Ухвала суду № 28261952, 06.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2012 року м. Київ К-21941/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецькій області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.05.2010

у справі № 2-а-13106/09/0570

за позовом Дочірнього підприємства «Аптека №4»

до Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецькій області

про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Аптека №4»звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.12.2009 позов задоволено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.05.2010 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.12.2009 скасовано, позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з зазначеними рішенням судів, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.05.2010 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, у червні 2009 року відповідачем проведена перевірка діяльності позивача з питань дотримання порядку проведення розрахункових операцій, та складено акт № 0094/05/24/23/30346647 від 13.06.2009.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 1 ст. 11 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», а саме: позивачем не забезпечено використання попереднього програмування обліку кількості товару, роздрукований невідповідний розрахунковий документ

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, в акті перевірки вказано, що в касовому чеку назва господарської одиниці зазначена як «СП Аптека № 538», а згідно реєстраційного посвідчення назва вказана як «ГО Аптека № 538», замість літер «ЄДРПОУ», що зазначаються для юридичних осіб, у чеку вказані літери «ДРФО», перед індивідуальним податковим номером платника ПДВ не зазначені літери «ПН», перед фіскальним номером реєстратора розрахункових операцій не зазначені літери «ФН».

На підставі акту перевірки керівником податкового органу згідно з п. 1, 6 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000722320 від 19.06.2009 року, яким визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 10885 грн. 75 коп., в тому числі за проведення розрахунків через РРО з роздрукуванням невідповідного документу в сумі 10800 грн. 75 коп., за проведення розрахунку без використання режиму попереднього програмування обліку кількості товарів в сумі 85 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України.

Відповідно до п.1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно ч.1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції.

Пунктом 3.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000 визначено, що касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити:

1. - назву господарської одиниці;

2. - адресу господарської одиниці:

3. - для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Законом України «Про податок, на додану вартість»; перед номером друкуються великі літери «ПН»;

4. - порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції;

5. - фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН»;

6. - напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК», логотип виробника та ін.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що в фіскальному звітному чеку за 13.06.2009 року зазначені назва та адреса господарської одиниці, індивідуальний податковий номер платника ПДВ, фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, інша інформація.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, в касовому чеку назва господарської одиниці зазначена як «СП Аптека № 538», також у чеку вказані літери «ДРФО», перед індивідуальним податковим номером платника ПДВ не зазначені заглавні літери «ПН», а перед фіскальним номером реєстратора розрахункових операцій не зазначені літери «ФН».

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що відсутність вказаних літер при наявності самих номерів та кодів, не призводить до неможливості визначити індивідуальний податковий номер платника ПДВ та фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, тобто, штрафна санкція в сумі 10800 грн. 75 коп. була застосована до позивача неправомірно.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на території України дозволяється застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько -технологічній та програмній документації виробника.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, згідно акту перевірки, позивачем при розрахунку із покупцями використовувався РРО (заводський № ПБ 57301032, фіскальний № НОМЕР_2), зареєстрований належним чином, відповідно до посвідчення № НОМЕР_2 від 17.11.2008, який внесений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та їх модифікацій.

З договору, укладеного між позивачем (замовником) та приватним підприємцем ОСОБА_3 (виконавцем) 01.04.2009 видно, що ОСОБА_3 надає послуги щодо сервісного обслуговування та ремонту реєстратора розрахункових операцій, в тому числі щодо його програмування.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що під час перевірки був встановлений факт відсутності попереднього програмування обліку кількості товару.

Відповідно до п.6 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, стосовно того, що так як під час перевірки встановлене зазначене порушення, яке відображене в акті перевірки, відповідачем правомірно було застосовано до позивача фінансові санкції в розмірі 85 грн.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецькій області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.05.2010 у справі № 2-а-13106/09/0570 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецькій області відхилити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.05.2010 у справі № 2-а-13106/09/0570 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров

С.Е. Острович

О.І. Степашко