Ухвала суду № 28261946, 06.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/71190/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Сандрачук Я.В.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 06.12.2012 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.03.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2011

у справі № 2а-0870/83/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод

„Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з

великими платниками податків у м. Запоріжжі

про визнання недійсним податкових повідомлень -рішень

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Електрометалургійний завод „Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна" звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про скасування податкових повідомлень -рішень.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.03.2011 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2011 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.03.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено невиїзну перевірку позивача з питань правильності відображення у складі податкового кредиту сум по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками брухту чорних металів, які мали правовідносини з платником податків за період з 01.07.2009 по 31.12.2009 та складено акт №274/08-01/00186536 від 19.05.2010.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000370801/0 від 02.06.2010, яким зменшено позивачу бюджетне відшкодування по податку на додану вартість на 29152550 грн. та застосовано штрафні санкції на 1293900, 40 грн.

Перевіркою встановлено порушення п. 1.3, п. 1.8, ст. 1, пп. 7.4.1 п.7.4., пп. 7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", п.8 Порядку ведення реєстру отримання та виданих податкових накладних, п.5.7 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, у результаті чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за серпень 2009 року -січень 2010 року, включення позивачем до складу податкового кредиту, від'ємного значення липень -грудень 2009 року включено суму податку на додану вартість з придбання брухту металів від постачальників по ланцюгу постачання, які виступають транзитерами із залученням вигода формуючих підприємств, якими не задекларовані податкові зобов'язання, встановлені розбіжності.

Відповідно до п. 1.8. ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість" передбачено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

За змістом пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, безпосередні контрагенти позивача на час здійснення відповідних господарських операцій зареєстровані як платники податку на додану вартість та мали право складати відповідні податкові накладні.

З метою здійснення господарських відносин із безпосередніми постачальниками позивач вжив всіх заходів щодо перевірки факту реєстрації зазначених товариств - контрагентів як платників податків на додану вартість так і юридичних осіб, наявності відповідних ліцензії на право здійснення операцій з металобрухтом.

У позивача є належним чином оформлені договори, установчі та реєстраційні документи, копії Актів приймання металобрухту за договорами, копії рахунків-фактури, податкових накладних та банківських виписок, документів що підтверджують факт наявності господарчих відносин між підприємствами.

Відповідачем не зафіксований факт наявності в податкових накладних недоліків або порушення порядку їх видачі, що свідчить про їх належність як первинного документу.

Сплата позивачем податку на додану вартість під сумнів податковим органом не ставиться.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що в разі невиконання контрагентами покупця своїх обов'язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.03.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2011 у справі № 2а-0870/83/11 залишити без задоволення, а оскаржувані рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.03.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2011 у справі № 2а-0870/83/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко