніх підстав та з порушенням положень Податкового кодексу України (також далі за текстом - ПК України).

Ухвалою суду від 30 листопада 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні 11 грудня 2012 року.

До суду 07 грудня 2012 року надійшла письмова заява представника позивача про збільшення позовних вимог, а саме про скасування оскаржуваного наказу, а також визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки позивача та складання акту перевірки на підставі такого наказу. Вказану заяву судом на підставі ч. 1 ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі за текстом - КАС України) долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті судового рішення.

Крім того, 14 грудня 2012 року представником позивача направлено до суду, а 18 грудня 2012 року - надано суду у судовому засіданні письмову заяву про зміну позовних вимог, а саме про визнання протиправними дій відповідача щодо оформлення оскаржуваного наказу, а також щодо проведення перевірки позивача та складання акту перевірки на підставі такого наказу. Вказану заяву судом на підставі ч. 1 ст. 137 КАС України долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті судового рішення.

У судових засіданнях представники позивача позов підтримали та просили задовольнити його повністю з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача у судові засідання не прибув, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за відсутності його представника до суду не надійшло, у зв'язку з чим на підставі ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України у судовому засіданні 18 грудня 2012 року судом прийнято рішення про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

До суду 19 грудня 2012 року надійшли письмові заперечення представника відповідача проти позову, а також письмове клопотання про закриття провадження у справі, які судом долучені до матеріалів справи для врахування при прийнятті судового рішення.

До суду 21 грудня 2012 року від представника позивача надійшли письмове клопотання про долучення до справи додаткових доказів та письмові пояснення по суті позову, які судом долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті судового рішення.

Відповідно до ст. 55 КАС України судом здійснено заміну відповідача - державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва його правонаступником - державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 22 по 26 жовтня 2012 року проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 02 листопада 2012 року № 452/1-22-20-36557270 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість (також далі за текстом - ПДВ) в частині відображення податкового кредиту по взаємовідносинах із товариством з обмеженою відповідальністю "Меріком ТЛ" (також далі за текстом - ТОВ "Меріком ТЛ") за період із 01 квітня по 30 квітня 2012 року (також далі за текстом - акт перевірки), згідно з висновками якого, позивачем занижено ПДВ за квітень 2012 року у загальному розмірі 73089,00 грн.

Перевірку проведено на підставі оскаржуваного наказу та направлення від 22 жовтня 2012 року № 2287/22-20.

На підставі акту перевірки, 30 листопада 2012 року відповідачем складено податкове повідомлення-рішення № 0007042220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 73089,00 грн. за основним платежем та у розмірі 18272,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Суд не погоджується з доводами позивача щодо необхідності визнання протиправними дій відповідача щодо оформлення оскаржуваного наказу, а також щодо проведення перевірки позивача та складання акту перевірки на підставі такого наказу, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи документів та наступних положень і обставин.

Так, відповідно до абзацу 1 п. 75.1 ст. 75, п. 78.4 ст. 78 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно з п. 1.1 розділу 1 Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 14 квітня 2011 року № 213 (також далі за текстом - Методичні рекомендації), відповідно до п. 77.4 ст. 77, п. 78.4 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 та п. 80.2 ст. 80 розділу II ПК України про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки відповідним керівником органу державної податкової служби приймається рішення (із зазначенням підстав для проведення перевірки, дати її початку та тривалості), яке з урахуванням вимог Кодексу оформлюється наказом.

Враховуючи викладені положення, відповідач, маючи на меті проведення перевірки позивача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати ним ПДВ в частині відображення податкового кредиту по взаємовідносинах із ТОВ "Меріком ТЛ", за переконанням суду, правомірно оформив оскаржуваний наказ. До того ж, як вбачається з наявної у матеріалах справи копії такого наказу, у ньому зазначено підстави для проведення перевірки позивача, дату її початку та тривалість, що відповідає вимогам, встановленим Методичними рекомендаціями.

Стосовно доводів позивача щодо необхідності визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки позивача та складання акту перевірки на підставі оскаржуваного наказу у зв'язку із порушенням відповідачем законодавства при оформленні такого наказу суд зазначає наступне.

Так, проведення перевірок та складання за їх результатами відповідних актів є функціональними обов'язками податкового органу, передбаченими положеннями ПК України, які самі по собі не створюють для платника податків будь-яких юридичних обов'язків та наслідків, а також не порушують їх законних прав та інтересів.

Як зазначено у постанові Вищого адміністративного суду України від 15 березня 2012 року у справі № К-21341/09, порушення податковим органом вимог законодавства під час здійснення перевірки не звільняє суб'єкта господарювання від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним порушення вимог податкового та іншого законодавства.

Аналогічна позиція зазначена у постанові Вищого адміністративного суду України від 05 липня 2012 року у справі № К-16293/08.

З аналізу викладених положень і обставин суд прийшов до висновку, що можливе порушення відповідачем податкового законодавства під час складання акту перевірки не є підставою для визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки позивача.

До того ж, як вбачається з акту перевірки, у ході перевірки позивача виявлено порушення ним п. 44.6 ст. 44, п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Згідно з п.п. 86.1, 86.4 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені п. 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені п. 86.8 цієї статті.

Зокрема, згідно з п. 86.7 ст. 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

З аналізу викладених положень і обставин вбачається, що положеннями ПК України не передбачено можливості оскарження у судовому порядку акту перевірки, оскільки він є службовим документом, у якому зафіксовано відповідні порушення податкового законодавства та який жодним чином не порушує прав та інтересів позивача. До того ж, у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2012 року у справі № 2а-8072/11/2670 зазначено, що вчинені податковим органом дії щодо складання акту документальної невиїзної перевірки не породжують для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права та обов'язки.

Крім того, як зазначено у постанові Вищого адміністративного суду України від 05 липня 2012 року у справі № К-16293/08, акт перевірки та викладені у ньому факти і висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податку порушень.

При цьому, оцінка акту перевірки, у тому числі і дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що відповідачем на підставі акту перевірки складено відповідне податкове повідомлення-рішення, за переконанням суду, відсутні підстави та можливість для визнання протиправними дій відповідача щодо складання такого акту.

Стосовно тверджень представника відповідача про необхідність закриття провадження у справі суд зазначає наступне.

Так, згідно з ч. 4 ст. 105, ч. 2 ст. 162 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

З аналізу викладених положень та зважаючи, що позивач, з урахуванням письмових заяв про зміну позовних вимог, просив визнати протиправними дії відповідача, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представники позивача не надали належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов.

Представник відповідача у ході судового розгляду справи, за переконанням суду, надала достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених положень і обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Петрон" до державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Петрон" до державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій відповідача щодо оформлення наказу від 19 жовтня 2012 року № 2137 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" позивача, а також щодо проведення перевірки позивача та складання акту перевірки на підставі оскаржуваного наказу.

2. Копії постанови направити (вручити) сторонам у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин