Ухвала суду № 28257572, 20.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2012 р.Справа № 2а-6292/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Мурги С.С.,

представника позивача Ємельяненко Д.Д.

представника відповідача Лисенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Строймонтажсервіс-3" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2012р. по справі № 2а-6292/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Строймонтажсервіс-3"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "СТРОЙМОНТАЖСЕРВИС-3" (далі - позивач) звернулося до суду першої інстанції, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000531531 від 08.05.2012 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2012 р. у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2012 р. з підстав порушення судом норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин справи, та винести нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечень на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Західною МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ"СТРОЙМОНТАЖСЕРВИС-3" на предмет правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість по фінансово-господарських операцій з ТОВ "Бізнес-консалтинг плюс" за період з 01.01.2012 р. по 31.01.2012 р. та складено акт перевірки № 365/15-314/33410112 від 24.04.2012 р. (а.с. 77-85).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України; -п. 6.3 Наказу Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011р. "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", що привело до безпідставного віднесення позивачем до складу податкового кредиту ПДВ у розмірі 39 414,17 грн., належного до сплати за січень 2012 року.

Такі висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що позивач включив до складу податкового кредиту по податковій декларації з ПДВ за січень 2012р. податкову накладну № 143 від 30.01.2012р. видану ТОВ « Бізнес-Консалтинг плюс», які не включена до Єдиного реєстру податкових накладних.

08.05.2012р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000531531, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 59 121,00 грн. (в тому числі за основним платежем -39 414,0 грн. та за штрафними санкціями 19 707,00 грн.).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з висновку, що при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі, в порядку та у межах повноважень, передбачених законом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України постанова суду першої інстанції переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції що позивач подав до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2012р. та додаток № 5 до декларації за січень 2012р. « Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» , з яких вбачається, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ 39414,17 грн. по податковій накладній № 143 від 30.01.2012р., виданої ТОВ « Бізнес-консалтинг плюс».

Зазначена податкова накладна не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" завданнями органів державної податкової служби є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно положень ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"до функцій органів державної податкової служби віднесено, зокрема, здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; контроль своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; проведення перевірок фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку

коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (абз. 9 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Пунктом 8 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010р. передбачено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Крім того, згідно 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно вимог ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Судом встановлено, що фактичною підставою для висновків відповідача є те, що податкова накладна № 143 від 30.01.2012 р., видана позивачу ТОВ "Бізнес-консалтинг плюс", і до якої включено ПДВ на суму 39 414,17 грн., не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Доводи апеляційної скарги щодо реєстрації спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, спростовуються матеріалами справи, а саме квитанцією № 1 ДПА України , з якої вбачається, що податкова декларація № 143 від 30.01.2012р. не прийнята. (а.с.99-100)

Матеріали справи не містять відомостей щодо реєстрації спірної податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних, а також не надано доказів звернення позивача зі скаргою до органів ДПС в порядку ст. 201 ПК України (у зв'язку з порушенням продавцем порядку заповнення податкової накладної та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірного включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковою накладною, яка у передбаченому законом порядку не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Доводи апеляційної скарги щодо надання належних первинних документів в підтвердження реальності вчиненої господарської операції між позивачем та ТОВ " Бізнес-консалтинг плюс" колегія суддів вважає такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки відсутність реєстрації продавцем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що підстави для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2012 р. відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Строймонтажсервіс-3" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2012р. по справі № 2а-6292/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.Судді(підпис) (підпис) Присяжнюк О.В. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Русанова В.Б.

Повний текст ухвали виготовлений 26.11.2012 р.