Ухвала суду № 28262118, 12.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" грудня 2012 р. м. Київ К-1643/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Немирівському районі Вінницької області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2009 року у справі №2-а-4914/08 (№22-а-30974/08) за позовом Відкритого акціонерного товариства «Немирівське районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт «Райагрохім»до Державної податкової інспекції у Немирівському районі Вінницької області про визнання недійсним рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Відкритого акціонерного товариства «Немирівське районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт «Райагрохім» (далі-ВАТ «Немирівське районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт «Райагрохім», позивач) до Державної податкової інспекції у Немирівському районі Вінницької області (далі-ДПІ у Немирівському районі Вінницької області, відповідач) про визнання недійсним рішення від 16.11.2007 №0000722303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 100000,00грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.07.2008 року в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивовано правомірністю застосування штрафних санкцій.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2009 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17.07.2008 року скасовано та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено. При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з того, що реалізація основного засобу -автомобіля, є разовою господарською операцією у місці не призначеному для оптової чи роздрібної торгівлі.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач 31.12.2009 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 18.01.2010 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2009 року, залишити в силі постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17.07.2008 року.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі - Закон України №265/95-ВР).

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом була проведена виїзна планова перевірка ВАТ «Немирівське районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт «Райагрохім»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 по 09.11.2007 роки, за результатами якої складено акт №41/23-05487538 від 09.11.2007. На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення №0000722303 від 16.11.2007 про застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 100000,00грн. за порушення п.1 ст. 3 Закону України №265/95-ВР, яке полягало у непроведенні через реєстратор розрахункових операцій продажу 12.02.2007 автомобіля ГАЗ-53Б громадянину ОСОБА_1 за 20000,00грн.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України №265/95-ВР.

Статтею 1 Закону № 265/95-ВР встановлено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до п. 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно ст. 9 Закону № 265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

З огляду на те, що Закон України №265/95-ВР регулює відносини в сфері торгівлі та надання послуг, тобто діяльність, яка носить систематичний характер, а продаж основного засобу - автомобіля не може не може вважатися такою діяльністю, штрафні санкції до позивача застосовано безпідставно.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Немирівському районі Вінницької області залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв