Постанова № 28260332, 19.12.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Білак С. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2012 року справа №2а/0570/13386/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., секретар судового засідання Костроміна Г.С., з участю представника позивача Луценко В.А., представника відповідача Петрова А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року у справі № 2а/0570/13386/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Уника-буд» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька Державної податкової служби про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби щодо проведення зустрічної звірки, за результатами якої було складено акт № 333/22-2/36559037 від 31.08.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Уника-буд» (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька Державної податкової служби про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (далі - відповідач) щодо проведення зустрічної звірки, за результатами якої було складено акт № 333/22-2/36559037 від 31.08.2012 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року позовні вимоги були задоволені в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, якою просив скасувати постанову суду першої інстанції посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, та постановити нову постанову про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права та процесуального права а саме: п.73.5. ст.73 Податкового кодексу України; ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України. Щодо порушень норм матеріально права: Згідно п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Так як під час проведення звірки були встановлені порушення законодавства податковим органом складено саме акт.

Оскільки, висновки акту перевірки лише фіксують факт порушення, не створюють правових наслідків для позивача та не мають правового значення то позовні вимоги про визнання протиправними дій посадових осіб щодо формулювання в акті перевірки висновку про завищення позивачем від'ємного значення фінансового результату з цінними паперами корпоративними правами взагалі не можна розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, відповідно до п.73.5. ст.73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової службі з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив закрити провадження у справі.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 31.08.2012р. ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ДПС здійснено зустрічну звірку позивача, наслідки якої викладені в акті зустрічної звірки від 31.08.2012р. № 333/22-2/36559037 «Про результати проведеної зустрічної звірки ТОВ «Уника-буд» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Акмебуд», та БК «Віра» їх повноти відображення в обліку за період: жовтень 2011р.» (т. 1 а.с. 7 - 13).

Звірка проведена з використанням декларації з податку на додану вартість за період жовтень 2011 року з додатками, декларації з податку на прибуток підприємств за період 2-4 квартали 2011 року з додатками, висновку щодо наявності ознак фіктивності ТОВ «Уника-буд» ВПМ ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ДПС, інформації баз даних АІС, акту документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Уника-буд».

За результатами проведення звірки податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем п. 180.1 ст. 180, п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого встановлено завищення задекларованої суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 182 707,29 грн.; ст. 135, ст. 137 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено завищення задекларованої суми валових доходів з податку на прибуток підприємств у розмірі 913 536,00 грн., п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення задекларованої суми податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 182 707,29 грн., п.138.2 ст.138 Податкового Кодексу України, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого встановлено завищення задекларованої суми валових витрат з податку на прибуток підприємств у розмірі 913 536,00 грн.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

У відповідності до п. 1 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1232, зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Колегія суддів вважає, що акт перевірки чи довідка за результатами проведення зустрічної звірки - це лише службовий документ, компетентна обґрунтована думка (позиція) ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення.

Дії податкового органу зі складання акту перевірки є способом реалізації наданих суб'єкту владних повноважень компетенції. Самі по собі дії як зі складання акту так і довідки не тягнуть для особи будь-яких правових наслідків.

Закріплення частиною 2 ст. 2 КАС України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, на думку колегії суддів, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.

Колегія суддів вважає, що акт перевірки та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки, довідках власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податку порушень.

При цьому, слід зазначити, що оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Таким чином, дії по проведенню перевірки є лише засобом фіксування порушення та документування дій контролюючого органу, а складений чи то акт перевірки, чи довідка не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС.

Відповідно до ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для його скасування та відмовити в задоволенні позову.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 199, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька Державної податкової служби - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року у справі № 2а/0570/13386/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Уника-буд» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька Державної податкової служби про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби щодо проведення зустрічної звірки, за результатами якої було складено акт № 333/22-2/36559037 від 31.08.2012року - скасувати.

В задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Уника-буд» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька Державної податкової служби про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби щодо проведення зустрічної звірки, за результатами якої було складено акт № 333/22-2/36559037 від 31.08.2012року - відмовити.

Вступна та резолютивна частина постанови складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 19 грудня 2012 року, в повному обсязі складена 24 грудня 2012 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді Т.Г.Гаврищук

М.Г. Сухарьок