Ухвала суду № 28260288, 20.12.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зеленов А.С.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2012 року справа №2а/0570/11439/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Карпушової О.В.,

суддів: Блохіна А.А., Гімона М.М.,

секретар судового засідання: Куленко О.Д.

за участю сторін: представник позивача Потоцька М.Б.,

представника відповідача Леонов І.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонавтотранс» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби, третя особа: Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

03.09.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонавтотранс» (далі - ТОВ «Херсонавтотранс») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.12.2010 року №0000821742/0/19965, прийняте Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, яким донараховано податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 119279грн.49коп., у т.ч. за основним платежем 39759,83грн., штрафні санкції 79519,66грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.11.2012 року позовні вимоги задоволено: визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька від 01.12.2010 року №0000821742/0, яким ТОВ «Херсонавтотранс» визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 119279,49грн.: за основним платежем на суму 39759,83грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 79519,66грн.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано достатній об'єм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про підтвердження факту використання підзвітними особами підприємства коштів на суму 39759,83грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.11.2012 року, як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що актом перевірки було встановлено порушення позивачем п.1.2, п.1.3 ст.1, пп.4.2.15, 4.2.9 «г», 4.2.1 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7 та п.17.2 ст.17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та п.7.39 Постанови Правління Національного банку України від 15.12.05 №40/10320 «Про затвердження Порядку про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», а саме не включено до загального місячного оподатковуваного доходу суми коштів, що не підтверджено оригіналами документів про використання на суму 39759,83грн.

Третьою особою Державною податковою інспекцією у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби також було подано апеляційну скаргу на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.11.2012 року, яку просить скасувати через порушення норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційних скарг, представник позивача заперечувала проти задоволення скарг.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Херсонавтотранс» є юридичною особою, в період з 27.05.2008 р. по 08.06.2012 р. перебувало на податковому обліку в ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька, в подальшому перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (т.1 а.с. 63-71,107, 108).

З 30.07.2010 р. по 16.09.2010 р. ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Херсонавтотранс» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.07 р. по 31.03.2010р., за наслідками якої складено акт від 08.11.2010 р. №5892/23-2/03119055 (т.1 а.с.6-49).

Згідно висновків акту позивачем допущено порушення законодавства, а саме: п.1.2, п.1.3 ст.1, пп.4.2.15, 4.2.9 «г», 4.2.1 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7 та п.17.2 ст.17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та п.7.39 Постанови Правління Національного банку України від 15.12.05 №40/10320 «Про затвердження Порядку про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», а саме не включено до загального місячного оподатковуваного доходу суми коштів, що не підтверджено оригіналами документів про використання. Донараховано 39759,83грн. податку з доходів фізичних осіб (т.1 а.с.48).

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.12.2010 № 0000821742/0 про донарахування податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 119279,49грн., у тому числі за основним платежем - 39759,83 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 79519,66грн.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Пунктами 1.2 та 1.3 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (який діяв на момент вчинення порушення)визначено, що дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

З метою оподаткування до доходів платника податку також включаються: звичайна вартість майна, яке передається платником податку за довіреністю іншій особі, якщо умови такої довіреності передбачають право такої іншої особи продати таке майно або відчужити його в інший спосіб, крім такої передачі між членами подружжя у межах спільної часткової або спільної сумісної власності.

Якщо повірений повертає кошти, отримані внаслідок такого продажу (відчуження) довірителю у майбутньому, то: сума таких коштів не включається до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу повіреного; позитивна різниця між сумою таких коштів та звичайною вартістю майна, переданого за довіреністю, включається до складу загального оподатковуваного доходу довірителя відповідного звітного податкового періоду; сума коштів або вартість майна, у тому числі цінних паперів, які надходять у власність юридичної особи, якщо згідно з довіреністю, наданою такою юридичною особою або її засновниками платнику податку, будь-які активні (видаткові) операції з такими коштами або майном здійснюються виключно за рішенням такого платника податку чи за його передорученням (окремою довіреністю) - третьою особою.

Дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді: а) процентів за борговими вимогами чи зобов'язаннями, випущеними (емітованими) резидентом; б) дивідендів, нарахованих резидентом - емітентом корпоративних прав; в) доходів у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій, з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах; г) доходів у вигляді роялті, іншої плати за використання прав інтелектуальної (у тому числі промислової) власності, отриманих від резидента; д) доходів у вигляді заробітної плати, нарахованих (виплачених, наданих) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом, а також заробітної плати, нарахованої особі за здійснення роботи за наймом у складі екіпажу (команди) транспортного засобу, який перебуває за межами території України, її територіальних вод (виключної економічної зони), у тому числі на якірних стоянках, та належить резиденту на правах власності або перебуває у його тимчасовому (строковому) користуванні та/або є зареєстрованим у Державному судновому реєстрі України чи Судновій книзі України; е) доходів від надання в оренду (лізинг): нерухомості, розташованої на території України; рухомого майна, якщо орендодавець є резидентом України, або якщо користування таким майном здійснюється на території України, незалежно від того, чи є орендодавець резидентом чи нерезидентом; є) доходів від продажу нерухомого майна, розташованого на території України; ж) доходів від продажу рухомого майна, якщо факт зміни власника (продажу об'єкта рухомого майна) підлягає державній реєстрації та/або нотаріальному посвідченню згідно із законом України, або якщо місце вручення такого рухомого майна набувачеві знаходиться на території України; з) доходів від здійснення підприємницької діяльності, а також незалежної професійної діяльності на території України; и) доходів, що виплачуються (надаються) резидентами у вигляді виграшів і призів, у тому числі у лотерею (крім державної); благодійної допомоги, подарунків; і) доходів у вигляді активів, що передаються у спадщину, якщо такі активи або джерело їх виплати знаходяться на території України; ї) інших доходів як виплати чи винагороди за цивільно-правовими договорами, одержуваних резидентом або нерезидентом, якщо джерело виплати (нарахування) таких доходів знаходиться на території України, незалежно від резидентського статусу особи, що їх виплачує (нараховує).

Відповідно до пп.4.2.9 «г» ст.4 вищевказаного Закону дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді: суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом.

Підпунктом 4.2.15 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої розраховується згідно з пунктом 9.10 статті 9 цього Закону. Згідно до статті 7 вказаного Закону ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті.

Відповідно до п.7.39 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого Постановою Правління національного банку України 15.12.2004 року №637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320 під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо. Крім того, ураховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням установлених термінів може дозволятися лише у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження.

Аналізуючи зміст акту перевірки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом не конкретизовано порушення, не викладено зміст порушення, не зазначено за який період вчинено порушення, не вказані конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, які на думку відповідача порушені позивачем, відсутній аналіз і посилання на первинні документи, на підставі яких зроблено висновок про порушення, не перелічені докази на підтвердження висновку акту перевірки, отже, недоліки акту є порушенням наказу ДПА України від 11.09.2008 №584 «Про затвердження зразків форм актів перевірок та Методичних рекомендацій щодо їх оформлення».

Апелянт вказаний висновок суду першої інстанції не спростував.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що податковий орган не надав суду докази, які б свідчили про порушення позивачем вищевказаних норм Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано докази на підтвердження факту використання коштів підзвітними особами у сумі 39759,83грн., а саме: звіти про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт за 2008-2010 року, посвідчення на відрядження за 2008-2010 роки, фіскальні чеки, рахунки на придбання їжі, копії проїзних документів (залізничних та автобусних квитків), квитанції на придбання періодичних видань, канцелярських товарів , поштових послуг, квитанції до прибуткових касових ордерів, платіжні документи на підтвердження сплати за готельні послуги, платіжні документи на підтвердження сплати за придбане паливо та паркування , товарні чеки, накладні, закупочні акти, видаткові накладні, акти виконаних робіт, акти списання коштів.

З урахуванням вказаного, колегія суддів згодна з висновком суду першої інстанції, що відповідач не довів обставин, які б свідчили про порушення позивачем п.1.2, п.1.3 ст.1, пп.4.2.15, 4.2.9 «г», 4.2.1 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7 та п.17.2 ст.17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та п.7.39 Постанови Правління Національного банку України від 15.12.05 №40/10320 «Про затвердження Порядку про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

Доводи апелянта не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Повний текст виготовлено 24.12.2012 року.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби, Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 р. залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонавтотранс» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби, третя особа: Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

А.А. Блохін

М.М. Гімон