Ухвала суду № 28260159, 19.12.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зеленов А.С.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2012 року справа №2а/0570/12928/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів в складі

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів Ханова Р.Ф.,

Яковенко М.М.,

за участю секретаря судового засідання Левченко Г.О.

за участю

представника позивача Базишена Р.О. (за довіреністю)

представника відповідача Леонова І.Е. (за довіреністю)

у відкритому судовому засіданні розглянув апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 р. у справі № 2а/0570/12928/2012 (головуючий І інстанції Зеленов А.С.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технологічні Системи» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 вересня 2012 року № 0000472341, № 0000482341, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Технологічні Системи» звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 вересня 2012 року № 0000472341, № 0000482341.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 р. у справі № 2а/0570/12928/2012 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Технологічні Системи» задоволені, а саме: визнано недійсним та скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000482341 від 19.09.2012 року, яким збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток та нараховані штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 260 427 грн.; визнано недійсним та скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000472341 від 19.09.2012 року, яким збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток та нараховані штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 208 341 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 2 204 грн. 00 коп.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач - Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував про доводів апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін..

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Технологічні системи» зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Донецької області 30.03.2001, включено до ЄДРПОУ за кодом 23783619 (том 1 а.с. 29). Позивач здійснює діяльність на підставі Статуту, затвердженого рішенням зборів акціонерів (протокол № 2/2001 від 29.03.2001) (том 1 а.с. 11-20), зі змінами від 13.06.2011 (том 1 а.с. 21-22), від 19.11.2002 (том 1 а.с. 23-24), від 03.11.2010 (том 1 а.с. 25-26). Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість згідно Свідоцтва № 08036889 від 13.04.2001 (том 1 а.с. 109).

ТОВ «Технологічні системи» перебуває на податковому обліку в ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби з 02.11.1995 за № 1640, що підтверджується відповідною довідкою (том 1 а.с. 30).

З 17.09.2012 по 18.09.2012 ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «Технологічні системи» з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 по взаємовідносинах з Приватним науково-виробничим підприємством «ВІКАН», за наслідками якої складено акт від 19.09.2012 № 2330/22-313/23783619 (том 1 а.с. 31-44).

Згідно з висновком акту перевірки позивачем допущено такі порушення законодавства:

1. п. 1.31, п. 1.32 ст. 1, п. 3.1 ст. 3, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1, п.п. 5.2.5 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 208 342 грн., в т.ч. по періодам 2010 р. - 208 342 грн.

2. ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Технологічні системи» при отриманні послуг від ПНВП «ВІКАН»

3. п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 166 673 грн., у т.ч. у грудні 2010р. на суму 166 673 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

від 19.09.2012 № 0000472341 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 208 341 грн., у тому числі за основним платежем - 166 673 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 41 668 грн. (том а.с. 47),

від 19.09.2012 № 0000482341 про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 260 427 грн., у тому числі за основним платежем - 208 342 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 52 085 грн. (том 1 а.с. 46).

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач 27.09.2012 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу визначаються як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень став висновок про нікчемність правочину - договору підряду № 010/09 ТС від 15.09.2010, укладеного позивачем з ПНВП «ВІКАН». При цьому, вказаний висновок обґрунтовано даними акту ДПІ у м. Сєвєродонецьку ОДПС від 27.12.2011 № 101/23-31713557 про результати проведення зустрічної звірки ПНВП «ВІКАН» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Ідея-2004», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 та надання послуг на ТОВ «Технологічні системи», яким встановлено недодержання вимог ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в момент вчинення правочинів, у зв'язку з чим вказані правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПНВП «ВІКАН» при отриманні послуг у ТОВ «Ідея-2004» та їх подальшого виконання для ТОВ «Технологічні системи».

Колегія суддів зазначає, що зазначені висновки податкового органу є необґрунтованими з наступних підстав.

Так, 15.09.2010 між ТОВ «Технологічні системи» як Замовником та ПНВП «ВІКАН» як Підрядником укладено договір підряду № 010/09 ТС, предметом якого є виконання Підрядником за завданням Замовника повного комплексу робіт - пусконаладки системи «Граніт-жд-мікро» на дільниці Харків-Люботин Південної залізниці. Вартість робіт за договором визначена Протоколом угоди про договірну ціну (Додаток № 1) та Кошторисом (Додаток № 2, 3) і складає 1 000 036,80 гривень, у т.ч. ПДВ 166 672,80 гривень. Розрахунки за договором здійснюються безготівковому порядку шляхом перерахування на банківський рахунок Підрядника протягом 15 банківських днів з моменту підписання акту приймання виконаних робіт. Договір набирає сили з моменту підписання та діє до 31.12.2010 (т. 1 а.с. 50-53).

Визначення вартості підрядних робіт підтверджено Протоколом угоди про договірну ціну (додаток № 1 до договору) (т.1 а.с. 83), договірною ціною на будівництво по локальному кошторису (т. 1 а.с. 84-85, 88-89), локальними кошторисами (т. 1 а.с. 86-87, 90-91).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано наступні документи:

- довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року (т. 1 а.с. 61, 69);

- акти прийомки виконаних підрядних робіт ф. КБ-2В за грудень 2010 року (т. 1 а.с. 62-64, 70-73);

- відомості ресурсів до акту виконаних робіт ф. № 4а за грудень 2010 року (т. 1 а.с. 65-66, 74);

- розрахунки № 4 «Загальновиробничі витрати» до акту виконаних робіт за грудень 2010 р. (т.1 а.с. 67, 75);

- розрахунки № 5.2 «Затрати, пов'язані з командируванням працівників підрядних організацій на будівництва» (т. 1 а.с. 68, 76);

- дозвіл ПНВП «ВІКАН» на початок виконання робіт підвищеної небезпеки (т. 2 а.с. 77).

Оплата підрядних робіт підтверджена платіжними дорученнями № 346 від 28.12.2010 на суму 480 000 грн., № 104 від 29.03.2011 на суму 100 000 грн., № 108 від 07.04.2011 на суму 80 000 грн., № 140 від 27.04.2011 на суму 120 000 грн., № 141 від 28.04.2011 на суму 120 036,80 грн., № 171 від 16.05.2011 на суму 100 000 грн. (т. 1 а.с. 54-59).

За наслідками господарської операції ПНВП «ВІКАН» видало позивачу податкову накладну № 39 від 28.12.2010 на суму 1 000 036,80 грн. у т.ч. ПДВ 166 672,80 грн. (т. 1 а.с. 60). Податкову накладну позивач включив до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних № 12 за грудень 2010 року (т.1 а.с. 98-101).

Суму витрат на оплату підрядних робіт позивач відніс до складу валових витрат по декларації за 2010 рік (т. 1 а.с. 93-96). Суму податку на додану вартість згідно вказаної податкової накладної позивач включив до складу податкового кредиту грудня 2012 року, що відобразив у відповідній податковій декларації (т. 1 а.с. 103-108).

Положеннями ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Водночас, ч.ч. 1, 2 ст. 9 цього Закону встановлюються вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.

Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Надані позивачем документи на підтвердження здійснення господарських операцій за договором із ПНВП «ВІКАН» відповідають наведеним вище вимогам до первинних документів згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи,держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідач не зазначив у акті перевірки та не надав суду доказів, які б з огляду на приведені вище положення ЦК України та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України свідчили про нікчемність правочину - договору підряду, укладеного позивачем із ПНВП «ВІКАН». Також, вказаний правочин не визнавався недійсним у судовому порядку.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо неприйняття наданих відповідачем акту Ленінської МДПІ у м. Луганську від 05.04.2011 № 195/23/36901251 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Ідея-2004» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 05.04.2011 № 195/23/36901251 (том 2 а.с. 9-18) та довідки ДПІ в м. Сєвєродонецьку від 27.12.2011 № 101/23-31713557 про результати проведення зустрічної звірки ПНВП «ВІКАН» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Ідея-2004», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 (том 2 а.с. 19-29), оскільки вони не можуть вважатися доказами нікчемності укладеного договору з огляду на приведені вище положення законодавства. Крім того, вказані документи фактично стосуються перевірки взаємовідносин між ТОВ «Ідея-2004» та ПНВП «ВІКАН»; позивач не мав безпосередніх договірних відносин з ТОВ «Ідея-2004».

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач не довів обставин, які б свідчили про нікчемність правочину - договору підряду № 010/09 ТС від 15.09.2010 укладеного між ТОВ «Технологічні системи» та ПНВП «ВІКАН». Натомість, позивачем надано достатній об'єм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про зв'язок витрат по придбанню робіт та послуг за вказаними договорами із його господарською діяльністю та фактичне використання отриманих робіт та послуг у його власній господарській діяльності. Зокрема, використання отриманих підрядних робіт у власній господарській діяльності підприємства підтверджено актами приймання-передачі обладнання, розрахунками, актами виконаних підрядних робіт, підписаних між ТОВ «Технологічні системи» (Субпідрядником), Службою електропостачання Південної залізниці (Генпідрядником) та Службою капітальних вкладень Південної залізниці (Замовником) (т. 1 а.с. 125-222).

В даному випадку позивачем надано достатній об'єм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про зв'язок витрат оплаті вартості робіт, здійснених ПНВП «ВІКАН» із господарською діяльністю ТОВ «Технологічні системи», та, як наслідок, їх правомірне віднесення до складу валових витрат у декларації з податку на прибуток за 2010р.

Стосовно правомірності формування позивачем податкового кредиту податку на додану вартість колегія суддів зазначає наступне.

Як визначено п.п. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вищевказаного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Виникнення у ТОВ «Технологічні системи» права на формування податкового кредиту у грудні 2010р., за наслідками господарських операцій по договору з ПНВП «ВІКАН» підтверджено податковою накладною № 39 від 28.12.2010 на суму 1 000 036,80 грн. у т.ч. ПДВ 166 672,80 грн. (т. 1 а.с. 60). Податкову накладну позивач включив до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних № 12 за грудень 2010 року (т.1 а.с. 98-101). В акті перевірки немає жодного зауваження податкового органу щодо правильності оформлення податкової накладної.

Таким чином, з урахуванням наведених правових норм та наданих до матеріалів письмових документів, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість» та ЦК України є безпідставними та такими, що спростовуються фактичними обставинами справи, у зв'язку з чим є необґрунтованим у даному випадку донарахування податковим органом позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195-198, п.1 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 р. у справі № 2а/0570/12928/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 р. у справі № 2а/0570/12928/2012 - залишити без змін.

В повному обсязі ухвала виготовлена та підписана колегією суддів 24 грудня 2012 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: А.В. Гайдар

Судді: Р.Ф. Ханова

М.М. Яковенко