Ухвала суду № 28260328, 13.12.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ушаков Т.С.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2012 року справа №2а/1270/7841/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Карпушової О.В.,

суддів: Гімона М.М., Блохіна А.А.,

секретар судового засідання: Варчук О.М.,

за участю сторін: представників позивача - Чекунової Т.К., Мельник Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.06.2012р. №0000231520, № 0000221520, від 31.08.2012 р. № 0000341520, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» (далі - ТОВ «Східна вугільна компанія») звернулося до суду першої інстанції з позовними вимогами до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби (далі ДПІ у м. Свердловську Луганської області ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.06.2012 р. №0000231520, № 0000221520, від 31.08.2012 р. № 0000341520.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Східна вугільна компанія» не було надано до перевірки документи, що підтверджують фактичний рух товарів від продавця до покупця, а також документи, що посвідчують якість придбаної продукції.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що доводи податкового органу про те, що товар фактично не поставлявся та, відповідно, придбання таких товарів не відбувалося, базуються на відсутності товарно-транспортних накладних, документів, що посвідчують якість продукції, знаходження контрагентів ТОВ «Східна вугільна компанія» у стані банкрутства або ліквідації є безпідставними.

Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що відсутність у ТОВ «Східна вугільна компанія» товарно-транспортних накладних та документів, що посвідчують якість, в розумінні податкової інспекції, не впливає на набуття ТОВ «Східна вугільна компанія» права на формування податкового кредиту за зазначеними податковою угодами. Позивач звертає увагу на те, що зважаючи на закріплений за продавцями обов'язок поставки товару на склад покупця, усі товарно-транспортні документи можуть бути складені лише щодо продавців, а не щодо покупця товару. Доводи податкового органу щодо сертифікатів якості також спростовуються паспортами на придбану продукцію. Товарність операцій за перерахованими податковим органом в Акті договорами підтверджується наявністю матеріальних цінностей та подальшим використанням отриманої за зазначеними договорами продукції у власній господарській діяльності.

На думку позивача, незнаходження перелічених податковою деяких контрагентів за юридичною адресою та не виконують своїх податкових зобов'язань перед бюджетом породжує негативні наслідки безпосередньо для таких контрагентів позивача і не може впливати на право ТОВ «Східна вугільна компанія» на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Крім того, позивач зазначає, що всі контрагенти на час вчинення господарських операцій з ТОВ «Східна вугільна компанія» були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо місцезнаходження.

В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але надіслав заперечення на апеляційну скаргу в яких просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши представників позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ТОВ «Східна вугільна компанія» не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в період з 04.05.2012 по 18.05.2012 співробітниками ДПІ в м. Свердловську Луганської області ДПС на підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, п. 3, п. 4, п. 5, п. 9 постанови КМУ від 27.12.2010 №1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку», відповідно до п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Східна вугільна компанія» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2012 року у розмірі 9 028 665,00 грн., заявленої до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 18.05.2012 № 118/15-20-32727602, у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлені наступні порушення з боку ТОВ «Східна вугільна компанія»:

- на порушення вимог п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.2., п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено відсутність права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, чим завищено залишок від'ємного значення (р.24) у сумі 316 046,00 грн.;

- на порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу завищено бюджетне відшкодування по декларації з ПДВ за лютий 2012 року у сумі 9 564,00 грн.;

- перевіркою підтверджено відображене ТОВ «Східна вугільна компанія» у декларації за лютий 2012 року бюджетне відшкодування у сумі 5 097 945,00 грн.;

- за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за лютий 2012 року на суму 3 921 156,00 грн., що пов'язано з не підтвердженням правових взаємовідносин з постачальниками зустрічними звірками.

ТОВ «Східна вугільна компанія» було подано податковому органу заперечення на вказаний акт перевірки.

Згідно відповіді на заперечення до акту перевірки від 18.05.2012 № 118/15-20-32727602 на порушення вимог п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено відсутність права на віднесення суми ПДВ до податкового кредиту, чим завищено залишок від'ємного значення (р.24) у сумі 316 046,00 грн.; на порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України завищено бюджетне відшкодування по декларації з ПДВ за лютий 2012 року у сумі 9 564,00 грн.

На підставі акту перевірки від 18.05.2012 № 118/15-20-32727602 ДПІ в м. Свердловську Луганської області ДПС 14.06.2012 винесено податкові повідомлення-рішення № 0000231520 від 14.06.2012, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 9 564,00 грн., №0000221520 від 14.06.2012, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 316 046 грн.

Позивачем було подано до ДПС у Луганській області скарги від 27.06.2012 № 575 та від 31.08.2012 № 717 на податкові повідомлення-рішення від 14.06.2012 №0000231520, №0000221520.

Рішеннями ДПС у Луганській області від 17.08.2012 № 13312/10-408 та від 24.09.2012 № 2430/0/61-12/10-2115 було відмовлено у задоволенні скарг позивача на вищевказані податкові повідомлення-рішення.

31.08.2012 ДПІ в м. Свердловську Луганської області ДПС на підставі акту перевірки від 18.05.2012 № 118/15-20-32727602 та рішення про результати розгляду первинної скарги від 17.08.2012 № 13312/10-408 винесено податкове повідомлення-рішення № 0000341520, яким ТОВ «Східна вугільна компанія» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму штрафної (фінансової) санкції у розмірі 2 391,00 грн.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Статтею 78 Податкового кодексу України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Так, відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Згідно п.78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до п. 200.11 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Правомірність проведення відповідачем перевірки сторонами в ході слухання справи не заперечувалась.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за мови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Згідно п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, як вбачається із матеріалів справи 14.01.2011р. між ТОВ «Автодіо» (Постачальник) та ТОВ «Східна вугільна компанія» (Покупець) укладено договір постачання № 140101, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити легковий автомобіль Toyota Land Cruiser 200 4.5/2010/JTMHV05J0705014793, а Покупець оплатити та прийняти його у строки, встановлені цим договором. Ціна товару складає 812 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 135 333,33 грн.

25.02.2011 між ПП «Енроф» (Постачальник) та ТОВ «Східна вугільна компанія» (Покупець) укладено договір № 24, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець оплатити та прийняти товар згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною цього договору.

10.03.2011 між ТОВ «Транс агентство сервіс» (Постачальник) та ТОВ «Східна вугільна компанія» (Покупець) укладено договір постачання № 33, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець оплатити та прийняти товар згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною цього договору.

15.03.2011 між ТОВ «Вісан» (Постачальник) та ТОВ «Східна вугільна компанія» (Покупець) укладено договір постачання № 44, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець оплатити та прийняти товар згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною цього договору.

15.03.2011 між ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Дельта» (Постачальник) та ТОВ «Східна вугільна компанія» (Покупець) укладено договір постачання № 45, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець оплатити та прийняти товар згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною цього договору.

22.03.2011 між ТОВ «Торгпром груп» (Постачальник) та ТОВ «Східна вугільна компанія» (Покупець) укладено договір постачання № 44, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець оплатити та прийняти товар згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно акту перевірки від 18.05.2012 № 118/15-20-32727602 ПП «Іллекс Луганськ» на адресу ТОВ «Східна вугільна компанія» було оформлено рахунок-фактуру, видаткову та податкову накладну про вугілля марки ГО-100 у кількості 20 т на загальну суму 12 200,00 грн. (в тому числі ПДВ 2 033,33 грн.). У податковому обліку ТОВ «Східна вугільна компанія» по операціях з ПП «Іллекс Луганськ» в листопаді 2010 року було відображено податковий кредит у податкових деклараціях з податку на додану вартість в розмірі 2 033,33 грн.

Із акту перевірки вбачається, що ТОВ «Торгпром груп» на виконання умов договору постачання від 22.03.2011 №44 на адресу ТОВ «Східна вугільна компанія» у квітні 2011 року було оформлено видаткові накладні на загальну суму 274 999,92 грн. (в тому числі ПДВ 45 833,32 грн.) та податкову накладну на загальну суму 129 999,96 грн. (в тому числі ПДВ 21 666,66 грн.) про постачання вагонетки ВГ 1,4 кол. 550 у кількості 10 шт. У податковому обліку ТОВ «Східна вугільна компанія» по операціях з ТОВ «Торгпром груп» було відображено податковий кредит в розмірі 22 586,65 грн.

ТОВ «Вісан» на виконання умов договору постачання від 15.03.2011 №44 на адресу ТОВ «Східна .вугільна компанія» у квітні 2011 року було оформлено видаткові та податкові накладні на загальну суму 496 900,00 грн. (в тому числі ПДВ 82 816,67 грн.) про постачання компресору ЗИФ ШВ-5, автоматів АФВ - 3, пускачів ПМВИР-41, лебідок ЛПК-10Б, ЛВ-25, вентиляторів ВМ. У податковому обліку ТОВ «Східна вугільна компанія» по операціях з ТОВ «Вісан» було відображено податковий кредит в розмірі 82 816,67 грн.

ТОВ «ПКФ «Дельта» на виконання умов договору постачання від 15.03.2011 №45 на адресу ТОВ «Східна вугільна компанія» у квітні 2011 року було оформлено видаткові та податкові накладні на загальну суму 103 600,00 грн. (в тому числі ПДВ 17 266,67 грн.) про постачання лебідок ЛШВ-01. У податковому обліку ТОВ «Східна вугільна компанія» по операціях з ТОВ «ВКФ «Дельта» було відображено податковий кредит в розмірі 17 266,67 грн.

Умовами зазначених договорів передбачено, що в момент передачі товару постачальник передає покупцю наступні документи: рахунок, накладну, податкову накладну, сертифікат якості, техпаспорти, акт приймання товару, інші документи. Доставка та відвантаження товару в адресу покупця здійснюється транспортом та за рахунок постачальника.

Актом перевірки від 18.05.2012 № 118/15-20-32727602 підтверджується, що ТОВ «Східна вугільна компанія» під час проведення перевірки не надані документи, що посвідчують якість продукції, товарно-транспортні накладні, подорожні листи вантажного автомобіля та талони замовника, які б підтверджували отримання товарів від ТОВ «Торгпром груп», ТОВ «Вісан», ТОВ «ПКФ «Дельта».

У відповідь на запити ДПІ в м. Свердловську, копії яких знаходяться в матеріалах справи, ТОВ «Східна вугільна компанія» не було надано податковому органу на перевірку товарно-транспортні документи та документи, що посвідчують якість продукції, придбаної у ТОВ «Торгпром груп», ТОВ «Вісан», ТОВ «ПКФ «Дельта».

ТОВ «Автодіо» на виконання умов договору постачання від 14.01.2011 №140101 на адресу ТОВ «Східна вугільна компанія» у січні 2011 року було оформлено видаткову та податкову накладні на загальну суму 812 000,00 грн. (в тому числі ПДВ 135 333,33 грн.) про постачання автомобілю Тоуоtа Land Cruiser. У податковому обліку ТОВ «Східна вугільна компанія» по операціях з ТОВ «Автодіо» було відображено податковий кредит в розмірі 135 333,33 грн. Умовами договору передбачено, що право власності на товар виникає у покупця з моменту оформлення і витратної накладної постачальника або акту приймання-передачі товару; транспортування товару зі складу покупця здійснюється покупцем своїми силами, за свій рахунок; ні одна зі сторін не має права передавати свої права та обов'язки по даному договору третій особі без письмової згоди другої сторони. В той же час, згідно копії тимчасового реєстраційного талону транспортного засобу, довідки рахунку, виданої ТОВ «Форсаж авто», автомобіль придбаний у ТОВ «Форсаж авто». Враховуючи умови договору автомобіль мав бути проданий без посередників.

ТОВ «Транс агентство сервіс» на виконання умов договору від 10.03.2011 №33 на адресу ТОВ «Східна вугільна компанія» було оформлено видаткові та податкові накладні про придбання профілю СВП-27 на загальну суму 60 929,44 грн. (в тому числі ПДВ 10 154,91 грн.). У податковому обліку ТОВ «Східна вугільна компанія» по операціях з ТОВ «Транс агентство сервіс» у березні 2011 року було відображено податковий кредит у податкових деклараціях з податку на додану вартість в розмірі 10 160,34 грн.

ПП «Енроф» на виконання умов договору від 25.02.2011 № 24 на адресу ТОВ «Східна вугільна компанія» було оформлено видаткові та податкові накладні про придбання установки компресорної гвинтової шахтної пересувної на загальну суму 275 100,00 грн. (в тому числі ПДВ 45 850,00 грн.). У податковому обліку ТОВ «Східна вугільна компанія» по операціях з ПП «Енроф» у квітні 2011 року було відображене податковий кредит у податкових деклараціях з податку на додану вартість в розмірі 45 850,00 грн.

Актом перевірки підтверджено, що ТОВ «Східна вугільна компанія» під час проведення перевірки не надані товарно-транспортні накладні, подорожні листи вантажного автомобіля та талони замовника, які б підтверджували отримання товарів від ТОВ «Автодіо», ТОВ «Транс агентство сервіс», ПП «Енроф».

Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражем при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 з метою збереження якості продукції, що поставляється, створення умов для своєчасного та правильного прийняття її за якістю підприємство, виробник (відправник) зобов'язаний забезпечити:

а) суворе дотримання встановлених правил пакування та завантаження продукції, маркування та пломбування окремих місць;

в) чітке та правильне оформлення документів, що посвідчують якість та комплектність продукції, що постачається (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення якості, тощо), відвантажувальних та розрахункових документів, відповідність вказаних в них даних про якість та комплектність продукції фактичній її якості та комплектності.

Згідно постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 № 1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

В матеріалах справи місяться належним чином засвідчені копії сертифікатів якості та відповідності на продукцію, придбану у контрагентів ТОВ «Східна вугільна компанія». Однак, під час проведення перевірки позивачем не було надано вищевказані документи податковому органу до перевірки.

Згідно акту ДПІ у Київському районі м. Донецькі від 07 травня 2012 року №234/22-4-37086408 про неможливість проведення зустрічної звірки даних ТОВ «Торгпром груп», місцезнаходження платника податків не встановлено, ухвалою Господарського суду Донецької області від 07 вересня 2011 року по справі №45/70Б затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ «Торгпром груп», юридичну особу - банкрута ліквідовано. За результатами аналізу податкової звітності встановлено відсутність на підприємстві основних засобів, складських приміщень, необхідних умов для досягнення відповідних результатів економ діяльності в силу відсутності управлінського та технічного персоналу.

Згідно акту Ленінської МДПІ у м. Луганську від 11 квітня 2012 року №118/23-708/34449780 про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента ТОВ «Вісан», що перебував у господарських відносинах з ТОВ «Східна вугільна компанія», відомостей за березень, квітень 2011 року, місцезнаходження платника податків не встановлено. За результатами аналізу податкової звітності встановлено відсутність на підприємстві основних засобів, складських приміщень, відсутність необхідних умов для досягнення відповідних результатів економічної діяльності в силу відсутності управлінського та технічного персоналу.

Згідно акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 25 лютого 2012 року №498/23-3/35769561 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Автодіо» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року, місцезнаходження платника податків не встановлено. За результатами проведених заходів та аналізу податкової звітності встановлено відсутність на підприємстві основних засобів, складських та виробничих приміщень, транспортних засобів, трудових ресурсів.

Згідно акту ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська від 24 січня 2012 року №230/23/32797685-122 про неможливість проведення документальної виїзної перевірки ПП «Енроф» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Ваел плюс», ПП «Арікон», ПП «Ардея-Тех» за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року, згідно якого ПП «Енроф» задіяне в ланцюгу операцій між ПП «Енроф» та ПП «Ардея-Тех», які відбувались без мети реального настання правових наслідків.

Таким чином колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність руху товару від продавця (постачальника) до покупця.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996 передбачено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтями 626 та 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.2 ст. 215 Цивільного Кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно п.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. За ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Згідно ч.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Тобто, первинні документи по відображенню господарських операцій є основою для податкового обліку.

Абзацом першим пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704) (далі - Положення № 88) визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно п.2.4 Положення №88 первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати наступні обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (в натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища та підписи осіб, відповідальних за дозвіл і здійснення господарської операції та складання первинного документа.

Пунктом 2.7 Положення №88 передбачено, що первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.

Згідно з пунктом 2.16 зазначеного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік. Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема товарно-транспортну накладну, затверджено спільним наказом Мінтранспорту України, Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.1995 року № 488/346 (зі змінами та доповненнями) і введено в дію з 1 січня 1996 року. Відповідно до п. 2 зазначеного наказу, ведення зазначених форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

З урахуванням зазначених вимог будь-які документи навіть за наявності всіх передбачених чинним законодавством формальних реквізитів таких документів мають силу первинних лише у разі фактичного здійснення господарських операцій. Тому для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарських операцій.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ в частині перевезень вантажів на договірних умовах (стаття 48) встановлено, що документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством з документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно з пунктом 11.1 Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №12.8/2568) (далі - Правила перевезень), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Пунктом 11.3 Правил перевезень визначено, що дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Згідно п. 11.4 Правил перевезень оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Пунктом 11.5 Правил перевезень передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Згідно з пунктом 11.6 Правил перевезень після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

У відповідності до п. 11.7 Правил перевезень перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Таким чином за відсутності документів, що підтверджують фактичний рух товарів від продавця до покупця, а також документів, що посвідчують якість придбаної продукції податковим органом було правомірно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

На підставі вищезазначеного, судова колегія керуючись ч. 1 ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування постанови відсутні.

Повний текст ухвали виготовлено 18 грудня 2012 року.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.06.2012 р. №0000231520, № 0000221520, від 31.08.2012 р. № 0000341520 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

М.М. Гімон

А.А. Блохін