Постанова № 28260280, 18.12.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2012 року справа №2а/0570/13832/2012

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Карпушової О.В., Міронової Г.М., при секретарі судового засідання Варчук О.В., за участю представників позивача Шевцова В.Ю., Балтуцької О.М., представників відповідача Ситник Г.М., Полторацької Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервіс» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року у справі № 2а/0570/13832/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервіс» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 4 жовтня 2012 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсними та скасувати прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 4 жовтня 2012 року № 0000052340, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 177187 грн. 50 коп., з яких 141750 грн. за основним платежем, 35437 грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій, та № 0000062340, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 141750 грн., з яких 133400 грн. за основним платежем, 28350 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервіс» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 4 жовтня 2012 року № 0000052340 та № 0000062340 відмовлено.

Позивач з таким судовим рішення не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, як прийняту з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції невірно дійшов до висновку про правомірність винесення відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень. Позивач зазначає, що реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Промоптторг-1» підтверджується належним чином оформленими первинними документами, ввезення на територію орендованих позивачем приміщень придбаного у ТОВ «Промоптторг-1» товару (заготівка (поковка) немагнітного бандажного кільця, у кількості 2 шт.),підтверджується листом № 23 від 18.01.2010 p., на якому наявні відмітки прохідної ДП «УкрНДІметалургмаш». Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт здійснення подальшої переробки заготівок, отриманих позивачем від ТОВ «Промоптторг-1», а також іх подальша реалізація.

Щодо висновку суду першої інстанції про наявність вироку у кримінальній справі відносно ОСОБА_6 - директора ТОВ «Промоптторг-1», яким встановлено що в період з 17 липня 2009 року по 19 січня 2010 року невстановлені слідством особи використовували реквізити та банківські рахунки ТОВ «Промоптторг-1» від імені ОСОБА_6 для прикриття незаконної діяльності - здійснення «безтоварних» операцій, та як наслідок здійснення безтоварних операцій між позивачем та ТОВ «Промоптторг-1», апелянт зазначає, що на час укладення договору між позивачем та ТОВ «Промоптторг-1» відомості про державну реєстрацію останнього були наявні в єдиному державному реєстрі та керівником цієї особи було зазначено ОСОБА_6, крім того ТОВ «Промоптторг-1» станом на січень 2010 року було платником податку на додану вартість та мала відповідне свідоцтво. Тобто на час укладення та виконання укладеного між позивач та ТОВ «Промоптторг-1», позивач не міг бути обізнаним про факти зазначені в Акті перевірки стосовно ТОВ «Промоптторг-1». При цьому за укладеним з останнім договором зобов'язання були виконані в повному обсязі, товар був поставлений транспортом постачальника з оплатою товару в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про задоволення позовних вимог.

Представники відповідача в судовому засіданні просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою, перебуває на податковому обліку у відповідача, є платником податку на додану вартість.

Посадовими особами відповідача була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за січень, лютий 2010 року та податку на прибуток за період з 1 січня 2010 року по 31 березня 2010 року по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Промоптторг-1», за результатами якої складено акт перевірки від 26 вересня 2012 року № 4759/15-2-35718234 (далі Акт перевірки).

Згідно Акту перевірки, встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 44 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 113400,00 грн. в лютому 2010 року; а також п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що привело до заниження податку на прибуток в сумі 141750 грн. за 1 квартал 2010 року. Висновок відповідача ґрунтується на тому, що взаємовідносини позивача з ТОВ «Промоптторг-1» здійснені з порушенням положень Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог цього Кодексу в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. В основу таких висновків покладено вирок Печерського районного суду м. Києва від 21.06.2010 року по кримінальній справі № 1-481/10 та акт від 08.02.2012 року № 174/23-410/36589133/23 Миргородської ОДПІ Полтавської області ДПС.

04.10.2012 року на підставі Акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000052340, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем: податок на прибуток у загальній сумі 177187 грн. 50 коп., у тому числі за основним платежем 141750 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 35437 грн. 50 коп., та №0000062340, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у загальній сумі 141750 грн., у тому числі за основним платежем 133400 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 28350 грн.

Також судом встановлено, що 14 січня 2010 року між позивачем (покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промоптторг-1» (постачальником) був укладений договір № ПО-1401, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити на адресу покупця заготовку (поковка) немагнітного бандажного кільця у кількості 2 шт., а покупець зобов'язується своєчасно прийняти та сплатити за продукцію. Загальна вартість продукції складає 680400 грн., в тому числі податок на додану вартість 113400 грн. Згідно п.2.7 договору постачальник зобов'язався поставити продукцію на склад покупця (т.1 а.с. 36).

15 січня 2010 року ТОВ «Промоптторг-1» видані позивачу рахунок-фактура № 108 на суму 680400 грн., в тому числі ПДВ 113400 грн., видаткова накладна від 15 січня 2010 року № 108 на суму 680400 грн., в тому числі ПДВ 113400 грн., податкова накладна від 15 січня 2010 року № 108 на суму 680400 грн., в тому числі податок на додану вартість 113400 грн.

Оплата товару була здійснена позивачем у безготівковій формі, що підтверджено виписками банку. Позивач за даною господарською операцією сформував валові витрати у 1 кварталі 2010 року та податковий кредит у лютому 2010 року. У договорі, рахунку-фактурі, видатковій та податковій накладних визначено, що з боку ТОВ «Промоптторг-1» документи підписуються директором ОСОБА_6

Позивачем на підтвердження реальності здійснення господарської операції з ТОВ «Промоптторг-1» надані суду поспорт № 19475 на немагнітне бандажне кільце, виготовлене із застосуванням методу напівгарячого наклепу, договір оренди від 31 липня 2008 року № 33-07/08 з Державним підприємством Український науково-дослідний інститут металургійного машинобудування стосовно оренди частини виробничого приміщення; додаткові угоди до цього договору від 31 грудня 2008 року, від 27 листопада 2009 року; лист позивача від 18 січня 2010 року № 23 на адресу Державного підприємства Український науково-дослідний інститут металургійного машинобудування стосовно дозволу на ввезення 19 січня 2010 року поковок у кількості 2 шт. з відміткою охорони 19 січня 2010 року; договір від 3 серпня 2009 року № 908 між позивачем та Державним підприємством Український науково-дослідний інститут металургійного машинобудування щодо здійснення робіт по механообробці; специфікація до даного договору № 19 від 2 лютого 2010 року щодо механообробки кільця бандажного; лист позивача від 21 січня 2010 року № 35 щодо надіслання на адресу Державного підприємства Український науково-дослідний інститут металургійного машинобудування креслень для виготовлення бандажного кільця; акт приймання-передачі давальницької сировини - заготовки для кільця бандажного від 2 лютого 2010 року; листи позивача від 18 січня 2010 року № 25, від 3 лютого 2010 року № 64 з додаванням креслень по виготовленню бандажного кільця; лист позивача від 9 березня 2010 року № 116 на адресу Державного підприємства Український науково-дослідний інститут металургійного машинобудування стосовно дозволу на вивезення 9 березня 2010 року бандажного кільця; лист позивача від 18 березня 2010 року № 147 щодо проведення механічної обробки частин бандажного кільця; лист позивача від 18 березня 2010 року № 148 щодо дозволу на ввезення з наступним вивозом кільця; рахунок-фактура від 10 лютого 2010 року, здавальна накладна від 9 березня 2010 року, акт приймання-передачі робіт по механообробні кільця бандажного від 9 березня 2010 року; лист від 28 січня 2010 року № 2/02; договір від 6 листопада 2009 року № 917 зі специфікацією; акт приймання-передачі виконаних робіт по механообробці кільця бандажного від 26 березня 2010 року; здавальна накладна від 26 березня 2010 року; податкові накладні № 38, № 81; паспорт технічного виробу (кільце бандажне), виготовлений позивачем; договір від 29 січня 2010 року № 94 позивача із замовником ВАТ «Донбасенерго» щодо поставки кільця бандажного для ротору генератора зі специфікацією № 1; рахунок-фактура від 3 лютого 2010 року, видаткова накладна від 9 березня 2010 року, накладна № 18, видані позивачем, акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей від 18 березня 2010 року, податкові накладні №№ 17, 9, 5, 16; висновок за результатами кольорової дефектоскопії від 24 березня 2010 року; довідка відповідача у даній справі щодо підтвердження зустрічною звіркою позивача реальність здійснення господарських відносин з ТОВ «Промоптторг-1» від 21 лютого 2012 року № 23/7/23-3/35718234.

Згідно з витягом Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту розбіжностей по господарським відносинам позивача з ТОВ «Промоптторг-1» не встановлено.

Також встановлено, що вироком Печерського районного суду м. Києва від 21 червня 2010 року ОСОБА_6 був визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 205, частиною 2 статті 358 Кримінального кодексу України. Зазначений вирок набрав законної сили 6 липня 2010 року.

Вироком суду встановлено, що в період з 17 липня 2009 року по 19 січня 2010 року невстановлені слідством особи використовували реквізити та банківські рахунки ТОВ «Промоптторг-1» від імені ОСОБА_6 для прикриття незаконної діяльності - здійснення «безтоварних» операцій.

Вказані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем докази не підтверджують реальність отримання товару позивачем саме від ТОВ «Промоптторг-1» за договором від 14 січня 2010 року, з огляду на те, що місцем укладення договору від 14 січня 2010 року є місто Київ, однак документи, які підтверджують знаходження директора підприємства (позивача) у місті Києві 14 січня 2010 року суду не надано; відсутні товарно-супровідні документи, які б свідчили про перевезення товару від ТОВ «Промоптторг-1» до позивача, а також враховуючи вирок суду у кримінальній справі відносно ОСОБА_6, яким встановлено, що в період з 17 липня 2009 року по 19 січня 2010 року невстановлені слідством особи використовували реквізити та банківські рахунки ТОВ «Промоптторг-1» від імені ОСОБА_6 для прикриття незаконної діяльності - здійснення «безтоварних» операцій.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог не відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи з огляду на наступне.

Відповідно п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпункт 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 цього Закону визначає, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що діяла на момент існування спірних операцій) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Проаналізувавши наведені норми, колегія суддів вважає, що підставою для включення сум за господарськими операціями до складу валових витрат та податкового кредиту є належним чином оформленні первинні бухгалтерські документи, які засвідчують зміст господарської операції, за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

Таким чином, надання податковому органу належним чином оформлених первинних документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Дослідженими в судовому зсіданні судом апеляційної інстанції доказами підтверджено, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість та валові витрати по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Промоптторг-1» за перевіряємий період сформовано з дотриманням вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, позивачем в підтвердження позовних вимог надана вся первинна документація, в тому числі податкові та видаткові накладні, копії яких досліджені в судовому засіданні, а також документи які підтверджують факт оплати за здійснені господарські операції.

Належне складання та дійсність вказаних первинних документів відповідачем не оспорюється. Підставою для висновків відповідача стали акт перевірки від 08.02.2012 року № 174/23-410/36589133/23 Миргородської ОДПІ Полтавської області ДПС відносно ТОВ «Промоптторг-1» та вирок Печерського районного суду м. Києва від 21.06.2010 року по справі № 1-481/10.

Щодо акту перевірки від 08.02.2012 року № 174/23-410/36589133/23 Миргородської ОДПІ, колегія суддів зазначає, що він не може бути прийнятий як належний доказ обставин, на які посилається відповідач у даній справі, оскільки він засвідчує неможливість проведення перевірки ТОВ «Промоптторг-1», а тому не може містити обґрунтованих висновків щодо законності господарської діяльності підприємства, оскільки така діяльність фактично не була предметом перевірки, а висновки не ґрунтуються на вивченні первинних документів. Викладення в цьому акті перевірки ТОВ «Промоптторг-1» висновків, які відповідач використав при перевірці позивача, суперечить вимогам Податкового кодексу України, оскільки акт про неможливість перевірки платника податків не повинен містити висновків щодо змісту його господарської діяльності та додержання податкового законодавства.

Натомість, суд апеляційної інстанції вважає, що наданими позивачем документами, зокрема листом №23 від 18.01.2010 pоку, на якому наявні відмітки прохідної ДП «УкрНДІметалургмаш» які підтверджують фактичне ввезення придбаного у ТОВ «Промоптторг-1» товару, договору № 908 від 03.08.2009 р. (специфікація № 19 від 02.032.2010 p.), за яким вироблення заготовок шляхом механообробки немагнітного бандажного кільця здійснювалось безпосередньо ДП «УкрНДІметалургмаш», договору поставки №94 від 29.01.2010 р. за яким отримане після переробки немагнітне бандажне кільце реалізовано Слов'янській ТЕС Відкритого акціонерного товариства «Донбасенерго» та яке фактично використовується у власній діяльності цього підприємства, об'єктивно підтверджується рух придбаного позивачем у ТОВ «Промоптторг-1» товару, оскільки вони дають можливість прослідкувати у часі перевезення та надходження товару, який ввозився на орендовані позивачем у ДП «УкрНДІметалургмаш» виробничі площі, його обробку та подальший продаж споживачу.

Що стосується доводів відповідача та суду першої інстанції про відсутність товарно-транспортних документів, які б підтвердили перевезення товару від ТОВ «Промоптторг-1» до позивача, то колегія суддів зазначає, що перевезення товару здійснювалось ТОВ «Промоптторг-1», а тому на позивача не може бути покладена відповідальність за організацію перевезень, оскільки він цим не займався.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що лист №23 від 18.01.2010 pоку щодо надання дозволу на ввезення товару на територію ДП «УкрНДІметалургмаш» (т.1 а.с. 170) містить вказівку на конкретний транспортний засіб та прізвище водія, який здійснював доставку товару до позивача, але відповідач не вжив жодних заходів для перевірки цих обставин, обмежившись констатацією факту відсутності товарно-транспортної накладної.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, то суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що правочин відповідає нормам чинного законодавства України.

Щодо висновків суду першої інстанції про правомірність прийнятих відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, з посиланням на вирок Печерського районного суду м. Києва від 21.06.2010 року по справі № 1-481/10, який в розумінні ч. 4 ст. 72 КАС України є обов'язковим для вирішення цієї справи, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 4 статті 72 КАС України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Аналіз наведеної норми дає підстави зробити висновок про те, що така обов'язковість вироку суду поширюється лише на питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, що якої постановлено такий вирок.

Колегія суддів зазначає, що вирок щодо посадових осіб платника податків не може бути безумовним доказом нікчемності чи недійсності укладених ним угод, або безтоварності укладених ним господарських операцій.

В даному випадку вирок Печерського районного суду м. Києва від 21.06.2010 року по справі № 1-481/10 стосується певної фізичної особи і встановлює що вона винна у створенні суб'єкта підприємницької діяльності (ТОВ «Промоптторг-1») з метою прикриття незаконної діяльності та підробленні офіційного документа і його збуті, а саме статуту підприємства та інших статутних документів. Тобто вказані злочинні дії стосуються періоду створення і реєстрації юридичної особи. При цьому подальша господарська діяльність підприємства у кримінальній справі не досліджувалась, а вирок суду не містить посилань на які-небудь конкретні господарські операції ТОВ «Промоптторг-1», зокрема із позивачем, і не встановлює їх незаконність або безтоварність.

Оскільки предметом доказування цієї справи є правомірність формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість позивачем, а не ТОВ «Промоптторг-1», директором якого є ОСОБА_6, то вирок стовно останнього не є обов'язковим для цієї справи та повинен бути оцінений наряду з іншими доказами у справі згідно з приписами ст. 86 КАС України.

Отже, оскільки фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують реальне вчинення господарської операції між позивачем та ТОВ «Промоптторг-1» і, відповідно, правомірність віднесення позивачем до валових витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість суми понесених витрат на підставі первинних бухгалтерських документів, то колегія суддів прийшла до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 04.10.2012 року № 0000052340, № 0000062340 підлягають скасуванню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервіс» задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року у справі № 2а/0570/13832/2012 скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервіс» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 4 жовтня 2012 року № 0000052340, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервіс» визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 177187 грн., та № 0000062340, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервіс» визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 141750 грн., що прийняті Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервіс» судові витрати в сумі 3740,70 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

У повному обсязі постанова виготовлена 21 грудня 2012 року.

Колегія суддів М.М. Гімон

О.В. Карпушова

Г.М. Міронова