Ухвала суду № 28257825, 04.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 р.Справа № 2а-5177/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полесінт" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2012р. по справі № 2а-5177/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полесінт"

до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "Полесінт" (далі - позивач) звернулося до суду першої інстанції з позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби №0000070225 та №0000060225 від 13.04.2012 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2012 р. у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2012 р. з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи, та винести нову постанову про задоволення позовних вимог з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, в зв'язку з чим справа розглядається в письмовому провадженні відповідно до ст. 197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Харківською ОДПІ у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Полесінт" з питань правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток за жовтень 2011 р. по операціям з ТОВ "Промспец Консалтинг» та складено акт №716/234/37263337 від 30.03.2012 р. (а.с. 30-34).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем :

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого суму податку на додану вартість занижено на 34508,0 грн., у тому числі за жовтень 2011 р. на 34 508,0 грн.;

- п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України перевіркою встановлено заниження суми податку на прибуток у сумі 40 026,00 грн., у тому числі за ІІ- IV квартал 2011 р. на 40 026,00 грн.

13.04.2012 р. Харківською ОДПІ Харківської області ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000070225, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 43135,00 грн., з яких за основним платежем -34 508,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -17 254,00 грн.

-№0000060225, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 40 026,00 грн., з яких за основним платежем -40 026,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -0,00 грн. (а.с. 67 - 70).

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з висновку, що при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень контролюючий орган діяв на підставі, в межах та порядку, передбачених законодавством, висновки податкової перевірки відповідача є обґрунтованими та не спростовані позивачем, реальність господарських операцій не підтверджена належними доказами.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України постанова суду першої інстанції переглядається в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що між ТОВ "Полесінт" (покупець) і ТОВ "Промспец Консалтинг" (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 01 від 01.03.2011 р. відповідно до якого продавець зобов'язався передати у власність покупця товар (синтепон), тканину плащову та утеплювачу, тканину для підкладки, прочес, а покупець зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити цей товар на умовах договору (а.с. 81-82).

За умовами договору кількість, найменування, вартість та інші індивідуальні особливості товару мали бути відображені в накладних (п.п. 1.2), якість товару повинна відповідати вимогам, що діють в Україні на момент поставки (п. 5) У випадках, передбачених законодавством України, продавець мав надати сертифікат виробника.

ТОВ "Промспец Консалтинг" виписало на адресу ТОВ "Полесінт" видаткові та податкові накладні на поставку товару (а.с. 83-84, 87-88, 91- 92). На підставі вказаних первинних документів позивачем визначено показники по валовим витратам вартості робіт та податковому кредиту за операціями з ТОВ "Промспец Консалтинг".

Відповідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6. ст.198 ПК України).

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку на нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу

державної податкової служби, митного органу.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні бухгалтерські документи і облікові документи можуть бути складені на паперових чи машинних носіях і повинні мати наступні реквізити: назва документа (форма); дата і місце складання: назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст і обсяг господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, що брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 44.1 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що надані позивачем первинні документи не підтверджують обставин, з якими податкове законодавство пов'язує виникнення у платника права на віднесення відповідних сум за господарськими операціями до валових витрат або податкового кредиту.

Ні під час перевірки, ні до суду першої інстанції ні до апеляційного суду позивачем не надано копій платіжних доручень в підтвердження проведення оплати за товар згідно договору № 01 від 01.03.2011 р.

Позивачем не надано сертифікатів виробника, які зазначені як невід'ємні частини договору, у зв'язку із чим не можливо визначити чи саме придбаний від ТОВ « Промспец Консалтинг» товар був в подальшому реалізований позивачем.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що надані позивачем товарно-транспортні накладні не підтверджують фактичну поставку товару від постачальника до покупця, тому як адреси , як пункт розвантаження м. Харків, пр.. Постишева,99 не підтверджена позивачем .

Підпунктом 10.5. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України №128/2568 від 20.02.1998 р., встановлено, що місце фактичної здачі приймання вантажу точно зазначається в договорі з наступним уточненням у заявці.

Позивачем не надано доказів використання будь-яких приміщень або перебування виробничих потужностей позивача за адресою, вказаною в якості пункту розвантаження (а.с. 85, 89, 93). Матеріали справи взагалі не містять посилань на будь-які можливості позивача (власні, орендовані) для приймання ТМЦ за договором купівлі-продажу № 01 від 01.03.2011р.

Акти виконаних робіт щодо перевезення придбаного товару не дають змогу встановити (ідентифікувати), що об'єктом перевезення і наступного розвантаження були ТМЦ згідно договору купівлі-продажу № 01 від 01.03.2011 р. (а.с. 86, 90, 94).

Надані позивачем докази використання у власній господарській діяльності ТМЦ, що за родовими ознаками і технологією використання співпадають з товаром, що мав бути поставлений позивачу за договором купівлі-продажу № 01 від 01.03.2011 р., не підтверджують використання ТОВ "Полесінт" у виробничому циклі саме тих товарів (сировини), що законтрактовані позивачем в межах угоди з ТОВ "Промспец Консалтинг".

Надані на спростування висновків перевірки документи первинної бухгалтерської звітності по відносинам позивача з контрагентом не підтверджують фактичного здійснення господарських операцій за угодами між позивачем та його контрагентом.

Зміст первинних документів наданих суду по угодам між позивачем та його контрагентом лише формально відтворює предмет договору та не свідчить про реальність виконання угод.

Наявність належним чином оформлених податкових накладних, виписаних постачальником, не створює підстав для віднесення показників ПДВ сплаченого в ціні товару до податкової звітності відповідного періоду, за умови, що здійснення господарських операцій між контрагентами не підтверджено іншою первинною господарською та бухгалтерською документацією.

Відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Висновки акту податкової перевірки, що покладені відповідачем в основу спірних податкових повідомлень-рішень підтверджено у судах обох інстанцій.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що підстави для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2012 р. відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полесінт" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2012р. по справі № 2а-5177/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.Судді(підпис) (підпис) Присяжнюк О.В. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Русанова В.Б.